Основна частина

Та природокористування

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Кафедра обліку і аудиту

06-02-126

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання бакалаврської роботи

студентами напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит»

денної та заочної форм навчання

Рекомендовано методичною

комісією за напрямом підготовки 6.030509

«Облік і аудит»

Протокол № 6

від «10» лютого 2015 р.

Рівне - 2015

Методичні вказівки до виконання бакалаврської роботи студентами напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит» денної та заочної форм навчання / І.Д. Лазаришина, С.Я. Зубілевич, О.Р. Антонюк, Т.Г. Бондарєва, В.М. Вовк, О.О. Дорошенко, О.Л. Міклуха, О.В. Павелко, Н.М. Позняковська, А.П. Сиротинська, О.М. Боровик, О.В. Зінкевич, М.М. Мосійчук, І.П. Нагавичко, В.Л. Поліщук, Т.Б. Тимейчук; [за ред. доктора економічних наук, професора Лазаришиної І.Д.]. – Рівне: НУВГП, 2015. – 54 с.

Відповідальна за випуск: Лазаришина І.Д., завідувач кафедри обліку і аудиту, д.е.н., професор

ЗМІСТ

© НУВГП, 2015

1. Мета і завдання бакалаврської роботи

Виконання випускної роботи бакалаврів передбачено навчальним планом підготовки фахівців напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит».

Мета бакалаврської роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних засад з обліку, аналізу, аудиту (контролю) об’єкта дослідження обраного підприємства (бюджетної установи, банку) та розробці практичних рекомендацій щодо їх удосконалення.

У процесі виконання бакалаврської роботи вирішуються такі завдання:

– систематизація теоретичних знань та їх використання щодо практики ведення обліку, аналізу, аудиту (контролю);

– оцінка методики обліку, аналізу, аудиту (контролю) об’єкта дослідження на прикладі конкретного підприємства;

– визначення проблем обліку, аналізу, аудиту (контролю) і розробка шляхів їх вирішення та ін.

2. Організація процесу написання бакалаврсько ї роботи

2.1. Вибір теми

Визначальне значення під час вибору теми бакалаврської роботи має підприємство (бюджетна установа, банк), на прикладі якого буде виконано роботу. Найоптимальнішим для студента, щоб це було те саме підприємство (бюджетна установа, банк), на прикладі якого виконувалися курсові роботи з фінансового обліку II, аналізу господарської діяльності, аудиту (контролю). Для обґрунтованого вибору теми слід мати інформацію про його діяльність, підпорядкованість, організаційно-правову форму, особливості фінансування, склад та динаміку активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат. Як правило, обираються найбільш важливі для підприємства (бюджетної установи, банку) операції з урахуванням основного виду діяльності. Обравши тему бакалаврської роботи, студенту слід написати заяву на ім’я завідувача кафедри обліку і аудиту та завізувати її у майбутнього керівника.

Доцільність вибору теми підтверджується також листом-клопотанням з бази дослідження*. Підпис посадової особи на листі-клопотанні засвідчується печаткою. Правильно оформлену заяву разом із листом-клопотанням студенту потрібно здати на кафедру обліку і аудиту відповідальному за дипломування викладачу у визначений термін.

Теми та керівники бакалаврських робіт затверджуються наказом ректора і не підлягають зміні, тому слід відповідально поставитись до формулювання теми та коректності назви підприємства (бюджетної установи, банку), на прикладі якого виконуватиметься бакалаврська робота.

Рекомендовані теми бакалаврських робіт наведено у додатку 1. За погодженням з керівником та завідувачем кафедри обліку і аудиту студентом може бути обрана тема бакалаврської роботи, що не наведена у рекомендованому переліку.

* за погодженням з керівником

Складання плану

Наступний крок – складання плану бакалаврської роботи. При цьому потрібно керуватися такими вимогами:

– відповідність темі бакалаврської роботи та повне її розкриття;

– забезпечення логічності викладення змісту (послідовний розгляд економічного змісту об’єктів обліку, методики обліку, аналізу, аудиту (контролю) та ін.

План повинен передбачати наявність вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел, додатків.

2.3. Підбір та опрацювання інформаційних джерел

Далі підбирається література, яка буде потрібна для виконання бакалаврської роботи. Це може бути періодична преса, до якої належать такі професійні видання, як «Бухгалтерський облік і аудит», «Баланс-бюджет», «Дебет-кредит», «Бізнес-бухгалтерія», «Все про бухгалтерський облік», «Податки та бухгалтерський облік», «Вісник НБУ» та інші. У цих виданнях наводяться нормативні документи та статті фахівців щодо проблемних питань обліку, аналізу, аудиту (контролю). Варто також використовувати монографії, навчальні посібники та підручники. У список використаних джерел обов’язково потрібно включати видання останніх років.

Обробку літературних джерел слід починати з ознайомлення зі змістом останніх нормативних документів, які визначають склад, порядок подання і вимоги до обліку, аналізу та аудиту (контролю), а потім переходити до коментарів науковців та практиків. Усі проблемні питання варто відразу занотувати, щоб потім поміркувати над їх вирішенням. Такий підхід допоможе навчитися формулювати проблеми самостійно.

2.4. Збір практичного матеріалу

Практичний матеріал для бакалаврської роботи слід підбирати таким чином, щоб проілюструвати взаємозв’язок даних обліку і звітності за обраною темою впродовж одного звітного року. До складу додатків необхідно включити витяги з журналів (меморіальних ордерів), відомостей, таблиць, головної книги (журнал-головної), інших регістрів бухгалтерського обліку, де узагальнено обороти та залишки на рахунках бухгалтерського обліку (бухгалтерські документи за рік, що передують року захисту бакалаврської роботи). Для проведення аналізу необхідна інформація за два роки, що, як правило, являє собою звітність підприємства (бюджетної установи, банку).

Копії форм фінансової звітності повинні бути засвідчені печаткою підприємства (бюджетної установи, банку), а за останній рік – печаткою в оригіналі *.

У додатках повинні бути наведені документи, що підтверджують розподіл обов’язків щодо виконання облікових і аналітичних робіт, внутрішнього аудиту (контролю) серед персоналу підприємства та виконання відповідних процедур (наказ про облікову політику підприємства, посадові інструкції, аналітичні таблиці, програми з внутрішнього аудиту (контролю), установчі документи, ліцензії, інші дозвільні документи. До бакалаврської роботи додаються лише ті додатки, які стосуються теми дослідження і погоджені з керівником.

* за погодженням з керівником

2.5. Написання бакалаврської роботи

Бакалаврська робота готується за погодженим із керівником планом і періодично надається йому для ознайомлення, при цьому слід дотримуватися вимог до змісту та оформлення, що наведені нижче. У разі наявності консультантів відповідні розділи надаються їм на перевірку у вказані ними терміни. Стан виконання бакалаврської роботи у призначений завідувачем кафедри обліку і аудиту термін (згідно з графіком) оцінюється спеціальною комісією зі складу членів кафедри. За висновками комісії бакалаврська робота включається до графіку захисту бакалаврських робіт або може бути недопущена до захисту.

2.6. Підготовка ілюстративного матеріалу та виступу

Ілюстративний матеріал, що відображає основні розділи роботи, готується тільки в комп’ютерному варіанті, складається з 5-10 листків формату А4. На кожному листку має бути спеціальний штамп, який можна надрукувати самостійно на комп’ютері. Після перевірки ілюстративний матеріал підписується у послідовності: спочатку – виконавцем, далі – керівником, потім – рецензентом і готується до захисту у 6 комплектах.

Виступ повинен відображати мету, завдання бакалаврської роботи та основні результати її виконання. Текст виступу має бути узгодженим з ілюстративним матеріалом і містити посилання на нього. Обсяг тексту готується із розрахунку часу виступу (не більше 10 хвилин). Виступ може супроводжуватися презентацією із застосуванням технічних засобів (мультимедійного проектора). Про це потрібно заздалегідь повідомити керівника бакалаврської роботи і подати заявку до відділу технічних засобів університету.

2.7. Отримання відгуків та рецензій

Виконана бакалаврська робота зшивається у такій послідовності:

– титульна сторінка;

– завдання на бакалаврську роботу;

– зміст із зазначеними номерами сторінок;

– вступ;

– основна частина;

– висновки;

– список використаних джерел;

– додатки.

Робота має бути прошнурована та кінці шнурів скріплені печаткою деканату. Робиться запис: «Пронумеровано і прошнуровано _____ сторінок» і ставиться підпис автора бакалаврської роботи.

Для отримання відгуку керівника йому надається зшита робота, один примірник ілюстративного матеріалу та форма №У-9.03 про успішність студента за період навчання, яку потрібно отримати в деканаті факультету.

Наступний етап – отримання відгуку рецензента. Список рецензентів затверджується на засіданні кафедри обліку і аудиту. У призначений рецензентом термін йому надається бакалаврська робота, ілюстративний матеріал, відгук керівника, що знаходиться на зворотній стороні форми №У-9.03. Рецензія готується у довільній формі на листках формату А4.

Крім відгуку рецензента на бакалаврську роботу отримується лист-відгук із бази дослідження (підприємства, бюджетної установи, банку) із визнанням практичної цінності виконаної роботи *. Підпис посадової особи, яка підписала відгук, засвідчується печаткою.

Завершальне рішення про допуск до захисту приймає завідувач кафедри обліку і аудиту. Для цього йому надаються такі документи:

– бакалаврська робота;

– ілюстративний матеріал, підписаний виконавцем, керівником та рецензентом;

– відгук керівника (форма №У-9.03);

– відгук рецензента;

– лист-відгук.

У разі відповідності бакалаврської роботи всім викладеним вимогам робота допускається до захисту, що засвідчується підписом завідувача кафедри обліку і аудиту на бланку завдання на бакалаврську роботу та у формі № У-9.03.

* за погодженням з керівником

3. Вимоги до оформлення бакалаврської роботи

Бакалаврська робота може бути рукописною або друкованою (за рішенням кафедри), виконується українською мовою на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297).

Текст розташовується на сторінці з дотриманням таких полів: ліве – 30 мм; праве – 10 мм; верхнє та нижнє – по 20 мм. При комп’ютерному наборі слід використовувати шрифт «Times New Roman», розмір шрифту – 14 кегель. Відстань між рядками тексту складає півтора міжрядкових інтервали. Загальний обсяг тексту повинен складати не більше 80 сторінок.

Текст поділяється на розділи, підрозділи, пункти і підпункти відповідно до плану (змісту). Рубрикація частин тексту здійснюється лише арабськими цифрами (табл. 1).

Таблиця 1

Нумерація частини тексту

Назва частини тексту (слова «розділ», «підрозділ» тощо) не вказується. Звертаємо увагу, що у кінці номера обов’язково ставиться крапка. Заголовок розділу (підрозділу, пункту, підпункту) починається з великої літери. Крапка у кінці заголовку не проставляється. Відстань між заголовком частини тексту та наступним текстом дорівнює двом міжрядковим інтервалам.

Наприклад:

Нумерація сторінок тексту наскрізна і починається із титульної сторінки (зразок її оформлення подано у додатку 2). Другою сторінкою є завдання на бакалаврську роботу (приклад формування наведено у додатку 3), а третьою – зміст (план). Номер сторінки на титульній сторінці та завданні не проставляється. На інших сторінках номер сторінки вказується арабськими цифрами у правому верхньому кутку. Ілюстрації (таблиці, схеми, графіки), що розташовані на окремих сторінках, також включають до загальної нумерації сторінок.

Схеми, графіки, діаграми, рисунки позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно арабськими цифрами у межах розділу за виключенням наведених у додатках. Номер рисунку складається із номера розділу і порядкового номера рисунку, розділених крапкою. Наприклад, «Рис. 3.1.» Потім наводиться заголовок рисунку, в кінці якого крапка не проставляється. У заголовку слід обов’язково вказати назву підприємства (установи), дані якого наводяться, та звітний період, якого вони стосуються.

Таблиці нумеруються послідовно арабськими цифрами у межах розділу (за виключенням наведених у додатках). У правому верхньому кутку над заголовком робиться надпис «Таблиця» і проставляється її номер. Номер таблиці складається із номера розділу та номера таблиці. Крапка в кінці не проставляється. Кожна таблиця обов’язково повинна мати заголовок. Заголовок і слово «Таблиця» починаються з великої літери. Таблиця розташовується після першої згадки про неї у тексті таким чином, щоб її можна було прочитати без повороту роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Заголовок таблиці повинен бути чітким та стисло розкривати її зміст. Заголовки до аналітичних таблиць повинні містити назву підприємства та періоди, яких вони стосуються.

Посилання на джерело інформації у тексті повинне наводитись у вигляді порядкового номера цього джерела за списком використаної літератури у квадратних дужках. Якщо у бакалаврській роботі використовується цитата або цифрова інформація із літературного джерела, то після порядкового номера через кому зазначається номер сторінки, на якій вона містилась, наприклад: [1, с. 25]. Якщо описуються погляди різних авторів на вирішення спірних питань, то достатньо після прізвища та ініціалів автора у квадратних дужках навести лише порядковий номер.

Список використаних джерел повинен бути оформлений за чинними вимогами і містити більше 50 джерел. Список використаних джерел починається із нормативних документів, що наводяться у такій послідовності: закони України, декрети Уряду України, постанови Верховної Ради, Укази Президента України, постанови, положення, інструкції міністерств і відомств України. Інші джерела інформації (посібники, монографії, підручники, статті) вказуються за алфавітом. Іноземні видання зазначаються в кінці списку.

Сторінки, на яких розташовані додатки, нумеруються як продовження бакалаврської роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки, у правому верхньому кутку якої наводиться слово «Додаток» з порядковим номером арабськими цифрами. Заголовок додатку пишеться з великої літери, крапка у кінці заголовку не ставиться. Посилання у тексті роботи на додаток оформлюється таким чином: (додаток 19).

4. Методичні вказівки до написання бакалаврської роботи

Вступ

У вступі до бакалаврської роботи слід розкрити такі питання:

– актуальність теми (значення якісного обліку, аналізу і аудиту (контролю) для діяльності підприємства та ін.);

– мета та завдання бакалаврської роботи. Наприклад, мета даної бакалаврської роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних засад обліку і аналізу кредитних операцій банків та розробці практичних рекомендацій щодо їх удосконалення.

Мета бакалаврської роботи досягається шляхом виконання таких завдань:

– розкриття економічної характеристики кредитних операцій банків, їх оцінки та класифікації;

– дослідження стану первинного, синтетичного та аналітичного обліку кредитних операцій та методики формування звітності про кредитні операції у банку;

– проведення аналізу кредитних операцій банку;

– формулювання пропозицій з удосконалення методики обліку та аналізу кредитних операцій на прикладі банку;

– об’єкт дослідження (наприклад, об’єктом дослідження є процес видачі кредитів позичальникам);

– предмет дослідження (наприклад, предметом дослідження є теоретичні засади та діюча практика бухгалтерського обліку та аналізу кредитних операцій банків);

– найменування підприємства (бюджетної установи, банку), яке є базою дослідження;

– інформаційна база дослідження (нормативні акти, посібники, підручники, монографії, статті);

– методи дослідження (загальнонаукові – аналіз, синтез, індукція, дедукція та спеціальні (порівняння, групування, структурно-динамічний аналіз, параметричний аналіз та ін.);

– коротка характеристика змісту кожної структурної частини бакалаврської роботи (починаючи від вступу і закінчуючи додатками).

Загальний обсяг вступу не повинен перевищувати 4 сторінок.

Основна частина

Основна частина роботи готується за погодженим із керівником планом. Як правило, вона починається з економічної характеристики об’єкта обліку, аналізу, аудиту (контролю). Необхідно дати визначення об’єкта дослідження, розглянути підходи до його класифікації, визнання та оцінки за нормативними документами (положеннями, стандартами, методичними вказівками, інструкціями) та дослідити його сутність за даними вітчизняної і зарубіжної економічної літератури.

Далі розкривається організаційно-економічна характеристика підприємства (бюджетної установи, банку), для чого використовується статут, та наводяться і аналізуються основні техніко-економічні показники за 2 роки. Слід також подати інформацію про діяльність підприємств-конкурентів та висвітлити статистичні дані щодо основних показників діяльності галузевого та регіонального рівня.

Наступним кроком є дослідження методики обліку об’єкта. Методику бухгалтерського обліку краще розкривати за його етапами – первинний, синтетичний та аналітичний, далі слід висвітлити процес формування показників фінансової звітності.

Варто розглядати фактичні господарські операції, що здійснювалися на базі дослідження за останній рік (в окремих випадках за погодженням з керівником та завідувачем кафедри – за два роки).

При характеристиці первинного обліку (документуванні) рекомендується охарактеризувати типові первинні документи, що стосуються обраного об’єкта дослідження.

При опрацюванні даних аналітичного та синтетичного обліку (Аналіз рахунку, Картка рахунку, Журнал, Меморіальний ордер тощо) потрібно подати типову кореспонденцію рахунків (без посилання на документи). Кореспонденцію рахунків слід узагальнити у табличному вигляді (зразок наведено у додатку 4). Порядок формування показників фінансової звітності щодо об’єкта обліку варто висвітлити окремим підрозділом.

Аналітичний розділ бакалаврської роботи потрібно розпочати ретроспективним аналізом («горизонтальним» – оцінкою динаміки; «вертикальним» – структурно-динамічним) за даними бази дослідження за два останніх роки (приклад проведення структурно-динамічного аналізу продемонстровано у додатку 5).

Слід вказати завдання аналізу, окремо зупинитися на зіставності даних, адже процес реформування обліку в Україні ще не завершився і постійно оновлюються чинні вимоги до формування показників, які вказуються у звітності. Усі розрахунки необхідно навести у табличній формі і доповнити графічними ілюстраціями, що найбільш доречні в кожному випадку. Наприклад, для ілюстрації змін у структурі краще скористатись секторними діаграмами, для динаміки – звичайним графіком, або використати інтегрований підхід – стовпчикові діаграми.

Далі проводиться параметричний аналіз (аналіз коефіцієнтів). Варто традиційну методику розрахунку коефіцієнтів на основі балансу, звіту про фінансові результати доповнити коефіцієнтами, розрахованими на підставі звіту про рух грошових коштів, і порівняти отримані результати. Крім того, під час аналізу, як правило, не використовуються примітки до фінансових звітів, які надають можливість зробити розрахунки за так званим «оптимістичним» та «песимістичним» сценаріями.

Наприклад, запаси або основні засоби бази дослідження є заставою за отриманий в банку кредит. За песимістичним сценарієм можна розрахувати фінансові коефіцієнти, вважаючи, що власність на ці активи отримав банк і саме таким чином погашене зобов’язання по кредиту та відсотках. Порівнювати отримані результати параметричного аналізу з «оптимальними» значеннями коефіцієнтів слід дуже обережно, адже вони можуть не стосуватися виду економічної діяльності, до якого належить база дослідження, або взагалі бути розрахованими не для умов України.

Факторний аналіз доцільно проводити за показниками, щодо яких спостерігається негативна динаміка, для визначення негативно діючих чинників (факторів). Їх варто розділити на зовнішні та внутрішні за відношенням до бази дослідження, щоб обґрунтувати пропозиції щодо усунення негативних чинників на базі дослідження. Факторний аналіз доцільно проводити з використанням лише одного прийому (ланцюгових підстановок, абсолютних різниць чи відносних різниць).

Розділ, присвячений аудиту (контролю), повинен передбачати чітке визначення суб’єктів його здійснення, їх функцій, обов’язків, прав, відповідальності. Організаційні аспекти аудиту (контролю) можуть бути узагальнені у вигляді організаційної моделі, яка включає завдання, джерела, методи здійснення, оформлення результатів та прийоми наступного контролю. У разі аудиту доцільно використати програми оцінки системи внутрішнього контролю та підтвердження показників обліку і звітності, оцінки ефективності управлінських рішень тощо. Далі за окремими завданнями аудиту описується методика їх досягнення на базі дослідження.