Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Судовий процес у феодальній НімеччиніСудовий процес салічних франків. Варварські правди, так само як і королівське законодавство, існували в просторі традиційної, що прийшли із додержавних часів судової організації. Судові установи практично збігалися з органами общинного самоврядування, а в процесі зміцнення державності суд ставав функцією територіальних зборів. Судові збори були двох типів: 1. окружні - під головуванням особливо старійшини - тунгіна, а пізніше - королівського графа; 2. сотенні -під головуванням центенарія, або сотника. На зборах могли бути присутніми усі вільні повноправні общинники, присутність навіть ставилася за обов’язок під загрозою штрафів. Безпосередньо суддями були не члени зборів, а особливі традиційні знавці права - рахінбурги, правове судження яких ухвалювалось (або не ухвалювалось) народом. Окружні збори скликалися періодично - раз у шість місяців, сотенні - за спеціальним скликанням. Розгляд справ у суді починався за заявою потерпілого. Потерпілій мав сам сформулювати звинувачення і подати докази насамперед своєї невинуватості. Таки доказом могли бути співприсяжники, які могли підтвердити добру репутацію позивача. Доказом вини могли бути - ордалії, тобто випробовування людини „розпеченим залізом”, „кип’яченою водою”, „холодною водою”, „хрестом”, „хлібом і сиром”. Практикувався також судовий поєдинок, коли сторона, що перемагає в поєдинку, визнавалася такою, що виграла справу. У ранній період існування франкської держави судочинство здійснювалося на зборах вільних людей округу. На цих зборах головував, як вище згадувалося, виборний керівник - тунгін. Рішення, або вирок здійснювалися - рахінбургами. Вищою судовою інстанцією був - король, судочинство здійснювалося також церквою. Судовий процес у феодальній Німеччині. С удочинство у феодальній Німеччині здійснювалося за „ Кароліною”, тобто судовим Уложенням імператора Карла V. Судочинство за „Кароліною” було таємним, письмовим і включало три стадії - дізнання, загальне слідство, спеціальний розгляд. · Дізнання -це збір таємної інформації про злочини та злочинців. · Загальне слідство -короткий допит арештованого про обставини справи. · Спеціальний розгляд – детальний допит обвинуваченого, свідків, збір доказів. Уложення передбачало такі види злочинів: - проти релігії. - проти власності. - проти особи. - проти моралі. - проти порядку здійснення правосуддя. - проти держави. - проти порядку торгівлі. „Кароліна” передбачала, що бродяги мають каратися, навіть на смерть якщо вони не вчинили злочину. У цей період „Кароліна” ліквідувала такі віджилі норми німецького звичаєвого права, як: 1. право захоплення корабля з усім його майном, якщо він зазнає аварії. 2. привласнення воза, який перевернувся. У Німеччині існував т.зв. „ суд сеньйора”, юрисдикція якого поширювалася на все населення, що жило на його землі. Юрисдикція церкви поширювалася на духовенство та на справи щодо шлюбу, заповіту. У німецьких князівствах в кожному окрузі був отаман, який здійснював судові функції. Окрім отаманів були ще й низові суди, які займалися попереднім слідством у кримінальних справах і були і були першою інстанцією у цивільних справах. До повноважень низових судів входив збір податків. Якщо позивач, або відповідач не з’являлися в суд то їх штрафували. Поважною причиною неявки в суд були полон, перебування на державній службі, хвороба.
|