Поняття мета та завдання апеляційного провадження

Апеляційне провадження — це нормативно врегульований комплекс взаємопов'язаних і взаємообумовлених процесуальних дій з перегляду адміністративної справи та судових рішень судів першої інстанції за апеляційними скаргами правомочних осіб щодо оцінки доказів і встановлення фактів у справі чи застосування матеріального і процесуального права. Таким чином, у ході апеляційного провадження має місце перевирішення справи, її повторний розгляд по суті в повному обсязі або в частині з прийняттям нового рішення. Наявність можливості апеляційного оскарження судових рішень судів першої інстанції є однією з гарантій здійснення права на судовий захист.

Об'єктом перегляду апеляційним судом може бути як правильність оцінки доказів і встановлення фактів, так і правильність тлумачення та застосування матеріального і процесуального права судом першої інстанції. Таким чином, в порядку апеляційного провадження об'єкт перегляду можуть складати як питання факту, так і питання права, тим більше, що вони тісно взаємопов'язані. Цілями апеляції є водночас оскарження рішення та його перегляд для виправлення вищим судом помилок суду першої інстанції при вирішенні як питань факту, так і питань права. Статтею 195 КАС України встановлено також межі перегляду судом апеляційної інстанції рішень адміністративних судів першої інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана на всі постанови суду першої інстанції, які не набрали законної сили, а також на ухвали суду першої інстанції, крім винятків, передбачених законом. Постанови адміністративного суду першої інстанції оскаржуються повністю або частково. Це означає, що у випадку, коли суб'єкт оскарження заперечує, наприклад, тільки мотиви постанови суду першої інстанції, він може окремо оскаржити в апеляційному порядку мотивувальну частину постанови. Апеляційне оскарження резолютивної частини слід розцінювати як оскарження постанови взагалі.