Герасько Т.В., к.с.-г.н., доцент

Застосування рослинних препаратів істотно знижувало кучерявість листків персика. Застосування бактеріальних і грибних препаратів промислового виготовлення не дало істотного зниження ураження кучерявістю листків персика.

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень. Однією з найшкідливіших хвороб персика є кучерявість листків. Захворювання інтенсивно розвивається в роки із прохолодною, вологою і забарною весною. Поширення сумкоспор збудника хвороби починається в середині травня, максимуму досягає в кінці травня і триває до середини червня. Цей період співпадає з розвитком зав’язі і формуванням бруньок у персика. До початку липня хворі пагони засихають. Втрати врожаю за сильного ураження можуть становити 100%, а в кінцевому результаті дерева швидко гинуть (засихають). Проти кучерявості листків персика за традиційного захисту рекомендується два обприскування 3% бордоською рідиною (одне – восени по листопаду, друге – навесні до розпускання бруньок) і 1-2 обприскування препаратами Хорус, Делан, Скор після розпускання бруньок. Органічний захист від кучерявості листків на сьогоднішній день є недослідженим.

Метою нашого досліду було встановити, як впливає органічна система захисту на ураження дерев персика кучерявістю листків.

Матеріали дослідження. Варіанти досліду 1 – хімічний захист, препарати: бордоська рідина, хорус, делан, актеллік; 2 – біологічний захист, бактеріальні, вірусні і грибні препарати промислового виготовлення (гаупсин, фітоспорін, лепідоцид, пентафаг-С, триходермін); 3 - рослинний захист, рослинні препарати (настоянка часнику, настоянка хріну, відвар лушпиння цибулі, відвар червоного гіркого перцю), виготовлені власноручно; 4 – контроль – відсутність обприскування. Ураження хворобами визначали за "Методикою випробування і застосування пестицидів" під редакцією С.О. Трибеля [1]. Результати опрацьовано статистично методом дисперсійного аналізу [2].

Як видно з рис. 1-3, пік розвитку кучерявості листя (зовнішній прояв на листі) простежується у 2010 р. – у третій декаді травня, у 2011 р. – у червні, у 2012 р. – у середині травня з подальшим угасанням, що пов’язано з природою даного патогенна. Треба відмітити істотно менше ураження кучерявістю у хімічному варіанті захисту у 2011 та 2012 роках. Але у 2010 році за хімічного захисту спостерігалося найбільше ураження цією хворобою. Це може бути пов’язано з проблемою фіксації біопрепаратів на поверхні листків. За даними Л.В.Нагорної [3], визначальним фактором, що сприяє поширенню кучерявості листків персика, є сума опадів від початку розпускання бруньок до появи перших ознак хвороби. Сума опадів у травні 2010 та у червні 2011 була у 2 рази вища за середню багаторічну, що сприяло розвитку кучерявості листків персику, особливо у 2011 році. У 2012 р. у травні та червні навпаки опадів випало у 1,5 рази менше за середню багаторічну норму, що призвело до швидкого зменшення прояву хвороби, як видно з рис.3.

Рис.1. Ураження листків персика кучерявістю, 2010 р.

Рис.2. Ураження листків персика кучерявістю, 2011 р.

Рис.3. Ураження листків персика кучерявістю, 2012 р.

У роботі Нагорної Л.В. [3] з’ясовано, що найбільше потерпають від кучерявості рослини з ураженням у 3-4 бали, на яких масово опадають недозрілі плоди. У наших дослідженнях середній бал ураження не піднімався вище 2,5.

Таким чином, можна відмітити, що ураження кучерявістю листків персика не було критичним протягом 2010-2012 років. Як видно з рис. 1 і рис. 3, застосування рослинних препаратів (настоянка часнику, відвар лушпиння цибулі, відвар червоного гіркого перцю) дало помітний ефект у боротьбі з кучерявістю листків персика за відсутності опадів (у 2012 р. ураження було істотно меншим, ніж у контрольному варіанті, а у 2010 р. – меншим за варіант з хімічним захистом).