Динаміка державного боргу України

На кінець березня 2011 року державний борг становив 56,4 млрд дол. (внутрішній борг 20 млрд дол., зовнішній борг 36 млрд дол.).^[7]

На кінець липня 2010 сукупний державний (прямий) і гарантований державою борг України становить 33,262 млрд. дол. (у гривневому еквіваленті — 256,05 млрд. грн)^. З початку 2009 держборг у валютному вираженні збільшився на 35,2 %, або на 8,663 млрд. дол. Сукупний державний борг України за 2009 рік збільшився на 40 %, або на 7,03 млрд. дол.[7].

Станом на 31 травня 2012 року державний та гарантований державою борг України становив 460.575.646,54 тис.грн. або 57.784.313,20 тис.дол. США, в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг — 294.092.385,68 тис.грн. (63,85% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 36.897.145,23 тис.дол. США; державний та гарантований державою внутрішній борг — 166.483.260,86 тис.грн. (36,15%) або 20.887.167,97 тис.дол. США [4. c.297-302].

У валютній структурі державного боргу країни найбільшу частку займає українська гривня, в якій номінований майже весь внутрішній державний борг. Зовнішній державний борг номінований переважно у доларах США та СПЗ. Незначну частку в структурі боргу займає євро, та японська єна.

Валютна структура державного боргу України

Щоб послабити борговий тиск на бюджет і платіжний баланс, а також створити умови для економічного зростання, Україна повинна добиватися укладання з кредиторами угод про реструктуризацію боргу на умовах зменшення боргових виплат і обміну боргових зобов’язань держави на майнові активи. При цьому доцільно враховувати багатий світовий досвід щодо врегулювання зовнішньої заборгованості.

Таким чином, можна зазначити, що співробітництво України з міжнародними фінансово-кредитними організаціями має як позитивний, так і негативний ефект для країни. З одного боку, кредити, фінансова та технічна допомога, що надаються міжнародними фінансовими установами, сприяють покращанню економічної ситуації та надають можливість країні владнати як внутрішні кризові ситуації, так і запобігти впливу зовнішніх світових економічних явищ. З іншого боку, залучення великих позик міжнародних фінансових установ призводить до катастрофічного збільшення зобов’язань України перед міжнародними організаціями та поширює політичний та економічний вплив міжнародних економічних установ в Україні.