Політика обов,язкових резервів ЦБ та її мета

Політика резервних вимог центрального банку щодо комерційних банків існує в багатьох краї­нах світу і застосовується з метою забезпечення ліквідності банків та грошово-кредитного регулювання. Необхідність проведення такої політики полягає в тім, що між розміром резервів і банківськими операціями простежується відповідний взаємозв'язок, який може вплинути на діяльність комерційних банків, особливо на грошово-кредитну політику. Однак цей інструмент центрального банку по­трібно розглядати не ізольовано, а тільки у взаємозв'язку з іншими монетарними інструментами (операції на відкритому ринку, політи­ка облікової ставки, політика рефінансування комерційних банків). Завдання центрального банку полягає в тім, щоб створити за цих умов зону рівноправної банківської конкуренції.

Обов'язкові (мінімальні) резерви — це безпроцентні вклади комерційних банків у центральному банку, розмір яких встановлює­ться у визначеній пропорції до банківських зобов'язань (депозитів клієнтів). Резервні вимоги можуть виставлятися до всіх банківських пасивів або тільки до окремих видів банківських зобов'язань.

Обов'язкові резерви за своєю сутністю — показник кредитної мультиплікації, який визначає рівень «затухання» коливань депози­тної емісії, що виникає в результаті переказу коштів з рахунків ко­мерційних банків. За допомогою цього інструменту центральні бан­ки обмежують можливості кредитної експансії та депозитної емісії. Обов'язкові резерви виконують також функцію страхування депозитів.

Проведення політики обов'язкових резервів є одним з інструментів, активно використовуваних НБУ для контролю за діяльністю комерційних банків і здійснення грошово-кредитного регулювання. Обов'язкові резерви - це безвідсоткові вклади комерційних банків у НБУ, розмір яких установлюється в певнім співвідношенні до банківських зобов'язань.
Вимоги до резервів можуть розширюються або на всі банківські депозити (внески) і пасиви, отримані з інших джерел, або тільки на окремі типи банківських зобов'язань.
Розмір обов'язкових резервів установлюють відповідно до Закону України “Про банки й банківську діяльність”.
Законом визначене право НБУ самостійне встановлювати норми (ставки) обов'язкових резервів і типи зобов'язань банку, на які вони распостраняются. У країнах з розвитий економікою, наприклад у США, ФРН, максимальні норми обов'язкових резервів і типи зобов'язань банків, для яких обов'язкове утворення резервів У рамках законодавчо встановлених меж і залежно від економічної ситуації центральні банки можуть установлювати різні норми резервування.
Досвід розвитку державного регулювання банківської системи в країнах з ринковою економікою показує, що історично первісно використання центральними банками інструмента обов'язкових (мінімальних) резервів мало на меті забезпечити внески клієнтів у комерційних банках ліквідними резервами й таким шляхом захистити інтересів вкладників.
У сучасних умовах політика обов'язкових резервів, проведена центральними банками, має двоїсте призначення:
* підтримує стійку ліквідність комерційних банків
* є інструментом регулювання обсягу грошової маси
Застосування механізму обов'язкових резервів дозволяє центральному банку безпосередньо впливати на кількість грошей, що перебувають у розпорядженні комерційних банків. Підвищення процентних ставок по обов'язкових резервах збільшує розміри безвідсоткових вкладів комерційних банків у центральному банку, що безпосередньо скорочує розміри внесків і інших притягнутих коштів, які комерційні банки можуть використовувати для надання позичок. При цьому, незалежно від розміру обов'язкових резервів, банки зобов'язані виплачувати відсотки по всіх внесках.
Комерційні банки й філії обов'язкові резерви зберігають на кореспондентські (субкорреспондентских) рахунках, відкритих у розрахунково-касових центах НБУ. Їхнім завданням є підтримка залишку коштів на кореспондентському рахунку (субрахунку) не нижче нормативної величини обов'язкових резервів. Сума залишків коштів, що перевищує нормативну величину обов'язкових резервів, утворить вторинні резерви комерційного банку.
Розрахунок нормативної (обов'язкової) величини мінімальних резервів комерційні банки здійснюють тричі на місяць за кожну декаду, не пізніше 3-го, 13-го й 23-го числа щомісяця. При цьому розрахункові й эксплутационные періоди для формування мінімальних резервів збігаються.