Передача провадження у кримінальних справах

Спільні форми судочинства обумовлені неможливістю вирішення конкретної кримінальної справи лише правовими засобами однієї держави або епізодичним використанням правових засобів іншої держави (через правову допомогу або видачу особи). Спільні форми здійснення судочинства пов'язані з більш тісним співробітництвом між держава­ми, що виражається в передачі провадження в цілому у кримінальних справах або створення спеціальних спільних слідчих чи судових ор­ганів.

Дія принципу «видай або суди» (aut dedere aut judicare) зобов'язує держави в разі відмови ними у видачі певної особи для притягнення до кримінальної відповідальності, приймати до свого провадження кри-

мінальні справи з кримінального переслідування вказаної особи. Євро­пейська конвенція про передачу провадження в кримінальних справах від 15.05.1972 р. (ETS№ 73), Конвенція про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах, що укла­ли держави-члени Співдружності Незалежних Держав у м. Мінську 22.01.1993 p., Додатковий протокол до неї від 29.03.1997 p., її Киши­нівська редакція від 07.10.2002 p., закони України про ратифікацію вказаних конвенцій складають правову основу для вирішення питання про передачу кримінального переслідування.

Інститут передачі провадження в кримінальних справах має як кри­мінально-правові, так і кримінально-процесуальні аспекти. Останні полягають в існуванні певного порядку запитування прийняття кри­мінального провадження в кримінальних справах, складанні міжна­родного слідчого (судового) доручення про здійснення кримінального переслідування (передачу кримінальних справ), вжиття тимчасових заходів у запитуваній державі (взяття під варту осіб до отримання до­ручення про їх кримінальне переслідування) та прийняття іноземної справи до свого провадження і правових наслідків такого прийняття.