Порядок виконання та структура курсової роботи

2.1. Основними етапами виконання курсових робіт є:

• вибір теми;

• складання змісту (плану) роботи;

• збір матеріалу, добір літератури з теми, підготовка й оформлення бібліографії;

• робота над змістом курсової роботи, підготовка першого варіанта тексту роботи, обговорення тексту з керівником;

• доробка тексту з урахуванням пропозицій керівника;

• узгодження остаточного тексту з керівником;

• захист курсової роботи.

Виконання курсової роботи починається з вибору теми, визначення структури роботи, складання списку використаної літератури, після чого курсант (слухач) з керівником розробляють графік її виконання.

Підбір літератури, нормативно-правової бази і початкове ознайомлення з ними необхідно, насамперед, для складання плану роботи й одержання загального уявлення про її зміст. Перед складанням плану курсант (слухач) знайомиться з основними літературними джерелами (монографіями, статтями, звітами про наукові дослідження, нормативно-правовими актами в галузі кримінально-виконавчого права тощо), що дозволяє розібратися в найважливіших питаннях теми.

Підбір літератури – самостійна робота курсанта (слухача), що повинна починатися з вивчення каталогів і бібліографічних джерел. Підбираючи літературу, необхідно звертати увагу на рік видання, при цьому рекомендовано використовувати останні. Необхідно також враховувати, що законодавчі акти, нормативні документи, статистичні дані піддаються змінам, тому треба посилатися на щойно видані.

2.2.Структура курсової роботи:

2.2.1. Титульний лист, як перша сторінка роботи повинен містити наступні реквізити: назви навчального закладу, кафедри, теми роботи, прізвище ім’я, по батькові автора, факультет, курс і номер його групи, прізвище, ініціали, науковий ступінь і вчене звання керівника, місце й рік виконання роботи (див. Додаток 1).

2.2.2. Зміст (план), в якому вказується структура роботи: вступ, назви глав і параграфів (розділів і підрозділів), сторінки їхнього початку і закінчення, висновок, список використаної літератури, додаток (якщо потрібно) (див. Додаток 2).

2.2.3. Вступ обсягом до 2 сторінок, який покликаний ознайомити читача із сутністю досліджуваної теми. У вступі обґрунтовується актуальність та значення теми, говориться про стан розробки обраної проблеми; визначається об’єкт, мета та питання, які передбачається розглянути в роботі.

2.2.4. Основна частина курсової роботи складається з розділів і викладається послідовно згідно зі змістом:

1) перший розділ повинен містити аналіз стану розроблення теми курсової роботи. У цьому розділі роботи необхідно відобразити використання теоретичних джерел та чинної нормативно-правової бази. При цьому не допускається переписування тексту з монографій або іншої літератури. Повинна бути зроблена творча обробка матеріалу. Найважливіші теоретичні положення теми викладаються своїми словами і за необхідності підкріплюються цитатами. Цитати оформляються відповідно до бібліографічних правил і супроводжуються посторінковими посиланнями на використовуване джерело із вказівкою сторінок.

Під час роботи з літературою та нормативно-правовою базою рекомендується знаходити проблемні ситуації, суперечливі погляди, юридичні колізії. Різні позиції авторів бажано відобразити у змісті роботи, викласти аргументи на їхню критику і підтримку. Після аналізу точок зору щодо дискусійних питань рекомендується викласти і власну позицію.

2) другий розділ курсової роботи повинен бути присвячений дослідженню діючої нормативно-правової бази з обраної теми, аналізові практичного матеріалу, а також з’ясуванню питань, що розроблені до кожної теми. Дослідження нормативно-правових актів (НПА) передбачає вивчення і аналіз міжнародних правових документів, законів України, наказів (інструкцій, положень тощо), виданих Генеральним прокурором України, ДПтС та МВС України, іншими міністерствами і відомствами, якщо ці НПА стосуються теми курсової роботи. Аналіз віднайдених (опублікованих і тих, що містяться на відповідних Інтернет-ресурсах) НПА повинен здійснюватися на предмет пошуку розбіжностей у правовому регулюванні одного й того ж питання, деталізації певних питань у НПА, що мають меншу юридичну силу тощо.

Усі розділи роботи повинні бути логічно пов'язані між собою й у сукупності розкривати тему. Після кожного розділу бажано формулювати короткі (0,5 сторінки) висновки.

2.2.5. Висновки – оцінка одержаних результатів дослідження. Вони займають 2-3 сторінки, містять короткі аналіз і пропозиції, що повинні бути чітко сформульовані і мати закінчену форму. Висновки випливають із суті роботи й, обов’язково, з власного матеріалу та власного спостереження і міркування курсанта (слухача). Обов’язково повинні містити те нове, до чого прийшов автор роботи.

2.2.6. Список використаної літератури є найважливішою частиною курсової роботи, оскільки відображає здійснену роботу і глибину дослідження теми.

Список літератури оформлюється за бібліографічними правилами, вказуються всі публікації, використані при підготовці роботи. Праці, на які у тексті роботи немає посилань, у списку не вказуються. Література подається за алфавітом прізвищ перших авторів або назв (у колективних працях). Потрібно мати на увазі деякі обов’язкові правила складання бібліографії (див. Додаток 3):

• у бібліографічному описі використана література зазначається в такому порядку: книги, багатотомні видання, збірки наукових праць, словники, статті в журналах, енциклопедії, закони, накази, постанови і електронні ресурси;

• бібліографічний опис книги проводиться згідно з титульною сторінкою;

• у бібліографічному описі необхідно зазначити том, частину, випуск, номер, місце видання, рік, який дається арабськими цифрами, та загальну кількість сторінок;

• ініціали пишуть після прізвища автора (окрім випадків, які зазначені в наступному пункті);

• робота 1-3 авторів зазначається за прізвищем авторів. Якщо книга має 4 чи більше авторів, то бібліографічний опис складається за заголовком. В квадратній дужці приводять прізвища перших трьох авторів із додаванням слів “та ін”. У цьому випадку ініціали вказують перед прізвищами авторів;

• при складанні бібліографії можна використовувати скорочення, які відповідають Держстандарту. У назві книжки чи статті скорочення не використовують;

• бібліографічний опис проводиться мовою оригіналу, при цьому якщо у списку літератури є джерела на інших мовах (окрім української чи російської), то вони об’єднуються в один ряд і розміщуються наприкінці загального списку.

Звертаємо увагу на правила посилання на різні тексти. Посилання (цитати) використовуються для того, щоб передати думку автора першоджерела, для ідентифікації поглядів при зіставленні різних точок зору, для підкріплення окремих тверджень самого курсанта (слухача). Наведена цитата повинна цілком відповідати оригіналу, повинна супроводжуватися бібліографічною довідкою (П.І.Б. автора, назва твору, місце видання, рік, сторінка). Посилання розташовуються безпосередньо у тексті відразу після слів, статистичних даних, до яких вони відносяться (див. Додаток 4). Цитати з дореволюційних видань наводяться за правилами сучасної орфографії. Посилання, що обмежуються словами, які містять тільки частину думки автора або викладають точку зору не на той предмет, що розглядається курсантом (слухачем) в роботі, вважаються некоректними. Якщо автор не дотримується цих правил, то він може бути звинувачений у плагіаті.

Плагіат – це використання чужих висловів, ідей, результатів дослідження без посилання на джерело. Як правило, плагіат передбачає публікацію праці (або її фрагменту) іншого автора під своїм ім’ям. Плагіат є порушенням авторського права і фактично є актом інтелектуальної крадіжки. Іншим видом несумлінного виконання письмової роботи є компіляція, тобто поєднання результатів досліджень, думок тощо інших авторів без самостійного аналізу. Курсові роботи з ознаками плагіату чи компіляції не оцінюються.

2.2.7. Після списку використаної літератури курсова робота повинна містити додатки. До додатків доцільно включити допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:

• методики, які були апробовані в процесі виконання курсової роботи;

• таблиці, схеми, рисунки;

• анкети і опитувальники;

• конспекти уроків;

• зразки документів, наказів, тощо;

• практичні рекомендації, розрахунки.

Кожен додаток має свій заголовок і починається з нової сторінки, їх кількість не обмежується.

Нумерація сторінок курсової роботи, на яких розміщені додатки, не проводиться.