Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Теоретико-методичні основи формування уявлень про площу, способи її вимірювання, одиниці вимірювання та співвідношення між ними
При вивченні площі необхідно:
1. Показати, що різні предмети займають різне місце на площині (столі, дошці тощо).
2. Площі предметів можна порівняти способом накладання, якщо одна із них повність вміщується в іншу.
3.
|
Малюнок 9.
Пропонуємо дітям порівняти площі фігур, підрахувавши число квадратів у кожній з них. Діти знаходять, що перша фігура містить 13 квадратів, а друга – 52. Після цього пропонуємо учням відповісти на запитання: площа якої фігури більша? Школярі будуть поставлені перед проблемою: фігури рівні, а кількість квадратів різна. Таким чином, учні прийдуть до необхідності при порівнянні площ користуватися однаковими квадратами. Вчитель підкреслює, що фігуру можна розбити на будь-які квадрати, але це незручно для порівняння площ. При порівнянні площ фігур їх потрібно розбивати на квадрати із стороною однакової довжини. Після цього вчитель пропонує дітям накреслити у зошитах чи на окремих аркушах паперу в клітинку квадрат зі стороною 1 см і вирізати його. Повідомляємо, що ми отримали квадрат, який називають квадратним сантиметром і позначають 1 кв. см чи 1 см2.
4. Виходячи із попередньої задачі (якщо не накладати площі, то потрібно розбити геометричну фігуру на квадрати і порахувати кількість квадратів) можна користуються приладом для вимірювання площі – палеткою. Палетка - прозора плівка розбита на квадратні сантиметри.
5. Ознайомити дітей з формулами для знаходження площі прямокутника, квадрата можна так: розглянути прямокутники зображені на малюнку № 10.
Малюнок 10.
Роботу за цим малюнком можна провести приблизно так: яку фігуру зображено на першому малюнку? – прямокутник. Яка його довжина? – 6 см. Яка його ширина? – 1 см. Як знайти його площу? – підрахувати число квадратів, на які він розбитий. Яка площа першого прямокутника? – 6 см². Скільки квадратних сантиметрів вміщується у цьому прямокутнику? - стільки квадратних сантиметрів, скільки лінійних сантиметрів міститься в довжині. Як можна знайти площу цього прямокутника, якщо знати довжину 6 см і ширину 1 см? – помножити довжину на ширину, тобто 6●1=6 (см²). Як же можна знайти площу прямокутника, не підраховуючи числа квадратів, на які його розбито? – виміряти довжину та ширину і перемножити одержані значення довжин сторін. Як визначити площу другого прямокутника? – підрахувати число квадратних сантиметрів у ньому. Скільки квадратних сантиметрів у другому прямокутнику? – 12. Як дізналися? - в одному ряду 6 квадратних сантиметра, а таких рядів 2. Як можна по-іншому полічити кількість квадратних сантиметрів у прямокутнику? - в одному стовпчику 2 квадратних сантиметри, а таких стовпчиків 6. Яка площа другого прямокутника? – 12 см². Яка довжина другого прямокутника? – 6 см. Яка його ширина? – 2 см. Як знайти його площу, маючи ці дані? – 6●2=12. Як же можна визначати площу прямокутника, не підраховуючи числа квадратів? – помножити довжину на ширину. Чи можете Ви знайти площу третього прямокутника, встановивши скільки у ньому вміщується квадратних сантиметрів? – так, бо в одному ряду є 6 квадратних сантиметрів, а рядів є 3. Отже, площа третього прямокутника дорівнює 6●3=18 см². Для знаходження площі четвертого прямокутника можна провести роботу аналогічно, або враховуючи індивідуальні особливості дітей класу, зробити це так: яка довжина четвертого прямокутника? – 6 см. Яка його ширина? – 3 см. Чи можна знайти за цими даними його площу? – так, помноживши довжину на ширину, тобто 6●3=18 см². Чи потрібно розбивати прямокутник на ряди, квадрати для того, щоб знайти його площу? – ні, досить знати значення його довжини та ширини. Аналогічно можна показати учням прийом знаходження площі квадрата.
Для ознайомлення учнів з новими одиницями вимірювання площі відводиться окремий урок, на якому відразу вводяться всі одиниці вимірювання площі, ознайомлення з якими передбачено програмою. Вчитель у процесі бесіди повідомляє школярам, що площа – це одна з багатьох математичних величин. Для її вимірювання використовують різні одиниці вимірювання. У практичній діяльності людей найчастіше використовуються одиниці вимірювання, які представлено у таблиці № 8.
Таблиця № 8.
| 1 мм² - це площа квадрата, сторона якого дорівнює 1 мм. | 1 см² = 100 мм² |
| 1 см² - це площа квадрата, сторона якого дорівнює 1 см. | 1 см² = 100 мм² |
| 1 дм² - це площа квадрата, сторона якого дорівнює 1 дм. | 1 дм² = 100 см² = 10000 мм² |
| 1 м² - це площа квадрата, сторона якого дорівнює 1 м. | 1 м² = 100 дм² = 10000 см² = 1000000 мм² |
| 1 ар – це площа квадрата, сторона якого дорівнює 10 м. | 1 ар = 100 м² |
| 1 ар – це сота частина гектара (сотка). | 1 га = 100 арів |
| 1 гектар (га) - це площа квадрата, сторона якого дорівнює 100 м. | 1 га = 10000 м² |
| 1 км² - це площа квадрата, сторона якого дорівнює 1 км. | 1 км² = 1000000 м² |
4.Теоретико-методичні основи вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси
Основними завданнями вчителя при ознайомленні з масою, способами та одиницями її вимірювання слід вважати наступні: 1) обґрунтування необхідності у порівнянні маси предметів; 2) формування умінь порівнювати предмети масою в 1 кг з іншими; 3) ознайомлення з терезами та правилами їх використання; 4) формування умінь визначати масу предметів з цілою кількістю кілограмів; 5) формування умінь порівнювати маси «на руку», «на око» тощо.
В концентрі «Десяток» дітей ознайомлюють із поняттям маса і одиницею вимірювання – 1кг. На уроці вчитель повинен показати:
1. Предмети однакові за формою і розміром можуть по-різному тиснути на руку та мати різну масу. Використати потрібно кубики (дерев’яні, скляні, паперові, металеві тощо).
2. Різні за формою предмети можуть мають однакову масу.
Щоб переконатися у цьому використовують терези: вони складаються із 2 шальок, якщо гусачки врівноважені, то предмети однакові за масою.
З допомогою терезів порівнюються маси предмети. Металева гиря із надписом 1кг – це еталон маси. На одну шальку ставлять гирю 1 кг, а на другу шальку – предмет, якщо врівноважені терези, то маса предмета - 1 кг.
Для формування уявлень дітей про масу, способи та одиниці її вимірювання використовують наступні вправи: 1) знайомство з циферблатними та електронними терезами під час екскурсій в магазин чи на виробництво; 2) запис одержаних іменованих чисел, їх читання та порівняння; 3) розв’язування текстових задач, у яких використовуються одиниці вимірювання маси; 4) вправи на перетворення іменованих чисел (наприклад: 15 ц = 1 т 5 ц) і на роздроблення складених іменованих чисел у прості (наприклад: 1 кг 725 г = 1725 г); 5) виконання арифметичних дій над простими (наприклад: 56 г + 47г, 15 ц - 8 ц, 5 т·4, 12 кг:4 тощо) та складеними (наприклад: 12 кг 567 г + 1 кг 433 г, 15 т – 8 ц, 2 т 5 ц·7, 7 т 800 кг: 2 тощо) іменованими числами. Зазначимо, що арифметичні дії над простими та складеними іменованими числами, вираженими в одиницях вимірювання маси, виконуються аналогічно до відповідних дій з одиницями вимірювання довжини. Поступово у процесі виконання вказаної системи вправ учні у четвертому класі повинні засвоїти напам’ять таблицю мір маси (див. таблицю № 7).
Таблиця № 7.
| 1 кг = 1000 г | 1 ц = 100 кг |
| 1 т = 1000 кг | 1 т = 10 ц |
Систематичне формування уявлень дітей про місткість та одиницю її вимірювання 1 л розпочинається у першому класі. Щоб виміряти місткість вибирають еталон - посуд місткістю 1 л. Отже, кількість рідини вимірюють спеціальною міркою – літром. Це міра місткості. Пояснювально-ілюстративним методом, виставивши на столі кілька посудин різної форми, але в деякій з них є однакова кількість рідини, вчитель пропонує учням визначити, в якій посудині рідини більше, менше та однакова кількість. Після цього учні з допомогою дослідів повинні переконатися, що кількість рідини не залежить від форми посудини. З метою формування у школярів реальних уявлень про 1 л їм необхідно переконатися, що в одному літрі може вміщуватися 4 або 5 склянок рідини, бо склянки бувають різними, в літровій банці вміщується дві півлітрові банки рідини, а в трилітровій – три літра рідини тощо.
Інша міра, крім літра, не вивчається у початковій школі.
Для формування уявлень дітей про місткість розв’язують задачі: 1) на збільшення (на зменшення) кількості рідини; 2) на знаходження суми (різниці) кількості рідини; 3) на порівняння кількості рідини; 4) на збільшення (на зменшення) у кілька разів кількість рідини; 5) на ділення на вміщення: 6л:2л =3 (б.) та на ділення на рівні частини: 6л:2б. =3 (л).
Date: 2015-06-11; view: 755; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |