Проектування сівозмін

При проведенні земельної реформи відбувся перерозподіл і подрібнення земель. В наслідок цього було зруйновано систему використання земель сільськогосподарського призначення, яка передбачала впровадження системи сівозмін, бездефіцитний баланс гумусу і поживних елементів та ґрунтозахисну систему землеробства, що призвело в свою чергу до зниження родючості ґрунтів, особливо небезпечних масштабів набула їх деградація, погіршення стану, складу, корисних властивостей та функцій ґрунтового покриву.

Прийнятим 4 червня 2009 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючостіґрунтів» внесено доповнення до Земельного кодексу України. Зокрема, визначено, що сільськогосподарські підприємства, які використовують земельні ділянки площею понад 100 га сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з 01.08.2010 року зобов’язані використовувати їх відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

Крім того, цим законом передбачено внесення змін до статті 55 Кодексу про адміністративні правопорушення України, які встановлюють, що використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, розробка таких проектів є дуже актуальним на сьогодні питанням і потребує нагального втілення у сільськогосподарське виробництво, як для забезпечення раціонального використання земель, так і для реалізації державної політики у сфері землеустрою та задоволення вимог земельного законодавства.

Основними завданнями проектів еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь є:

§ раціональне використання земель шляхом найбільш оптимального обґрунтування розміщення господарських дворів, споруд, дорожньої сітки, розмірів та конфігурації полів, угідь;

§ створення оптимального співвідношення сільськогосподарських угідь в залежності від спеціалізації господарства;

§ збереження родючості ґрунтів шляхом оптимального підбору культур, впровадження ґрунтозахисної системи землеробства, внесення добрив, впровадження самозабезпечуючої поживними речовинами системи сівозмін, мінімізації обробітку ґрунту, позитивного балансу гумусу.

Однією із найважливіших складових частин проекту еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь є впорядкування території сівозмін, основним завданням якого є створення найкращих умов для організації і проведення польових робіт, продуктивного використання сільськогосподарської техніки, впровадження ефективної системи землеробства. Впорядкування території сівозмін повинно проводитися із урахуванням конкретних природно-кліматичних та економічних умов зони, регіону, господарства. Основним принципом впорядкування є комплексне розв’язанняцих питань.

Упорядкування території сівозмін полягає в розміщенні на їх території всіх необхідних в умовах конкретного господарства елементів: полів сівозмін, робочих і окремо оброблюваних ділянок, лісосмуг, шляхів, польових станів, джерел польового водопостачання.

Поля сівозміни – рівновеликі частини сівозмінного масиву (земельної ділянки), призначені для почергового вирощування сільськогосподарських культур у відповідності зі схемою чергування і виконанням пов’язаних з цим польових робіт. Поля сівозмін можуть складатися з однієї або декількох робочих ділянок.

Робоча ділянка – частина поля, однорідна по виробничим властивостям і призначена для одночасного виконання польових робіт по єдиній технології. Робочі ділянки виділяються із урахуванням територіальних, ґрунтових і екологічних властивостей, а їх межами можуть виступати як природні перешкоди для обробітку, так і штучно створені людиною лісосмуги чи інші перешкоди.

Впроваджуючи ті чи інші проектні рішення, проектанту треба пам’ятати, що система сівозмін обов’язково повинна задовольняти наступні вимоги:

§ виконання плану виробництва продукції;

§ використання кожної ділянки ріллі із урахуванням їх природних властивостей і біологічних особливостей вирощування культур;

§ здійснення заходів щодо боротьби з ерозією ґрунтів і іншими негативними явищами, та сприяти підвищенню якості ґрунтів;

§ створювати умови для ефективного використання техніки, робочої сили і інших ресурсів;

§ створювати умови для отримання найбільшої кількості прибутку

Проект впорядкування території сівозмін розроблюють за принципом від загального до часткового шляхом послідовного наближення від загальної схеми вирішення основних питань до точного, остаточного взаємного розміщення всіх його елементів. Оскільки всі елементи впорядкування території сівозмін знаходяться у взаємному зв'язку, проект треба складати не в по елементній послідовності, а комплексно, знаходячи одночасно правильне рішення з розміщення усіх взаємопогоджених елементів. Проектне рішення необхідно оцінювати комплексно (за всіма елементами одночасно), щоб забезпечити взаємопогоджене, найбільш доцільне економічно й екологічно розміщення меж полів, лісосмуг i шляхів.

Характеристика і обґрунтування упорядкування території сівозмін за окремими елементами проводиться у розрізі окремих її видів, тому даний розділ курсового проекту присвячений саме характеристиці упорядкування території запроектованих на території господарства сівозмін, детальніше про які йтиметься далі.

Проектування кормових сівозмін почали з розрахунків зеленого конвеєру на літній період (додаток 3), використовуючи норми годівлі, поживності кормів та інше.

При проведенні розрахунків по зеленому конвеєру (додаток 4) було враховано природні кормові угіддя, закріплення за господарством. Так як пасовище використовують в громадських цілях, то весь зелений конвеєр ми беремо з кормової сівозміни. Недостатня частина зелених кормів може бути поповнена в та інших сівозмінах. При цьому багаторічні трави вводимо з дворічним використанням. Культури зеленого конвеєру підбирали з сівозмін із врахуванням особливостей кліматичних та інших умов, і потрібності до цих кормів груп тварин.

С початку в господарстві розміщуємо овочеву сівозміну. Її проектуємо на схилі недалеко від населеного пункту і магістрального шляху.

Потім, знаючи потребу в кормах, розраховуємо площу кормових культур і отримали структуру посівних площ кормових культур, необхідних для забезпечення тварин кормами. Кількість кормових сівозмін залежить від складу і поголів’я худоби, місце утримання її в літній період, розміщення ферм, забезпеченості тварин природними пасовищами, тощо.

На решті площі орних земель, як правило кращими за умовами рельєфу, та якостями ґрунтів, проектуються польові сівозміни, в яких розміщуються технічні, зернові, зернобобові, круп’яні, овочеві, а також кормові культури. Загальна площа польової сівозміни ФГ “Мрія” дорівнює площі орних земель, мінус площі кормових та спеціальних сівозмін і інших проектних ділянок, що знаходяться на ріллі. Отже в господарстві проектуємо одну овочеву сівозміну, одну польову та одну кормову.

Овочева сівозміна.

Середній розмір поля чистий 26,61 га.

1. Овочі 26,61

2. Овочі 26,61

3. Овочі 26,61

4. Однор.трави наз/к (16,19); на сіно (10,42).

Кормова сівозміна.

Середній розмір поля чистий 71,72 га.

1. Багаторічні трави на з/к (71,72)

2. Багаторічні трави на сіно (27,69) + Багаторічні трави на силос (35,49) + Багаторічні трави на з/к (8,54)

3. Озима на з/к (24,77) кук.поук. + кук. силос (43,95)

4. Кукурудза на з/к (54,0) + кук. силос (17,72)

5. Однорічні трави на сіно (34,03) + ячмінь(37,69) з підсівом баг. трав.

Польова сівозміна.

Середній розмір поля чистий 146,89 га.

1. Чистий пар 146,89

2. Озима пшениця 146,89

3. Корм.корен. на з/к (22,88) + корм. корен.(28,89) + цукр. буряк (95,12)

4. Кукурудза на сіно (57,88) + кук.зерно (89,01)

5. Горох 146,89

6. Озима пшениця 146,89

7. Озима пшениця 146,89

8. Кукурудза на зерно 146,89

9. Овес (76,89) + соя (70,0)

10. Соняшник 146,89

Схема чергування культур в сівозмінах складалася відповідно до агрономічних вимог, враховуючи якість попередників, строки дозрівання, збирання сільськогосподарських культур.

Розміри сівозмін, площі полів забезпечують вимоги виробничого використання техніки, своєчасного виконання механізованих робіт.

Запроектований склад угідь і сівозмін повинен забезпечити отримання максимальної кількості рослинницької продукції з найменшими затратами праці, одночасно підвищуючи родючість ґрунтів.

Крім того, після складання сівозмін змінилися площі кормових культур. Для контролю над забезпеченістю поголів’я кормами і своєчасного виправлення розрахували таблицю яка приведена в додатку 5.

Розміри сівозмін, площі посівів забезпечують вимоги виробничого використання техніки, своєчасного виконання механічних робіт. За проектований склад угідь і сівозмін повинен забезпечувати отримати максимальної кількості рослинної продукції з найменшими затратами праці, одночасно підвищуючи родючості ґрунтів.

Важливим показником проектування сівозмін, який характеризується відтворенням родючості, є вміст в ґрунті гумусу. Розрахунки наведені в додатку 6. Також в додатку 7 приведені розрахунки виходу гною.

Вміст гумусу в ґрунтах скорочується за рахунок винесення азоту з врожаєм с/г культур, дощовими водами, вітровою ерозією. В той же час має місце надходження гумусу в ґрунт за рахунок розкладу рослинних решток і фіксацію азоту бобовими культурами. Забезпечення бездефіцитного вмісту гумусу в ґрунті досягає шляхом внесення органічних добрив.

Розрахунок балансу кормів наведений в додатку 8. Дивлячись на отримані результати можна зробити висновок, що усіма кормами господарство забезпечене, навіть спостерігається надлишок по де – яким видам. На перспективному передбачається зменшити площі під тими культурами, що мають надлишок.

Площі культур які розміщені у сівозмінах можна побачити в додатку 9, який називається розміщення сільськогосподарських культур в сівозміні

Прямі трудові затрати в рослинництві розраховані в додатку 10.

В лабораторній роботі також необхідно визначити потрібну кількість працездатного населення в рослинництві та тваринництві, виходячи з прямих трудових витрат, тривалості робочого періоду, сезонності праці, неоднакової праці різних груп працездатного населення за формулою:

,

де ПЗр – прямі трудові затрати в галузі рослинництва та тваринництва в людино – днях та людино – годинах.

Пр – тривалість робочого періоду в рослинництві та тваринництві, для умов України Пр=205(днів).

К1 – коефіцієнт, що враховує неоднакову участь у праці чоловіків та жінок (К1=1,1).

К2 - – коефіцієнт, що враховує сезонний характер с/г виробництва (К2=1,2).

Т_р.т.=(20604,5/205)*1,1*1,2= 132 чол.

Таким самим чином проводяться розрахунки трудових затрат у галузі тваринництва. Розрахунки наведені в додатку 10.

Т_р.т.=(5034,38/205)1,1*1,2 = 33 чол.

Зробивши висновок з вирахуваної кількості чоловік, які необхідні для обслуговування тваринницької та рослинницької галузі, можна сказати, що проживаюча кількість населення в с. Григорівка цілком зможе обробити дане господарство.

Після проведення усіх розрахунків ще одним завданням цієї роботи було визначення валовий вихід та вартість продукції тваринництва (додаток 11) та тваринництва (додаток 12).