Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Облік надання послуг з пасажирських перевезень





 

При організації пасажирських перевезень керуються Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою КМУ від 18 лютого 1997 р. № 176 [79], згідно з якими ці послуги поділя­ються на автобусні й таксомоторні.

Автобусні перевезення — це переміщення людей і багажу за допомогою автобусів, до яких належать:

—міські (перевезення за маршрутами в межах території міста, іншого населеного пункту);

—приміські (перевезення за маршрутами довжиною до 50 км, незалежно від адміністративно-територіального поділу, крім міських маршрутів);

міжміські (до них належать внутрішньо-обласні пере­везення за маршрутами, довжина яких перевищує 50 км і які проходять у межах Автономної Республіки Крим, об­ласті, та міжобласні перевезення за маршрутами, довжина
яких перевищує 50 км і які виходять за межі Автономної Республіки Крим, області);

— міжнародні (перевезення за маршрутами, що ви­ходять за межі державного кордону України);

— туристичні (перевезення пасажирів за завчасно визначеними маршрутами з туристичною метою);

— на замовлення (перевезення на погоджених перевізником і замовником умовах за визначеним ними марш­рутом);

— вантажопасажирські (перевезення пасажирів із вантажем вантажопасажирськими автомобілями можуть ви­конуватися на замовлення або за встановленими маршрутами. Вимоги щодо організації таких перевезень встановлюються Міністерством транспорту України).

Перевезення пасажирів за міськими й приміськими маршрутами можуть виконуватися в режимі звичайних, експресних і маршрутних таксомоторних перевезень.

Експресні перевезення — переміщення пасажирів і багажу за маршрутами з обмеженою кількістю зупинок і скороченим часом поїздки.

Маршрутні таксомоторні перевезення — це пере­везення пасажирів мікроавтобусами й автобусами за встановленими маршрутами (далі — таксомоторні марш­рути) з обов'язковим наданням місць для сидіння. Вимо­ги до організації маршрутних таксомоторних перевезень установлюються Міністерством транспорту.

Таксомоторні перевезення — це перевезення паса­жирів і багажу в таксі.

Питання організації маршрутів, організації авто­бусних і маршрутних таксомоторних перевезень, укладення договорів про організацію перевезень регу­люються Порядком і умовами організації перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом, затвер­дженим Наказом Міністерства транспорту України від 21 січня 1998 р. № 21 [75].

Відкриття, закриття й зміна маршрутів про­водиться перевізником після вивчення пасажиропотоків і моделювання маршрутних і міжрайонних сполучень, огляду доріг і дорожніх об'єктів на маршрутах на підставі домовленості з власниками цих дорожніх об'єктів або їх уповноваженими особами.

Власниками дорожніх об'єктів виступають місцеві органи влади (якщо йдеться про міські, які бажають займатися перевезеннями пасажирів, укладають відповідні договори).

На маршрут оформляється паспорт, який містить ві­домості про дату відкриття, схему, характеристику марш­руту, розклад руху, акт виміру довжини маршрутів і ви­пробувального рейсу, таблицю вартості проїзду тощо.

Підставою для здійснення пасажирських перевезень є такі документи:

—квиток, що засвідчує право громадянина на користування автомобільним транспортом і на перевезення за плату багажу на міських (у тому числі маршрутних таксо­моторних), приміських і міжміських маршрутах;

—довгостроковий договір про перевезення організованих груп дітей, зразок якого затверджено наказом Міністерства транспорту й Міністерства освіти України від 10 грудня 1997 р. № 431/7;

— договір разового перевезення організованих груп дітей у формі замовлення, зразок якого затверджено наказом Міністерства транспорту і
Міністерства освіти від 9 січня 1998 р. № 4/8;

—дозвіл на перевезення організованих груп дітей, зразок
якого затверджено наказом Міністерства транспорту й
Міністерства освіти від 9 січня 1998 р. № 5/9;

—зовнішньоекономічний договір про спільну діяльність, пов'язану з міжнародними регулярними перевезеннями пасажирів, або договір про міжнародні нерегулярні та маятникові автомобільні перевезення пасажирів;

—довгостроковий договір на перевезення туристів, зразок якого затверджено наказом Міністерства транспорту і Державного комітету туризму України від 10 грудня 1997 р. № 433/5;

— договір разового перевезення туристів, зра­зок якого затверджено наказом Міністерства транспорту і Державного комітету туризму від 9 січня 1998 р. № 6/4;

—договір про спільну діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів автомобільним транспортом.

Тарифи на перевезення пасажирів у міському транс­порті регулюються відповідними нормативними актами органів виконавчої влади. До плати за проїзд не включаються страховий платіж із пасажира на страхування від нещасних випадків на транспорті та ПДВ. Плата за перевезення багажу, допущеного до транспор­тування, встановлюється за кожне місце залежно від відстані.

Одиницею виміру пасажирських перевезень є поїздка пасажира. Право громадянина на користування автомобільним транспортом і на перевезення за плату багажу на міських (у тому числі маршрутних таксомоторних), приміських і міжміських маршрутах посвідчується квитком (талоном).

Разовий квиток (талон) дає право громадянинові на одну поїздку на одному виді транспорту. Абонементний квиток дає право на користування одним або більше видом громадського транспорту протягом терміну дії цього квит­ка, що вказується на такому абонементному квитку.

Питання зберігання, видачі та обліку всіх видів квитків на проїзд в автобусах регулюються Інструкцією про порядок постачання, зберігання, видачі та обліку всіх видів квитків на проїзд в автобусах і таксомоторах, кон­тролю й обліку виручки від перевезення пасажирів і ба­лансу, затвердженою наказом Міністерства автомобільно­го транспорту України від 2 січня 1984 р. [29].

Квитки, відповідно до Інструкції № 1, обліковуються на рахунку 201 "Сировина і матеріали" за фактич­ною вартістю їх придбання і водночас у кількісному вимірі за їхньою номінальною вартістю — на забалансовому рахунку 08 "Бланки суворого обліку".

З працівниками, призначеними для виконання операцій з одержання, транспортування, зберігання, видачі, реалі­зації квитків, має проводитись інструктаж із наступним укладанням договору про повну матеріальну відповідальність.

У первинних і облікових документах, що використову­ються для оформлення і відображення приймання, одер­жання та оприбуткування, відпуску, реалізації квитків, мають вказуватись кількість, серії і номери квитків за кожним видом і номінальною вартістю окремо.

Законом України "Про застосування реєстраторів роз­рахункових операцій у сфері торгівлі, громадського хар­чування та послуг" [20] встановлено, що підприємства, установи та організації всіх форм власності та громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють роз­рахунки зі споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг за готівку, зобов'язані провадити розрахунки зі споживачами через належним чином оформ­лені реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до Переліку окремих форм діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, специфіка яких дозволяє здійснювати розрахунки зі споживачами без за­стосування електронних контрольно-касових апаратів з використанням товарно-касових книг, затвердженого нака­зом Міністерства економіки України від 12 березня 1998 р. № 24 [94, с. 188], надання послуг населенню з видачею талонів і квитків (з нанесеними друкарським способом серією, но­мером і номінальною вартістю) у пасажирському транс­порті міського, приміського і міжміського сполучення може здійснюватися з використанням товарно-касових книг. При цьому згідно з роз'ясненнями Міністерством економіки України ця норма діє при оплаті проїзду безпосеред­ньо в салонах автобусів приміського й міжміського спо­лучення.

У бухгалтерському обліку операції з пасажир­ських перевезень відображаються за схемою, показаною у табл. 4.4 [94, с. 177].

Таблиця 4.4

Облік перевезення пасажирів

№ п/п   Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків
дебет кредит
1. Оприбутковано отримані бланки квитків за фактичною вартістю
2. Отримані бланки відображено за номінальною вартістю на забалансовому рахунку 081 / Квит­ки на складі  
3. Відображено податковий кредит щодо ПДВ(якщо на підприємство не поширюється пільга щодо ПДВ)
4. Оплачено рахунок постачальника бланків
5. Квитки видано у підзвіт кондукто­ру (водієві) 083 / Квит­ки, видані під звіт 081 / Квит­ки на складі
6. Здано виручку від реалізації квит­ків до каси підприємства
7. Відображено зобов'язання щодо ПДВ (якщо на підприємство не по­ширюється пільга щодо ПДВ)
8. Списано витрати, пов'язані з на­данням послуг із перевезення   9. Відображено фактичну собівартість витрат 10. Списано фактичну собівартість на фінансові результати 803, 811, 821, 822, 823  
11. Відображено результат від реаліза­ції (списано дохід)
12. Страховій компанії нарахована сума страхових платежів
13. Страховій компанії перераховано суму страхових платежів
14. Отримано дотації з місцевого бюдже­ту в рахунок відшкодування збит­ків підприємства транспорту
15. Відображено податкові зобов'язан­ня щодо ПДВна відповідну суму податку
16. Квитки, списані з підзвіту водія (кондуктора)   08 / Квит­ки, видані під звіт

 

Оплата проїзду у мікроавтобусах і авто­бусах підприємств транспорту і громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, що надають платні послуги на маршрутних таксомоторних перевезеннях пасажирів на міських маршрутах на підставі угод між перевізника­ми і місцевими органами влади, проводить­ся за квитками, форма яких встановлена Міністерством транспорту України і відповідає вимогам наказу № 24. Такі роз'яснення надано Міністер­ством економіки України від 26 січня 1999 р. № 55-24/61, Міністерством транспорту України від 26 січня 1999 р. № 6/25-4-114 і ДПА України від 26 січня 1999 р. № 581/5/23-3116 і погоджено з Державним комітетом з питань розвитку підприємництва [94, с. 189].

Реалізація квитків на автобусних станціях проводить­ся через спеціалізовані РРО. Ними ж роздруковується відомість реалізації квитків, де зазначається дата, номер рейсу, кількість реалізованих квитків, сума виручки, сума страхових платежів та інше. Один екземпляр відомості видається водію і є підставою для включення в доходи АТП, а другий екземпляр відомості залишається на авто­станції і є підставою для перерахування коштів в АТП.

Бланками су­ворого обліку є квитково-облікові листи форми 11-АП (застосовують­ся в міському й приміському сполученні) і 12-АП (засто­совуються в міжміському сполученні), котрі складаються водіями і кондукторами для обліку квитків і виручки.

Квитково-облікові листи як форма звітності на підприємствах транспорту, що надають послуги з пере­везення пасажирів, введено в дію Наказом МТУ "За­твердження форм квитково-облікових листів" від 24 квіт­ня 1996 р. № 133. Роз'яснення з цього приводу надано в листі ДПАУ "Про надання роз'яснень щодо застосування квитково-облікових листів на пасажирському транспорті" від 5 липня 1999 р. № 8083/7/23-303 [93], в якому, зокрема, зазначено, що такі листи можуть використовуватися тільки на підприємствах Міністерства транспорту [94, с. 190].

Перевезення пасажирів на замовлення оформ­ляється нарядом-довідкою, у яку на підставі заявки замов­ника заносяться усі дані про маршрут. Маршрут, відстань і час фактичного надання послуги з перевезення пасажирів підтверджує замовник своїм підписом і печаткою. Тарифи на перевезення заздалегідь розробляються, затверджуються підприємством самостійно на підставі калькуляцій і погоджуються із замовником. Для розрахунків за надані послуги на підставі завірених замовником нарядів-довідок виписуються рахунки-фактури і по­даткові накладні.

Окремі особливості, що впливають на організацію обліку, мають міжнародні перевезення пасажирів:

—суб'єкти підприємництва у своїй діяльності керуються Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими Наказом МТУ від 18 лютого 1997 р. № 176 [79], Конвенцією про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу, підписаною 9 жовтня 1997 р. і ратифікованою 8 квітня 1999 р. відповідно до Закону України від 8 квітня 1999 р. № 581-XIV [31];

—операції з надання таких послуг підлягають ліцензуванню (з 1 квітня 2001 р. ліцензуванню підлягають усі пасажирські автоперевезення);

—обкладаються податком на додану вартість за нульо­вою ставкою операції з надання транспортних послуг із перевезення пасажирів за межами митного кордону України, а саме:

—від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур із випуску паса­жирів з-під митного контролю на митну територію України (включаючи внутрішні митниці);

—від пункту проведення митних процедур із випуску пасажирів за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України;

— між пунктами за межами митного кордону України.
При цьому слід враховувати, що у разі, якщо надання зазначених транспортних послуг здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транс­портними квитками, проїзними документами, укладення договорів або на підставі рахунків із транспортування пасажирів довіреною особою перевізника, операції з на­дання таких послуг обкладаються податком за став­кою 20 %.

Все більшим попитом користуються таксомоторні перевезення із застосуванням таксі. Відповідно до п. 2 розділу "Загальні положення" Правил № 176 таксі — це спеціальний легковий автомобіль, оснащений таксометром і призначений для перевезення пасажирів і багажу в порядку індивідуального користу­вання [79]. Таксі не належить до автомобіль­ного транспорту загального користування. Суб'єкти підприємництва, що займаються таксомоторними перевезеннями, не мають права:

- на пільгу щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і ме­ханізмів;

- на пільгу щодо ПДВ.

Крім таксометра, на таксі мають бути встановлені: сигнальний ліхтарик із зеленим і червоним світлом, розмі­щений у верхньому правому куті лобового скла, і роз­пізнавальний ліхтар оранжевого кольору на даху таксі з нанесеною на нього композицією з чорних квадратів, роз­міщених у шаховому порядку.

Таксомоторні підприємства при перевезенні пасажирів повинні застосовувати подорожній лист за формою 1-ТС.

Згідно з Інструкцією № 320 власник автомобіля, який бажає займатися перевезенням пасажирів, повинен мати автомобіль, оснащений відповідно до Правил № 176 [79] (зокрема мати таксометр), а також мати бланки чеків і змінних звітів установленого зразка (додатки 1, 2 до Інструкції № 320).

Таксометр — це лічильник, яким оснащується таксі та який показує відповідний розмір плати за проїзд паса­жира. В Україні застосовуються три види таксометрів: "Пульсар-У", "Елтакс-01 ФТ" і "ТАЕ-Л" [94, с. 178]. Таксометри підлягають реєстрації в державній по­датковій інспекції за місцезнаходженням суб'єкта під­приємницької діяльності.

Чек (форму чека наведено в дод. 1 до Інструкції № 320) прирівнюється до документів суворої звітності та видаєть­ся водієм кожному пасажирові під час проведення розра­хунку за транспортну послугу. Чек повинен виписуватись у двох примірниках під копіювальний папір. Перший примірник водій віддає пасажиру, другий залишає у себе.

Крім чеків, водій заповнює змінні звіти, які також прирівнюються до документів суворої звітності та запов­нюються за результатами роботи за зміну. Журнал бланків змінних звітів підлягає зберіганню протягом 3 років.

Власник таксометра до 15 числа місяця, наступного за звітним, незалежно від того, чи здійснювалася підприєм­ницька діяльність, повинен забезпечити щомісячне подання до державної податкової інспекції за своїм місцезнаходженням звіту про використання таксометра. У випадку, якщо юридична або фізична особа є власни­ком відразу декількох автомобілів таксі, нею подається зве­дений звіт відразу на всі автомобілі (точніше таксометри).

Незважаючи на те, що оплата послуг з перевезення грома­дян у таксі, як правило, здійснюється за готівкові грошо­ві кошти, пред'являти патент при наданні таких послуг не потрібно. Згідно з Законом про "Патентування деяких видів підприємницької діяльності" [16] патентуванню, зок­рема, підлягає діяльність із надання побутових послуг за готівку. Перелік послуг, що належать до побутових і підля­гають патентуванню, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 576. Діяльність із перевезення пасажирів у таксі до цього переліку не входить і, отже, патентуванню не підля­гає.

Починаючи з 1 вересня 1999 р. діяльність зі здійснення автобусних і таксомоторних перевезень пасажирів і багажу підлягає сертифікації (наказ Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації "Про внесення доповнень до Переліку про­дукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, та до Термінів введення обов'язкової сертифікації окремих видів продукції в Україні" від 5 травня 1999 р. № 205).

Відповідно до Закону «Про автотранспорт» автомобільний перевізник, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, може на договірних умовах звертатися до послуг автостанцій [5]. Це є необхідністю, бо за зако­ном відправлення чи прибуття автобусів приміських, міжміських та міжнародних автобусних маршрутів загального користуван­ня здійснюється тільки з автостанцій, а в разі їх відсутності – з зупинок, передбачених розкладом руху.

Власники автостанцій укладають договір з автомобільним перевізником тільки за наявності у нього договору з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування про ор­ганізацію перевезення на автобусних маршрутах загального ко­ристування чи їх дозволу на обслуговування маршрутів загально­го користування, що пролягають через цю автостанцію.

Предметом договору автомобільного перевізника з власника­ми автостанцій є надання послуг та виконання робіт, пов'язаних з відправленням і прибуттям пасажирів. Порядок й умови надання пасажирам транспортних послуг регламентовано Правилами на­дання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвер­дженими постановою КМУ від 18.02.97 р. № 176, зі змінами та до­повненнями [79], Порядком та умовами організації перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.01.98 р. №21, зі змінами та доповненнями [75].

Автостанції надають пасажирам послуги, пов'язані з їх проїз­дом автобусними маршрутами загального користування, а авто­мобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, – послуги, пов'язані з відправленням та прибуттям автобусів згідно з розкладом руху.

Первинними документами з обліку пасажирських перевезень автобусами є: подорожній лист автобуса однозмінний (ф. № 1-АП) та багатозмінний (ф. № 2-АП), замовлення на перевезення па­сажирів автобусом (ф. №11), листок регулярності руху автобу­са (ф. № 3-АП), книга обліку подорожніх листів у диспетчерів (ф. № 1-БСО), особова картка автомобіля (автопричепа) (ф. № 6-ПС), акт приймання-передачі автомобіля (ф. № 28-АПС); з обліку паса­жирських перевезень таксі: подорожній лист легкового автомо­біля - таксі (ф. № 1-ТС), наряд-довідка (до подорожнього листа таксі) (ф. № 5-ТС), формуляр на таксометр (ф. № 31-АПС), акт на списання таксометрів (ф. № 35-АПС).

У автоперевізника облік бланків квитків за номінальною вар­тістю ведеться на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку», що поділяється на субрахунки: 081 «Бланки квитків на складі», 082 «Бланки квитків у підготовці», 083 «Бланки квитків для реалізації», 084 «Бланки квитків, що залишилися нереалізова­ними й підлягають знищенню».

Аналітичний облік квитків на рахунку 08 «Бланки суворого об­ліку» ведеться за матеріально відповідальними і підзвітними осо­бами за повною (номінальною) вартістю. Облік квитків на складі ведеться за їх кількістю й повною вартістю.

Також у автоперевізника квитки повинні обліковуватися як бланки за фактичною собівартістю придбання на субрахунку 209 «Ініші матеріали» з наступним списанням у дебет рахунка 23 «Ви­робництво».

Облік доходів від реалізації послуг автотранспорту відобра­жається на субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

У бухгалтерському обліку автостанцій дохід буде визнаватися на всю суму послуг (з урахуванням вартості квитків), а витрати – на суму, що відноситься до собівартості послуг, у тому числі й вар­тості транспортних послуг автоперевізника (фактична вартість реалізованих квитків). Автотранспортне підприємство за договором може розраховуватися за послуги автостанції як грошовими коштами, так і шляхом взаємозаліку з доплатою різниці грошовими коштами. Відоб­раження в бухгалтерському обліку автоперевізника та автостанції надання послуг з перевезення пасажирів та розрахунків між собою наведено у табл. 4.5.

Таблиця 4.5

Облік розрахунків за надання послуг з перевезення пасажирів

№ п/п   Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків
дебет кредит
У автостанції
1. Відображено реалізацію квитків пасажирам
2. Відображено податкове зобов'язання з ПДВ
3. 3 каси грошові кошти здано на поточний рахунок
4. Підписано акт з автоперевізником про виконання транс­портних послуг на суму реалізованих квитків
5. Відображено податковий кредит з ПДВ
6. Сплачено автоперевізнику за надані послуги
7. Підписано акт виконаних робіт з надання інших послуг автостанції автопереввнику
8. Відображено податкове зобов'язання з ПДВ
9. Перераховано автостанції грошові кошти від автопере­візника за надані послуги
10. Списано доходи на фінансовий результат
11. Списано витрати на фінансовий результат
У автоперевізника
1. Підписано акт виконаних робіт автостанції з реалізації квитків
2. Відображено податкове зобов'язання з ПДВ
3. Списано собівартість транспортних послуг
4. Підписано акт виконаних послуг автостанції
5. Відображено податковий кредит з ПДВ
6. Перераховано грошові кошти за послуги автостанції
7. Отримано оплату автостанції за реалізовані квитки
8. Списано доходи на фінансовий результат
9. Списано витрати на фінансовий результат 903, 93

У бухгалтерському обліку автостанцій квитки відображаються на позабалансовому субрахунку 083 «Бланки квитків для реалізації».

Авто­станції відображають доходи від надання послуг перевізникам і надання до­даткових послуг пасажирам у відомості «Розшифровка власних доходів» за кожним окремим касиром автостанції, за кожну добу та місяць.

Автотранспортні підприємства у відомості «Перевезення пасажирів на автобусах перевізни­ка» відображають належну кожному перевізнику виручку за мі­сяць у розрізі всіх автостанцій області, що продавали квитки да­ного автоперевізника. На підставі цієї відомості автотранспортне підприємство відображає в обліку доходи від послуг з пасажирських перевезень.

Окрему особливість обліку пасажирських перевезень складає перевезення пільгових пасажирів і отримання цільових дотацій. Автотранспортним підприємствам для перевезення пільгового контингенту виділяються субсидії на покриття збитків, що не повертаються ними та спрямовуються тільки на поточні цілі одержувача бюджетних коштів. При отриманні субсидії на покриття збитків перевізник має статус одержувача бюджетних коштів, а бюджетні асигну­вання виділяються йому за КЕКВ 1310 «Субсидії та поточ­ні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» на від­повідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства. Для одержання субсидії автотранспортне підприємство розраховує кількість пільговиків, яким було надано послуги. Це можна зробити як відслідковуючи кількість пільговиків у транспортному засобі за місяць, так і на підставі інструкції про порядок обліку пасажирів, які пере­возяться громадським транспортом на маршрутах.

У бухгалтерському обліку субсидії держави в автотранспортному підприємстві відобража­ються на рахунку 48 «Цільове фінансування». Відповідно до П(С)БС) 15 «Дохід» цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), які понесло підприємство, визнається дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу. Отримання грошей на рахунок, відкритий в органах Державного казначейства, відображається проводкою: Дт 311 «Грошові кош­ти на поточному рахунку у національній валюті» - Кт 48 «Цільове фінансування». На практиці дохід від субсидій відображається ра­зом з операцією отримання грошей. Відображення у бухгалтерському обліку отримання дотацій на перевезення пільгових категорій пасажирів та відшкодування збитків автоперевізника наведено у табл. 4.6.

Таблиця 4.6

Облік отримання дотацій на перевезення пільгових категорій пасажирів

та відшкодування збитків автоперевізника

№ п/п   Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків
дебет кредит
1. Списано фактичну собівартість перевезення пасажирів
2. Отримано дохід від надання послуг з перевезення пасажирів
3. Відображено дотацію на перевезення пільгових категорій пасажирів
4. Отримано дотацію на перевезення пільгових категорій пасажирів
5. Списано витрати на фінансовий результат
6. Списано доходи на фінансовий результат 703, 718

 

У податковому обліку субсидію повністю включають до складу валового доходу.








Date: 2015-07-24; view: 597; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2017 year. (0.015 sec.) - Пожаловаться на публикацию