Відображення марксизму в працях українських економістів

Економічні ідеї наприкінці 19 ст. в Україні формувалися під впливом: 1) розвитку марксизму за напрямами: розповсюдження ідей, пропаганда та удосконалення теоретичних концепцій марксизму з урахуванням нових історичних умов; розробка ідеї революційного перевороту та побудови нового суспільства; аналіз закономірностей, еволюційного розвитку суспільства; 2) широкої популяризації марксистського вчення на передодні соціалістичної революції у поглядах І.Плеханова (1856-1918 рр. – революційний діяч, засновник групи "Визволення праці", яка була першою російською соціал-демократичною організацією), В. Леніна (1870-1924 рр. – політичний і революційний діяч, засновник комуністичної партії), Е.Бернштейна (1850-1932 рр.), К. Каутського (1854-1938 рр.), Р. Гільфердінга (1877-1941 рр.).

Напрями відображення марксизму в працях українських економістів: 1) заперечення ідей марксизму в напрацюваннях представників класичної політекономії, прихильників маржиналістських поглядів, дворянсько-ліберальної та ліберально-буржуазної думки. Наприклад, Б.Кістяковський вказав на обмеженість економічного детермінізму марксистського методу, моністичного погляду на розвиток людського суспільства, М.Соболєв відкидав ідею "насильницького перевороту", Т.Осадчий розцінював марксистську доктрину як утопічну, що не може мати практичного застосування;
2) критика й творчий розвиток окремих положень марксизму в працях М.Туган-Барановського /заперечував зубожіння робочого класу внаслідок дії основного закону капіталістичного нагромадження, вважав незавершеною трудову теорію вартості/, В.Железнова /запропонував соціальну концепцію заробітної плати/, О.Миклашевського, М.Лежнєва, С.Булгакова, П.Струве /ставили під сумнів метод історичного матеріалізму, як єдино науковий/, П.Ляшенко /виявляв недосконалість марксизму в частині вирішення аграрного питання, проблем відтворення, ринків, криз/;
3) підтримка і пропаганда марксизму – О.Шліхтер, О.Цюрупа, П.Попов, які конкретизували основні положення стосовно умов України;
4) популяризація марксизму – М.Зібер (1844-1888 рр.). Професор Київського університету. Головний твір: "Давид Рікардо та Карл Маркс в їх суспільно-економічних поглядах" (1885р.). Основні ідеї: 1) відстоював зв'язок між англійською класичною політекономією та марксизмом, критикував теорію граничної корисності; 2) сформулював предмет політичної економії, як суспільні відносини людей з приводу речей; 3) здійснив спробу застосування ідей "Капіталу" до аналізу умов російської дійсності і довів наявність капіталістичних відносин в сільському господарстві Росії; 4) виклав основи теоретичної системи марксизму, не визнаючи її революційної сторони; 5) вважав, що вартість існує завжди, а мінова вартість має історичний характер; 6) бачив у формах вартості форми мислення; 7) вважав, що нагромадження припиняється після насичення усіх ринків; 8) досліджував питання розвитку первісного суспільства, виникнення різних форм власності, великого й дрібного виробництва у землеробстві.

8.7. Соціальний напрям в економічній думці України

На відміну від західноєвропейської та американської думки, російська та українська економічна думка була соціально-економічною, що характерно для марксистського напряму і соціального інституціоналізму.

Соціальні ідеї представлені в поглядах Т.Степанова, М.Коссовського, В.Желєзнова, М.Туган-Барановського. Головні ідеї: 1) прагнення пояснити економічні явища з точки зору їх соціальної та історичної обумовленості; 2) намагання надати економічним дослідженням правовий та етичний аспект/"є можливість піднестися над відмінностями інтересів різних класів, знайти таку точку зору, з якої практичні висновки науки повинні бути обов'язковими для всіх суспільних груп, незалежно від їх приватних інтересів"/ [М.Туган-Барановський]; 3) визначення предмету політекономії, як відносин у виробництві самої людини.

8.8. Розвиток економічної думки в Галичині

В.Навроцький (1847‑1882 рр.). Талановитий публіцист. Основні ідеї: 1) критикував зубожіння народу внаслідок концентрації землі у руках великих земельних магнатів і обезземелення селянства; 2) критикував пропінацію /монополія шляхти на виробництво й продаж спиртних напоїв/.

О.Терлецький (1850‑1902 рр.). Основні ідеї: 1) вважає, що вирішити аграрне питання можна лише революційним шляхом; 2) треба створювати господарства, засновані на громадській власності на землю.

М.Павлик (1853‑1915 рр.). Основні ідеї: 1) пов'язує майбутнє українського народу з соціалізмом; 2) основу соціалізму буде становити колективна власність громадян та колективне господарювання; 3) виступав за еволюційний шлях до соціалізму.

І.Франко (1856‑1916 рр.). Розробник української економічної термінології. Основні ідеї: 1) вважає політекономію безперечно найважливішою з усіх наук; 2) предмет політекономії – це дослідження не лише економічних законів "теперішньої суспільності, а й загальних законів праці людської"; 3) визнає минущий характер капіталізму; 4) вбачає майбутнє за соціалізмом, підґрунтя якого складуть громади, як основні господарські одиниці, а централізоване керівництво не буде жорстким; 5) підтримував базові положення марксизму /додаткова вартість, експлуатація/; 6) запропонував поділ суспільства на класи – ті, що виробляють матеріальні блага /робітники, ремісники, селяни, дрібні підприємці/ та ті, що споживають; 7) не підтримував ідею диктатури пролетаріату, обережно ставився до революції, відстоював мирний шлях об'єднання українських земель.

ТЕМА 9. Господарство та економічна думка в період
державно-монополістичного розвитку суспільств
європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.)

9.1. Економічні наслідки першої світової війни. Світова економічна криза 1929‑1933 рр.

9.2. Економічні наслідки другої світової війни.

9.3. Еволюція неокласичної теорії на початку ХХ ст.

9.4. Зародження інституціонально-соціального напряму.

9.5. Виникнення кейнсіанської теорії.