Поняття належного та неналежного відповідача. Умови, процесуальний порядок та наслідки заміни неналежного відповідача

Сторони в цивільному процесі — це особи, спір яких слід розглядати в суді. Щоб посісти становище сторони, позивач повинен легіти­мувати себе та відповідача як заінтересованих у вирішенні справи осіб.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов’язаними за вимогою особами. На перший погляд це визначення є точним і випливає із ст. 33 ЦПК. Насправді ж воно не відповідає законодавству, оскільки не враховує, що заміна неналежно­го відповідача належним — питання процесуальне, а поняття нена­лежного відповідача враховує передбачені законом умови і порядок його заміни. В іншому випадку не можна розрізняти неналежного від­повідача й відповідача, відносно якого в позові відмовлено.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов’язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови — підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов’язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, — належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач — це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред’явленим позовом за наявності даних про те, що обов’язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі — належному відповідачеві.

Визнання відповідача неналежним можливе тільки в судовому засіданні й тільки тоді, коли відбувається заміна. Лише у випадку заміни відповідач, що вибуває, визнається неналежним. В іншому випадку відповідач, який міг би бути замінений, бере участь у справі, має весь комплекс прав та обов’язків.

Закон не передбачає як підставу для відмови у відкритті проваджен­ня у справі пред’явлення позову до неналежного відповідача. При встановленні того, що відповідач є неналежним, останній може бути замінений тільки в стадії судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляд справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред’явлено не до тієї особи, яка має відпо­відати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як спів­відповідача.