Оцінка ймовірності банкрутства підприємства

Дослідження ймовірності банкрутства підприємства дозволяє виявити параметри кризового розвитку підприємства та вчасно розробити системуорганізаційно-економічних заходів щодо його фінансового оздоровлення.

На сучасному етапі в міжнародній і національній практиці для оцінки ризику банкрутства широко використовують дискримінантні факторні моделі Альтмана, Таффлера, Ліса, Спрінгейта, Терещенко та інші.

Модель Е. Альтмана для оцінки ймовірності банкрутства компаній, акції яких котируються на біржі:

Z=1,2Х1+1,4Х2+3,3Х3+0,6Х4+Х5,

де Х1- відношення власного оборотного капіталу до суми активів;

Х2- відношення нерозподіленого прибутку до суми активів;

Х3 – відношення прибутку (з податками і процентами) до активів;

Х4 – відношення ринкової вартості капіталу до заборгованості;

Х5 – відношення виручки до суми активів.

Модель Е. Альтмана для оцінки ймовірності банкрутства компаній, акції яких не котируються на біржі:

Z=0,717Х1+0,847Х2+3,107Х3+0,42Х4+0,995Х5,

де Х1- відношення власного оборотного капіталу до суми активів;

Х2- відношення нерозподіленого прибутку до суми активів;

Х3 – відношення прибутку (з податками і процентами) до активів;

Х4 – відношення ринкової вартості капіталу до заборгованості;

Х5 – відношення виручки до суми активів.

Застосуємо останню модель для нашого підприємства:

Z=0,717* 1637,1/4024,9+0,847*782,2/4024,9+3,107*435/4024,9+ +0,42*1637,1/2296,7 + 0,995*1524,3/4024,9=1,39 >1,23 – фінансовий стан підприємства є стійким.

Згідно з моделлю Таффлера оцінка ймовірності банкрутства здійснюється за формулою:

Z=0,53Х1+0,13Х2+0,18Х3+0,16Х4,

де Х1- відношення прибутку від реалізації до поточних зобов'язань;

Х2- відношення оборотних активів до сукупних зобов'язань;

Х3 – відношення короткострокових зобов'язань до суми активів;

Х4 – відношення виручки до суми активів.

При Z>0,3 фінансовий стан підприємства буде стійким, при Z<0,2 підприємство є потенційним банкрутом

Z=0,53*345/2296,7+0,13*2595,4/(91,1+2296,7)+0,18*2296,7/4024,9+0,16*

*1584,8/4024,9=0,39>0,3 фінансовий стан підприємства стійкий

Модель Ліса:

Z=0,063Х1+0,092Х2+0,057Х3+0,001Х4,

де Х1- відношення оборотних активів до суми активів;

Х2- відношення прибутку від реалізації до суми активів;

Х3 – відношення нерозподіленого прибутку до суми активів;

Х4 – відношення власного капіталу до запозиченого.

Фінансовий стан є стійким при значенні Z>0,037 і нестійким при Z<0,037.

Z=0,063*1637,1/4024,9+0,092*345/4024,9+0,057*782,2/4024,9+0,001*

*1637,1/(91,1+2296,7)=0,046>0,037 фінансовий стан є стійким.

Чотирьохфакторна модель Спрінгейта:

Z=1,03Х1+3,07Х2+0,66Х3+0,4Х4,

де Х1- відношення робочого капіталу до загальної вартості активів;

Х2- відношення прибутку до сплати податків і процентів до суми активів;

Х3 – відношення прибутку до сплати податків до короткострокових зобов'язань;

Х4 – відношення обсягу продажу до вартості активів.

Якщо Z<0,867, то підприємство є потенційним банкрутом.

Z=1,03*(2595,4-2296,7) /4024,9+3,07*345/4024,9+0,66*345/2296,7+0,4*

*1584,8/4024,9=0,52 <0,867 є ймовірність банкрутства,

Модель Чессера:

Z=-2,0434-5,24Х1+0,0053Х2-6,65Х3+4,4009Х4-0,0791Х5-0,102Х6,

де Х1 – відношення готівки і ліквідних цінних паперів до суми активів;

Х2 - відношення виручки до готівки і ліквідних цінних паперів;

Х3 - відношення прибутку (з податками і процентами) до активів;

Х4 – відношення заборгованості до активів;

Х5 – відношення основного капіталу до чистих активів;

Х6 – відношення оборотного капіталу до виручки.

При значенні показника Z<0,5 підприємство має стійкий фінансовий стан, якщо Z>0,5 – йому загрожує банкрутство.

Z=-2,0434-5,24*2595,4/4024,9+0,0053*1584,8/2595,4-

-6,65*345/4024,4+4,4009*(91,1+2296,7)/4024,9-0,0791*2595,4/(10,9+91,1-2296,7)-0,102*2595,4/1584,8=-3,45 <0,5 підприємство має стійкий фінансовий стан.

Двофакторна модель Федотової для оцінки ймовірності банкрутства має слідуючий вигляд:

Z=-0,3877-1,0736К_п+0,0579К_авт.,

Де К_п-коефіцієнт покриття;

К_авт.-коефіцієнт автономії.

Якщо Z=0, ймовірність банкрутства 50%, від'ємне значення Z – зменшення ймовірності банкрутства.

Z=-0,3877-1,0736*1,13+0,0579*0,04=_.-1,6 <0 низька ймовірність банкрутства.

Модель Бівера базується на визначенні слідуючого коефіцієнту:

К_б=

Позитивним вважається значення коефіцієнту Бівера більше 0,2. В даному випадку структура балансу вважається задовільною.

К_б=(258,3-156,9)/(91,1+2296,7)=0,04<0,2 – існує ймовірність банкрутства

Модель О. Терещенко враховує вітчизняні умови господарювання і має наступний вигляд:

Z=1,04Х1+0,75Х2+0,15Х3+0,42Х4+1,8Х5-0,063Х6+2,16,

де Х1- коефіцієнт покриття;

Х2 - коефіцієнт фінансової незалежності (автономії);

Х3 – оборотність вкладеного капіталу;

Х4 – коефіцієнт рентабельності операційного продажу;

Х5 – рентабільність активів;

Х6 – коефіцієнт оборотності запозиченого капіталу.

Z>0,55 – фінансовий стан вважається задовільним;

- однозначних висновків щодо якості фінансового стану зробити не можна, потрібен додатковий експертний аналіз;

Z<0,55 - фінансовий стан вважається не задовільним.

Z=1,04*1,13+0,75*0,04+0,15*0,4+0,42*0,2+1,8*0,08-0,063*0,54+2,16=3,49>0,55

Фінансовий стан вважається задовільним

Модель Р.Сайфуліна і Г.Кадикова базується на використанні для оцінки ризику банкрутства підприємств рейтингового числа:

R=2Х1 + 0,1Х2+0,08Х3+0,45Х4+Х5,

Де Х1- коефіцієнт забезпеченості власним капіталом;

Х2 – коефіцієнт поточної ліквідності;

Х3 – коефіцієнт оберненості активів;

Х4 – рентабельність реалізації продукції;

Х5 – рентабельність власного капіталу.

При повній відповідності фінансових коефіцієнтів їх мінімальним нормативним значенням рейтингове число R=1, що означає задовільний фінансовий стан підприємства. Якщо R<1 – існує реальна загроза банкрутства.

R=2*0,4 + 0,1*1,13+0,08*0,4+0,45*0,2+0,17=1,2 >1 - фінансовий стан підприємства задовільний.

Таким чином, оцінка ймовірності банкрутства показала, що фінансовий стан підприємства є стійким, тільки оцінка за моделлю Бівера та Спрінгейта показала ймовірність банкрутства, тому необхідно оцінити реальність можливого відновлення платоспроможності протягом шести місяців, за допомогою коефіцієнта відновлення платоспроможності:

,

Де Кп – коефіцієнт покриття;

Кпп – коефіцієнт покриття на початку поточного періоду;

2 – нормативне значення коефіцієнту покриття;

Т – звітний період;

6 - період відновлення платоспроможності (місяці).

<1, тому підприємство не має можливість відновити свою платоспроможність протягом шести місяців.

Проблеми та пропозиції

Оскільки оцінка ймовірності банкрутства показала, що фінансовий стан підприємства є нестійким (оцінка за моделлю Бівера та Спрінгейта показала ймовірність банкрутства). То можна запропонувати такі заходи, щоб змінити ситуацію на кращє. Треба враховувати вплив багатьох факторів і, найголовніше, розробити та запропонувати кредиторам комплекс заходів, спрямованих на нормалізацію фінансового стану підприємства. Ці заходи можуть включати такі дії:

- ліквідація чи мінімізація збиткових напрямів діяльності;

- використання всіх можливих резервів зменшення постійних витрат;

- обмеження заробітної плати керівного складу підприємства;

- активізація зусиль з повернення дебіторської заборгованості;

- проведення інвентаризації та експертної оцінки наявних основних засобів з метою виявлення і реалізації чи здачі в оренду тих із них, які майже не беруть участі у виробничому процесі.