Поняття та класифікація інновацій

ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

1. Поняття та класифікація інновацій.

2. Інноваційні процеси.

3. Організаційні структури для реалізації інновацій.

4. Оцінка ефективності інновацій та інноваційної діяльності.

Поняття та класифікація інновацій

Інновації – це нові та удосконалені продукти, послуги або процеси, які впроваджуються шляхом зміни об’єкта управління з метою отримання економічного, соціального, науково-технічного або іншого виду ефекту. Під об’єктом управління розуміється персонал, економічні ресурси, структура управління, споживачі, знання та інформація, які використовуються в процесі інноваційної діяльності.

Вітчизняні дослідники теорії інновацій нерідко користуються поняттями «інновація» та «нововведення». Англійське слово innovation походить від латинського innovatio – «оновлення, нововведення», в буквальному перекладі на українську мову означає „нововведення”. Причиною використання вітчизняними вченими двох різних назв одного поняття є те, що в радянські часи було не прийнято використовувати слова іноземного походження на зразок „інновація”, тому замість цієї назви вживалась назва, отримана з буквального перекладу слова innovation на українську мову – „нововведення”.

Так як виникнення і впровадження інновацій є результатом інноваційної діяльності (ІД), необхідно розкрити її сутність. Отже, інноваційна діяльність – це діяльність, направлена на пошук, розробку, впровадження результатів наукових досліджень в новий або удосконалений продукт, послугу або процес з подальшим їх розповсюдженням для отримання прибутку.

Об’єктами інноваційної діяльності є:

Ø інноваційні програми та проекти;

Ø нові знання та інтелектуальні продукти;

Ø виробниче обладнання та процеси;

Ø інфраструктура виробництва й підприємництва;

Ø організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і соціальної сфери.

Ø сировинні ресурси, засоби їх видобування й перероблення;

Ø товарна продукція;

Ø механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

Суб’єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні і юридичні особи України, фізичні і юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об’єднання цих осіб, які прова­дять в Україні інноваційну діяльність і залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кош­ти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.

Інноватор – особа, яка ініціює процес впровадження інновації і бере на себе відповідальність за його реалізацію.

Підприємство будь-якої форми власності, в якому понад 70% обсягу продукції (у грошовому виразі) за завітний період є інноваційна продукція визнається інноваційним підприємством.

Сутність інновації залежить від методу конкретної науки, мети дослідження або просто від наших життєвих уявлень. У зв’язку з цим розрізняють такі основні типи (види) інновацій:

– товарна – введення нового продукту.

– технологічна – нові технології виробництва старих чи нових продуктів. Це зміни перш за все в засобах чи методах організації виробництва.

– ринкова – створення нового ринку товарів або послуг;

– економічна – зміни у фінансовій та бухгалтерській сферах діяльності, зміна методів та способів планування всіх видів виробничо-господарської діяльності, зниження виробничих затрат і покращання кінцевих господарських результатів, зростання економічного стимулювання і матеріальної зацікавленості працівників, мотивації та оплати праці, оцінці результатів діяльності.

– управлінська, спрямована на покращання організаційної структури управління підприємством, стилю і методів прийняття рішень, використання нових засобів обробки інформації і документації, раціоналізацію канцелярських робіт.

– торговельна – зміни в торговій діяльності, тобто використання нових методів цінової політики у взаємовідносинах з постачальниками і замовниками, пропозицію нової продукції і послуг, надання чи пошук фінансових ресурсів у формі кредитів чи позик, застосування нових методів розподілу прибутку та інших накопичених ресурсів.

– юридична (правова) – спрямована на розроблення нових нормативно-правових документів, які б визначали та регулювали усі види діяльності підприємств, організацій та фізичних осіб, створюючи відповідні умови для розвитку.

– соціальна, пов’язана з покращенням умов та характеру праці, соціального забезпечення, надання послуг, психологічного клімату і характеру взаємовідносин на підприємстві чи між його окремими організаційними підрозділами.

– екологічна – впровадження заходів щодоохоронинавколишньогосередовища.

За ступенем новизни виділяють:

§ базові інновації – поява нового способу виробництва чи рані­ше невідомого продукту, які започатковують або дають імпульс розвитку нової галузі;

§ поліпшувальні інновації – впровадження нових видів вироб­ництв, що реалізують інноваційний потенціал базової інновації; вони дають змогу поширювати і вдосконалювати базові покоління техніки, створювати нові моделі машин і матеріалів, поліпшувати параметри продукції, що випус­кається;

§ псевдоінновації – характеризуються дуже незначними змінами порівняно з попередніми виробами і скоріше є проявами реклами та моди.