Вступне слово

Методичні матеріали розраховані на тих, хто вступає до аспірантури і тих хто, навчається там, готуючись до складання кандидатських іспитів.

Першим буде корисно заздалегідь ознайомитись із колом орієнтовних питань, які можуть бути включеними до екзаменаційних білетів під час вступних випробувань із курсу "Філософія". Для других, конче потрібними будуть плани семінарських занять із “Філософії” під час підготовки до відповідних кандидатських іспитів, орієнтовна тематика філософських рефератів, написання яких с неодмінною умовою допуску до кандидатського іспиту. І, звичайно, цікавим і корисним буде ознайомлення з орієнтовними питаннями до кандидатського іспиту.

Аби користуватися методичними матеріалами було корисним та ефективним радимо як вступникам до аспірантури, так і аспірантам, при підготовці до відповідних іспитів взяти за основу навчальні посібники: Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – 624 с. та Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, – 2006. – 592 с. – навчальний посібник, допущений Міністерством освіти і науки України (лист №4/18.2. – 1745 від 19.07.2004 р.) й поширений по всій території України. У ньому на рівні сучасного філософського мислення, з урахуванням засад світоглядного плюралізму й ідеологічної толерантності розкриті такі усталені теми, як сутність і предмет філософії, онтологія, гносеологія, аксіологія, історія філософії. У руслі європейської градації викладено нові для вітчизняних навчальних видань проблеми: філософію суспільства, філософію історії, філософію культури, філософію релігії, філософію права, філософію техніки, філософську антропологію, філософію економіки.

Посібник містить також біографічні довідки вітчизняних та зарубіжних філософів, короткий словник філософських термінів.

Навчального матеріалу посібника буде достатньо аби якісно підготувати і успішно здати кандидатський іспит.

Бажаємо успіхів!

ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ В АСПІРАНТУРУ

1. Поняття і функції світогляду.

2. Визначення філософії: історичні форми і сучасність.

3. Місце і значення історії філософії в освоєнні філософського знання.

4. Основні етапи розвитку давньогрецької філософської думки.

5. Підходи до розуміння сутності людини і специфіки її пізнання у давньогрецькій філософії (софісти, Сократ, Платон).

6. Вчення про душу і пізнання Аристотеля.

7. Платон і Аристотель: погляди на суспільство та державу.

8. Особливості, періоди розвитку та основні проблеми середньовічної філософії.

9. Основні положення філософської концепції Аврелія Августина.

10. Проблема співвідношення віри й знання у філософії Фоми Аквінського.

11. Патристика і схоластика (загальна характеристика).

12. Головні проблеми філософської думки епохи Відродження. Гуманістичні ідеали.

13. Соціально-політичні утопії доби Відродження.

14. Основні філософські проблеми в філософії Нового часу.

15. Вчення Ф. Бекона про метод пізнання.

16. Загальна характеристика класичного раціоналізму Нового часу; основні персоналії і проблеми (Р. Декарт, Б. Спіноза. Г. Лейбніц).

17. Емпіричні розробки філософії Нового часу (Т. Гоббс, Д. Локк).

18. Специфіка філософського знання.

19. Основні філософські методи мислення.

20. Предмет та функції філософського знання.

21. Смисл теорії природного права і суспільного договору в філософії Просвітництва.

22. Загальна характеристика німецької класичної філософії.

23. Структура пізнавальних здібностей в філософії І. Канта.

24. Новизна етичних уявлень Канта.

25. Принципи побудови філософської системи Г. Гегеля.

26. Основні етапи розвитку світового філософського процесу.

27. Вихідні положення філософії марксизму.

28. Головні категорії філософії життя ("життя" і "воля").

29. Етапи розвитку позитивізму.

30. Аналітична філософія: визначення та проблеми.

31. Філософія прагматизму: представники та ідеї.

32. Фрейдистська лінія філософування.

33. Ірраціоналізм у сучасній філософії.

34. Онтологічний поворот у сучасній філософській думці.

35. Розробка поняття “екзистенції” е філософії XX ст.

36. Філософія “Києво-Могилянської академії”.

37. Філософія українського Відродження.

38. Дохристиянські витоки української філософії.

39. Особливості та основні етапи розвитку філософської думки в Україні.

40. Філософська культура Київської Русі.

41. Філософські погляди Г. С. Сковороди.

42. Сутність концепції “філософії серця” П. Юркевича.

43. Історичний розвиток уявлень про природу.

44. Філософський зміст відношення “людина – світ”.

45. Категоріальне вираження буття.

46. Питання про онтологічний статус категорій (Платон, Аристотель, Кант, Гегель).

47. Філософське осягнення категорій „простір" і „час".

48. Діалектика та метафізика.

49. Зміст основних категорій діалектики.

50. До природи детермінізму й індетермінізму.

51. Теорія пізнання, її предмет і метод.

52. Чуттєве й раціональне в пізнанні.

53. Поняття "істина" (абсолютність, відносність і конкретність істини).

54. Проблема суб'єкта й об'єкта в науковому пізнанні.

55. Проблема раціональності в історії філософської думки.

56. Наука як пізнавальна діяльність, система знання, культурний феномен, соціальний інститут.

57. Філософія І наука: спільне і відмінне.

58. Співвідношення емпіричного і теоретичного в пізнанні.

59. Проблема, гіпотеза, теорія як основні формі наукового пізнання.

60. Методологія та основні групи методів наукового пізнання.

61. Емпіричні методи пізнання.

62. Методи пізнання сучасної науки.

63. Філософські обґрунтування поділу наук про природу і про суспільство (В. Віндельбанд, К. Поппер).

64. Філософські засади принципу класифікації природничих наук.

65. Основні етапи розвитку натурфілософії у її зв'язку з природничими науками.

66. Наука й етика.

67. Свобода наукової творчості: філософський аспект.

68. Техніка і новітні технології як предмет сучасного філософського осмислення.

69. Основні етапи розвитку техніки.

70. Глобальні проблеми сучасності як предмет філософського осмислення.

71. Розкрити поняття “соціальна природа свідомості".

72. Суспільство та його складові.

72. Практична основа буття суспільства.

73. Політика і мораль (на прикладі філософії Платона, Аристотеля й Макіавеллі).

74. Суспільство як предмет сучасної соціальної філософії.

75. Типології суспільства в сучасних концепціях соціальної філософії (К.Поппер, Д.Белл, О.Тоффлер).

76. Філософські моделі соціальної реальності.

77. Індивід і соціум. Поняття про особу.

78. Основні етапи розвитку соціальної філософії.

79. Практична філософія: виникнення та розвиток.

80. Особливості становлення і розвитку української нації.

81. Філософська антропологія. Проблема самовизначення.

82. Саморозуміння людини як одвічна філософська проблема.

83. Відмінність людського способу буття від тваринного.

84. Філософські аспекти проблеми походження людини.

85. Соціальні групи як основні суб'єкти суспільного розвитку.

86. Тема нігілізму у філософії.

87. Поняття культури. Історичні моделі культури.

88. Нація як об'єкт філософського аналізу.

90. Філософське осмислення процесу антропогенезу.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінар 1

Специфіка філософського знання та методологічні проблеми історії філософії (2)

План

1. Соціальні умови та джерела формування філософії

2. Специфіка філософії серед інших форм культури

3. Структура філософського знання

4. Основні методи філософування

5. Предмет та методи історико-філософського пізнання

6. Східна та західна парадигми філософування

Література

Горский В.С. История философии в контексте культуры // Филос. и социол. мысль. – 1991. – №3.

Григорьева Т.П. Дао й логос: Встреча культур. – М., 1992.

Кондзьолка В. В. Філософія і її історія. – Львів, 1996.

Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен; Львів, 1995.

Ортега-и-Гассет X. Что такое философия. – М., 1992.

Рассел Б. Мудрость запада. Историческое исследование западиой философии в связи с общественными и политическими условиями. – М., 1998.

Черній А.М., Чекань Л.А., Причипій Є.М Філософія. – К., 2003.

Янарас Христос. Нерозривна філософія: Нариси вступу до філософії – К., 2000.

Семінар 2

Антична філософія (2)

План

1. Філософія досократиків в пошуку першооснови світу

2. Сократ як поворотний пункт розвитку античної філософії

3. Онтологія ідеального в філософській концепції Платона

4. Принципи побудови космосу та його пізнання у філософському вченні Аристотеля.

5. Платон і Аристотель про суспільну доброчесність.

6. Філософські школи еллінізму.

Література

Аристотель. Метафизика // Аристотель. Сочинения: В 4 т. Т. 1. – М., 1976.

Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении. – М.,1998.

Історія філософії. – К., 2002.

Мамардашвили М.К. Лекции по античной философии. – М.: Аграф, 1997.

Платон. Государство // Платон. Сочинения. Т.3. – М., 1994.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Античность. – Спб., 1994.

Татаркевич В. Історія філософії: т. 1: Антична і середньовічна філософія. – Львів. 1997.

Фрагменты ранних греческих философов. Ч. 1. – М., 1989.

Семінар 3

Філософія доби Середньовіччя та Відродження (2)

План

1. Етапи розвитку середньовічної філософії

2. Засади середньовічного способу філософування (теоцентризм, креаціонізм, провіденціалізм)

3. Відкриття внутрішнього світу і особи у Середньовіччі

4. Співвідношення розуму та віри в теологічних доктринах християнства

5. Суперечка про природу універсали

6. Гуманістичні орієнтації філософії Відродження

7. Різновиди ренесансного пантеїзму

Література

Августин А. Сповідь – К., 1996,

Александрова О. Філософія середніх віків та доби Відродження. – К., 2002.

Зеньковский В.В. Основи христианской философии. – М., 1997.

Історія філософії. – К., 2002.

Коплстон Ф.Ч. История средневековой философии. – М., 1997.

Рассел Б. История западной философии: В 2 т. Т. 1. – М., 1993.

Татаркевич В. В. Історія філософії: Т. 1: антична і середньовічна філософія – Львів, 1997.

Фома Аквинский. О началах природи // Время, истина, субстанция: от античной рациональности к средневековой. – М., 1991.

Семінар 4

Західноєвропейська філософія Нового часу XVII – XVIII ст. (2)

План

1. Соціальні передумови новоєвропейського етапу розвитку філософії

2. Раціоналізм і емпіризм як два варіанти побудови теорії пізнання

3. Новий час: вчення про метод та принципи класифікації наук (Ф. Бекон, Р. Декарт, Д. Локк, Д. Юм)

4. Новоєвропейське розуміння субстанції (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц, Дж. Берклі. Д. Юм)

5. Теорія “суспільного договору” в політичних моделях філософії Нового часу

6. Програма культивування розуму в філософії Просвітництва

Література

Бзкон Ф. Новый органон // Бэкон Ф. Сочинения: В 2 т. Т. 2. – М., 1972.

Гусєв В. І. Історія західноєвропейської філософії XV – XVII ст. – К., 1994.

Декарт Р. Міркування про метод. – К., 2002.

Історія філософії. – К., 2002.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т. 3. – Спб., 1996.

Рассел Б. Історія західної філософії – К., 1995.

Спиноза Б. Этика. – СПб., 1994.

Татаркевич В. Історія філософії. Т. 2: Філософія Нового Часу до 1830 року. – Львів, 1997.

Семінар 5

Німецька класична філософія Нового часу (2)

План

1. Принципи поділу на класичну, некласичну філософію і постнекласичну філософію.

2. Основні позиції класичної філософії

3. Трансцендентальне як умова всякого досвіду і можливість пізнання з чистого досвіду.

4. Дедукція основоположень у “науковченні” Й. Фіхте.

5. Обґрунтування доцільності розвитку природи в натурфілософії Ф. Шеллінга.

6. Основні етапи розвитку Світового Духу в системі абсолютного ідеалізму Г. Гегеля.

7. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха

Література

Виндельбанд В. От Канта к Ницше. – М., 1996.

Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии. В 3-х томах. Т. 3. – СПб., 1994.

Гулига А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1986.

Історія філософії. – К., 2002.

Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

Фейербах Л. Основные положения философии будушего // Фейербах Л. Сочинения: В 2т. Т. 1. – СПб., 1995.

Фихте И.Г. Основа общего наукоучения // Фихте И.Г. Сочинения в 2-х томах. Т. 1. – СПб., 1993.

Шеллинг Ф. Система трансцендентального идеализма // Шеллинг Ф. Сочинения: В 2т. Т. 1. – М., 1987.

Семінар 6

Українська філософія (4)

План

1. Рання українська філософія:

а) міфологічний світогляд праукраїнського етносу ("Велесова книга");

б) філософія Києворуської доби;

в) філософська культура українського бароко (Києво-Могилянська академія).

2. Українська філософія класичної доби:

а) філософія Г. Сковороди;

б) основні ідеї філософії П. Юркевича;

в) український романтизм (М. Гоголь, Т. Шевченко, П. Куліш);

г) академічна філософія (В. Лесевич, О. Козлов, Т. Челпанов).

3. Новітня українська філософія:

а) філософія Київської екзистенційної школи початку 20 ст. (М.Бердяєв, Л. ІІІестов, В. Зінківський);

б) соціальна філософія М. Драгоманова, І. Франка.

в) націософія Д. Донцова та історіософська концепція В. Липинського;

г) філософія української діаспори (О. Кульчицький, І. Лисяк-Рудницький, Д.Чижевський).

Література

Горський В.С. Історія української філософії. – К., 1996.

Історія філософії України. – К., 1994.

Огородник І.В., Русин М. Ю. Українська філософія в іменах. – К.,1997.

Піч Роланд. Найголовніші елементи філософії П.Д. Юркевича // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 9.

Петров В. Особа Сковороди // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – №1 – 2, 3 – 4, 5 – 6.

Соціально-філософські ідеї М.Драгоманова. – К., 1995.

Франко І. До історії соціологічного руху // Філософська і соціологічна думка. – 1990. – № 1.

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992.

Чижевський Д. В'ячеслав Латинський як філософ історії // Філософська і соціологічна думка. – 1991. – № 10.

Шевчук В. Загадкова "Велесова книга" // Хроніка 2000. – 1994. – № 3 – 4.

Семінар 7

Некласична філософія (4)

План

1. Становлення і розвиток некласичної філософії

а) Загальна характеристика некласичної філософії

б) Суттєві риси постнекласичної філософії

2. Напрямки некласичної філософії

а) Некласична філософія XIX ст.

Філософія марксизму

Позитивізм

Філософія життя

Філософські аспекти психоаналізу

б) Некласична філософія XX ст.

Неопозитивізм

Феноменологія

Екзистенціалізм

Герменевтика

Структуралізм

в) Постнекласичні стратегії філософії

Література

Аналитическая философия. Избранные тексти. – М, 1993.

Гадамер Г. Істина і метод. В 2-х т. – К., 2002.

Зарубіжна філософія XX ст. – К., 1993.

Історія філософії. – К., 2002.

Кушаков Ю.В. Карл Маркс і кінець німецької класичної філософії II Дні-науки – 1997: Матер. наук. доп. Та вист. Студ., асп., викл., докт. – К., 1997. – Ч. І.

Лук'янець В.С., Соболь О.М. Філософський постмодерн. – К., 1998.

Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Книжка для всіх і ні для кого. – К., 1993.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней, Т. 4. – Спб., 1997.

Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. – К., 1998.

Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями: Хрестоматія. – К., 1996.

Семінар 8

Онтологія як фундаментальна складова філософського знання (2)

План

1. Поняття буття і проблема предметного самовизначення філософи. Співвідношення філософії і метафізики

2. Основні модальності буття (дійсність – можливість – необхідність, субстанція – атрибут – модус)

3. Буття в його єдності і множенні (буття взагалі, наявне буття, існування, сутність)

4. Вчення про категорії як онтологічні предикати (Платон, Аристотель, Фома Аквінський, Кант, Гегель, Хайдеггер)

5. Буття у його активності (буття і становлення, цільова причина, єдність різноманітного)

6. Філософське осягнення світу. Категорії „простір" та „час"

Література

Гартман Н. Старая и новая онтология // Историко-философский ежегодник – 88. – М., 1988.

Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западпоевропейской философии. – М., 1986.

Основы онтологии. – СПб., 1997.

Романенко Ю.М. Бытие и естество: Онтология и метафизика как типы философского знання. – СПб.: Издательство С.-Петербургского ун-та, 1999.

Хайдеггер М. Вещь // Время и бытие: Статьи и выступления. Пер. с нем. – М.: Республика, 1993. – С. 345 – 361.

Хайдеггер М. Кант й проблема метафизики. – М., 1997.

Семінар 9

Гносеологія як філософська теорія пізнання (2)

План

1. Пізнання та знання як предмет філософського аналізу. Історична і соціокультурна обумовленість пізнання

2. Філософський зміст проблеми свідомості. Суб'єкт-об'єктна опозиція як вихідний пункт процесу пізнання

3. Співвідношення пізнавальних здібностей людини: чуттєвий та раціональний щаблі пізнання

4. Пізнання та істина: основні позиції співвідношення (монізм, апріоризм, трансценденталізм, імманентизм, скептицизм, агностицизм, релятивізм, конвенціоналізм)

5. Проблема раціональності

Література

Вимога раціональності. – К., 1996

Крымский С.Б. Культурно-экзистенциальные измерения познавательного процесса // Вопросы философии. – 1998. – № 4.

Лекторский В.А., Швырев В.С. Гносеология в системе философского мировоззрения. – М., 1983.

Лекторский В.А. Субьект, обьект, познание. – М., 1980.

Мамардашвили М Классический и неклассический идеалы рациональности. – М., 1994.

Петрушенко В. Епістемологія як філософська теорія пізнання. – Львів, 2000.

Попович М. В. Раціональність і виміри людського буття. – К., 1997.

Соколов В.В. От философии античности к философии нового времени. Субьект-обьектная парадигма. – М., 2000.

Ярошовець В.І. Людина в системі пізнання. – К., 1996.

Семінар 10

Розвиток теорії пізнання у межах логіки наукового дослідження (2)

План

1. Позанаукові та наукові види пізнання

2. Наука як вища форма пізнавальної діяльності та соціальний інститут

3. Основні аспекти буття науки. Мова науки

4. Критерії та ідеали науковості знань

5. Принципи поділу на класичну, некласичну і постнекласичну науку

6. Філософські підходи до класифікації наук

7. Сучасна наукова картина світу

Література

Баяндин А.В. К проблеме критериев научности // Философские науки. – 2000. – № 1.

Гайденко Н.П. Эволюция понятия науки. – М.: Наука, 1980. - 196 с.

Дротянко Л.Г. Социокультурная детерминация фундаментальных и прикладних наук // Вопросы философии. – 2000. – № 3.

Знание за пределами науки. – М., 1990.

Лук'янець В.С., Кравченко О.М., Озадовська Л.В. Сучасний науковий дискурс: оновлення методологічної культури. – К., 2000.

Никифоров А.Л. Философия науки. – М., 1998.

Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации. – М., 1994.

Філософія науки: Конспект лекцій для аспірантів, пошукачів та магістрів. – К., 1997.

Семінар 11

Філософські розробки методології наукового пізнання (2)

План

1.Науковий метод: поняття та питання

2.Філософські проблеми пошуку методу наукового пізнання

3.Проблема методу в новоєвропейській філософії (Ф.Бекон, Р.Декарт)

4.Специфіка наукового методу неопозитивізму „Критичний метод" К. Поппера

5.Філософські проблеми методології постнекласичної науки

Література

Бэкон Ф. Новый органон // Бэкон Ф. Сочинення: В 2 т. Т. 2. – М., 1972.

Декарт Р. Міркування про метод. – К., 2002.

Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов-на-Дону, 1999.

Лакатос Й. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. – М., 1995.

Лук'янець В.С., Кравченко О.М., Озадовська Л.В. Сучасний науковий дискурс: оновлення методологічної культури. – К., 2000.

Поппер К. Логика и рост научного знання. – М., 1983.

Проблеми методологии постнекласической науки. – М., 1992.

Фейерабент П. Избранные труды по методологии науки. – М., 1986.

Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. – К., 2000.

Семінар 12

Методи наукового пізнання (2)

План

1. Загальнонаукові методи пізнання

а) Аналіз І синтез: їх сутність та взаємозв'язок

б) Аналогія й абстрагування

в) Індукція і дедукція: їх роль як методів пізнання

г) Моделювання: сутність і класифікація

2. Емпіричні методи пізнання

а) Спостереження: сутність та особливості залежно від професійного спрямування аспіранта (сфери, біологічна, економічна, технічна)

б) Вимірювання: сутність та функції

в) Експеримент та його особливості залежно від професійного спрямування студента (сфери: біологічна, економічна, технічна)

Література

Баскаков А.Я., Туленков Н.В. Методология научного исследования. – К., 2002.

Быков В.В. Научный эксперимент. – М., 1989.

Петров Ю.Е., Пугач Б.Я. Проблеми методологии естественонаучного незнання. – Харьков,1992.

Лук'янець В.С., Кравченко О.М., Озадовска Л.В. Сучасний науковий дискурс: оновлення методологічної культури. – К., 2000.

Ракитов А.И. Философские проблеми науки. – М., 1987.

Петров Ю.Е., Пугач Б.Я. Проблеми методологии естественонаучного познания. – Харьков, 1992.

Пронський В.М., Коммунаров С.М. Філософія науки. Конспект лекцій. – К., 1997.

Философия и методология науки. – М., 1996.

Семінар 13

Основні форми наукового пізнання (2)

План

1. Форми та рівні наукового пізнання

2. Наукова ідея та проблема: зміст та роль у науковому знанні

3. Наукова гіпотеза: особливості та різновиди

4. Наукова теорія в системі наукових знань

5. Закон і закономірність як форми наукового пізнання

6. Прогностика як теорія дослідження майбутнього та її види

Література

Бедяєв С.К. Прогностика: первые шаги науки // Вопросы философни. – 2003. – № 4.

Касавин И.Т. Теория как образ и понятие // Вопросы философии. – 2001. – № 3.

Кочергин А.Н. Методы и формы научного познания. – М., 1990.

Нагиев Р.М. Смена развитых научных теорий: ценностные измерения // Вопросы философии. – 2002. – № 11.

Петрова Ф. Гипотеза и научная теория. – София, 1990.

Сторожук А.Ю. Проблема построения критерия определения научности гипотезы // Философские науки. – 2000. – № 1.

Швырев В.С. Анализ научного познания: основные направление, формы, проблеми. – М., 1988.

Семінар 14

Філософські методи пізнання (2)

План

1. Питання про можливість методу пізнання в класичній філософії

2. Основні етапи розвитку діалектики як методу пізнання

3. Особливості трансцендентного методу

4. Розрізнення наук про природу і про культуру за загальним методом в неокантіанстві

5. Феноменологічна редукція: сутність та особливості

6. Позиція герменевтики щодо методу пізнання

7. Структуралістські розробки методу пізнання

Література

Гадамер Г. Істина і метод. В 2-х т. – К., 2002.

Громыко В.В. Деятельностный подход: новые линии исследований // Вопросы философии. – 2001. – № 2.

Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2002.

Рамек Е.А. Феноменологический метод и дилемма психиатрии: Бинсвангер и Гуссерль // Вопросы философии. – 2001. – № 11.

Черняк В С. Философский метод в истории наук // Вопросы философии. – 2001. – № 8.

Копнин П.В. Диалектика. Логика, Наука. – М., 1973.

Шинкарук В. До питання про принципи діалектики як методології суспільствознавства // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – № 9 – 10.

Яусс Х.Ф. К проблеме диалектического понимания //Вопросы философии. – 1995. – № 12.

Семінар 15

Соціальна філософія (4)

План

1. Логіка розвитку соціального пізнання

а) Сутність та специфіка соціального пізнання

б) Принцип історизму в осягненні соціального пізнання

в) Діалогічність природи вивчення соціальних наук

2. Теоретичні моделі суспільства

а) Класичні та некласичні підходи до побудови соціальної реальності

б) Теорія історичного матеріалізму К. Маркса

в) Теорія соціального реалізму Е. Дюркгейма

г) Теорія раціоналізації М. Вебера

д) Теорія соціальних систем Т. Парсонса

3. Філософський аналіз суспільства

а) “Суспільство” як предмет філософського аналізу. Єдність і багатогранність суспільно-історичного процесу

б) Соціальні організації та відносини. Різновиди класифікацій соціальних спільнот

в) Діяльність як спосіб існування соціального. Суб'єкт соціальної дії

г) Суспільна свідомість. Інституціональні і позаінституціоналізовані аспекти. Поняття ідеології

Література

Адорно Т. К логике социальных наук // Вопросы философии. – 1992. – № 10.

Андрущенко В.П. Історія соціальної філософії (західноєвропейський контекст). – К., 2000.

Арон Р. Этапы развития социологической мысли. – М., 1993.

Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.

Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. – М., 1991.

Маркс К. До критики політичної економії. Передмова // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т. 13. – К., 1963.

Поппер К. Логика социальных наук // Вопросы философии. – 1992. – № 10.

Сучасна зарубіжна соціальна філософія; Хрестоматія. – К., 1996.

Тернер Дж. Структура социальной теории. – М., 1986.

Семінар 16

Філософія історії (2)

План

1. Предмет та завдання філософії історії

2. Еволюція історичної свідомості. Основні етапи розвитку філософії історії

3. Спрямованість історичного процесу. Ідея поступу в історії

4. Культурно-цивілізаційні типології суспільств

5. Проблема смислу історії

Література

Гуревич А.Я. Социальная история и историческая наука // Вопросы философии. – 1990. – № 4.

Гегель Г.Ф. Лекции по философии истории. – СПб., 1993.

Колінгвуд Дж. Ідея історії. – К., 1996.

Поппер К. Нищета историцизма. – М., 1993.

Тойнбі А. Дослідження історії. У 2-хт. – К., 1995.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

Философия истории. Антология. – М., 1995.

Семінар 17

Філософія техніки (2)

План

1.Поняття техніки. Історія філософського розуміння феномену техніки

2. Техніка як область людської діяльності і як область знання. Техніка і мистецтво

3. Основні тенденції та напрямки сучасного етапу розвитку філософії техніки

4. Техніка в контексті глобальних проблем людства. Проблема розвитку техніки і екологічні проблеми сучасності

Література

Кириллин В.А. Страницы истории науки техники. – М., 1989.

Крянев Ю.В. Философские проблеми науки и техники. – М., 1989.

Ленк X. Размышления о современной технике. – М., 1996.

Методологічні проблеми інженерної діяльності. – Вінниця, 1994.

Митчелл К. Что такое философия техники? – М., 1995.

Новая технократическая волна на Западе. – М., 1986.

Стешин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М., 1996.

Федова В.Г. Глобальний мир и модернизация // Философские науки. – 2000. – № 1.

Семінар 18

Філософія права (2)

План

1. Поняття і предмет філософії права

2. Філософське осягнення права

3. Право і мораль. Проблема поєднання цінностей у праві

4. Правова держава. Поняття “правової культури”

5. Громадянське суспільство та його сутність

Література

Бердяев Н.А. Философия неравенства, - М.,1990.

Гегель. Философия права. – М.,1990.

Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. – К.,1996.

Нерсесянц В.С. История идей правовой государственности. – М.,1993.

Нерсесянц В.С. Право-математика свободи. – М., 1996.

Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К.,1996.

Чичерин Б.М. Философия права. – М., 1990.

Семінар 19

Філософська антропологія та філософія культури (2)

План

1. Статус філософської антропології в структурі філософських знань в класичній філософії. Виникнення “філософської антропології” як певного напрямку та традиції (М. Шелер, Г. Плесснер, А. Гелен)

2. Філософська антропологія як вступ до філософії культури. Ідея універсальності культури.

3. Сталість і мінливість у розвитку культури. Філософське осягнення традиції

4. Уречевлення і відчуження в контексті людської діяльності

5. Проблема „самотності" та інтерсуб'єктивність досвіду людського існування

Література

Бубер М. Проблема человека // Бубер М. Два образа веры. – М., 1993.

Виндельбанд В. Философия культури и трансцендентальний идеализм // Культурология. XX век: Антология. – М., 1995.

Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия // Гуссерль Э. Философия как строгая наука. – Новочеркаськ, 1994.

Кассирер Э. Логика наук о культуре // Кассирер Э. Избранное: Опыт о человеке. – М., 1998.

Шпенглер О. Закат Европы. – Ростов-на-Дону, 1998.

Проблема человека в западной философии. – М., 1988.

Семінар 20

Проблема розвитку у філософії (2)

План

1. Сутність "розвитку" та його принципи

2. Рух та розвиток: спільне та відмінне

3. Філософська інтерпретація джерел, рушійних сил розвитку

4. Тенденції розвитку: проблема співвідношення поступу та регресу

5. Нелінійне розуміння розвитку

6. Особливість людської діяльності в процесі розвитку

Література

Бородкин В.В. Проблеми отрицания и развития. – М., 1991.

Босенко В.А. Всеобщая теория развития. – К., 2001.

Волков Г.Н. Истоки и горизонты прогресса. – М., 1976.

Добронравова И.С. Синергетика: становлення нелинейного мышления – К., 1990. – К., 1990.

Князева Е.Н. Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировоззрение: диалог с И. Пригожиным // Вопросы философии. – 1992. – № 12.

Пригожин И. Философия нестабильности // Вопросы философии. – 1991. – № 6.

Ровинский Р.Е. Самоорганизация как фактор направленного развития // Вопросы философии. – 2002. – № 5.

Селиванов А.К. К вопросу о понятии “ничто” // Вопросы философии. – 2002. – № 7.

Перелік обов'язкових філософських першоджерел, які включені до білетів кандидатського іспиту з філософії

1. Платон. Держава. // Платон. Диалоги. – Харків, 1999.

2. Аристотель. Метафізика, (кн. 1-3) //Арістотель. Метафізика. – Ростов-на-Дону, 1999.

3. Августин Святий. Сповідь – К., 1996.

4. Бекон Ф. Новий Органон // Сочинение: В 2 т. – М., 1972. - Т.2. – С. 5-222.

5. Декарт Р. Міркування про метод // Избранные произведения: В 2 т. – М., 1989. Т.1. – С. 17 – 112.

6. Гоббс Т. Левіафан // Избранные произведения. В 2 т. – М.,1964. – Т. 2. – С. 6 – 232.

7. Ляйбніц Г. Монадологія // Сочинение: В 4 т. – М., 1982. – Т. 1. – С. 313 – 429.

8. Кант. Критика чистого розуму // Сочинение: В 6 т. – М., 1964. - Т. 3. – С. 118 – 541.

9. Гегель Г.-В.-Ф. Феноменологія духу // Гегель. Енциклопедія філософських наук: В 3 т. – М., 1974. – Т. 3. – С. 218-250.

10. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф. – Твори. – 42 т. – С. 88-178.

11. Больнов О.Ф. Філософська антропологія та її методичні принципи // Чекаль Л.А., Черній А.М. Філософський практикум. – К., 1998. – С. 93-102.

12. Козловський П. Постмодерна культура: суспільно-культурні наслідки технічного прогресу // Філософський практикум. – С. 102-112.

13. Еллюль Ж. Техніка, або виклик століття // Філософський практикум. – С. 113-121.

14. Мемфорд Л. Міф про машину. Техніка і розвиток людини // Філософський практикум. – С. 121-130.

15. Шелер М. Сутність моральної особистості // Філософській практикум. – С. 137- 148.

16. Фром Е. Революція надії// Філософський практикум. – С. 148-158.

17. Ясперс К. Про сенс історії// Філософський практикум. – С. 159-162.

18. Фрейд З. Майбутнє однієї ілюзії // Фрейд З. Психоаналитические этюды. – Минск. – 1999. – С. 481 – 525.

19. Поппер К. Факти, норми та істина; подальша критика релятивізму (Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. В 2 т. – К., 1994. – Т.2. – С. 430-461.

20. Сартр Ж.-ІІ. Екзистенціалізм – це гуманізм. // Сумерки богов. – М., 1989. – С. 319-344.

21. Гізель І. Твір про всю філософію // Історія філософії України. Хрестоматія. – К., 1995. – С. 156-179.

22. Прокопович Т. Натурфілософія або фізика // Там же, С. 196-205.

23. Донцов Д. Дух нашої давнини // Там же, С. 446-453.

24. Липинський В. Листи до братів-хліборобів // Там же, С. 456-464.

25. Чижевський Д. До світогляду Шевченка // Там же, С. 328-334.

26.Франко І. Наука і її взаємини з працюючими класами // Там же, С. 391-401.

27. Юркевич П. Матеріалізм і завдання філософії // Юркевич П.Д. Философские произведения. – М.,1990. – С. 193-244.

28. Вернадський В. Про науковий світогляд. // Філософський практикум. – С. 163- 172.

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

Філософія і наука

1. Класична модель наукового пізнання (Р. Декарт. Г. Ляйбніц, Г. Гегель).

2. Некласична модель наукового пізнання (Віденський гурток, К. Поппер, І. Лакатос)

3. Верифікація як стратегія наукового дослідження

4. Фальсифікація як стратегія наукового дослідження

5. Нелінійніеть як новий спосіб мислення в сучасному природознавстві

6. Проблема темпоральності в сучасному науковому знані

7. Наукова картина світу: філософське осмислення

8. Етапи розвитку розуміння науки в позитивізмі

9. Проблема обґрунтування аподиктичного знання в феноменології

10. К.Поппер про природу наукового знання

11. Структура наукових революцій в філософській концепції Т.Куна

12. Епістемологічний анархізм П. Фейерабенда

13. Соціокультурна природа наукової теорії

14. Структура наукового дослідження

15. Гіпотеза та її роль в науковому дослідженні

Література

Кун Т. Структура научных революцій. – М., 1977

Лакатос Й. История науки и её рациональные конструкции // Структура и развитие науки. – М.,1978

Лук'янець В.С. Постмодерністське зрушення у філософії природознавства // Сучасне природознавство: когнітивний, світоглядний, культурно-історичний виміри. – К., 1995.

Поппер К. Логика и рост научного знання. – М.,1983.

Лук'янець В.С., Кравченко О.М., Озадовська Л.В. Сучасний науковий дискурс: оновлення методологічної культури. – К., 2000.

Попович М. В. Раціональність і виміри людського буття – К.: Сфера. 1997. – 290 с.

Хильки М.І. Наука як глобальна руйнівна сила природи і надія на її врятування // Філософія. Культура. Життя. – Вип. 4. – Дніпропетровськ, 1999.

Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. – К., 2000.

Добронравова І.С. Нелінійне мислення // Філос. і соціологічна думка. – 1991. – № 6.

Філософські проблеми біологічних наук

1. Античний погляд на органічний світ

2. Зародження наукової біології в світлі світоглядної революції доби Відродження

3. Теорія пізнання: розробка біологічних наук XVIII століття (К. Лінней і Ж. Бюффон)

4. Ідея організму в німецькій класичній філософії

5. Поняття біосфери в концепції В.Вернадського

6. Створення ідеї синтетичної теорії еволюції

7. Методологічні настанови сучасної біології

8. Специфічне положення біології в системі наук про природу, людину і суспільство

9. Диференційні і Інтеграційні процеси в біології

10. Пізнавальна ситуація в сучасній біології

11. Емпіричний і теоретичний рівні біологічного пізнання, їх взаємозв'язок.

12. Специфіка пізнавальної ситуації в сучасній біології

13. Біологія як диференційована система знань, що розвиваються

14. Особливості розвитку теоретичного знання в біології. Біологічна теорія, її особливості

15. Системна і еволюційна парадигми в біології

Література

Амлинский И. Е. "Философия ботаники" Линнея содержание и критика анализа // Идея развития в биологии. – М., 1965.

Дювиньо, Танг М. Биосфера и место в ней человека. – М., 1973.

Крисаченко В.С. Людина і біосфера: Основи екологічної антропології. – К., 1998.

Людина і довкілля. – К., 1995.

Одум Ю.Основы экологии. – М., 1975. – 740 с.

Дре Ф. Экология. – М.,1976. – 164 с.

Киселев Н.Н. Мировоззрение и экология. – К., 1990.

Філософські питання фізики

1. Філософське осмислення фізичної картині світу

2. Нові аспекти взаємовідношення фізичної науки та суспільства

3. Концепція відносності простору і часу (релятивізм)

4. Поняття матерії і фізична реальність

5. Принципи сучасної фізики: симетрії, відповідності, доповнюваності

6. Методологічні принципи фізичного пізнання (спостежуваності, евристичної простоти, не замкнутості фізичних теорій)

7. Фізики про будову матерії: речовина і поле

8. Антиречовина і матерія

9. Про розмаїття форм фізичного руху

10.Закони збереження і перетворення матерії і руху
11. Типи фундаментальних фізичних взаємодій

12. Проблема причинності в сучасній фізиці

13. Значення фізики для діалектичного розуміння причинності

14. Субстанціональна основа фізичної реальності

15. Сінергетика про фізику

Література

Рейхенбах Р.Философия пространства и времени. – М.: Прогресс, 1985.

Бор Н. Квантовая механика и физическая реальность // Избр. науч. труды. – М.: Наука, 1971. – Т. 2.

Вайскопф В. Физика в XX столетии. – М. Атомиздат, 1977. – С. 33-53.

Данин Д. Вероятностный мир. – М., Знание, 1981.

Карнап Р. Философские основания физики. – М.,1971

Цехмистро И.З. Парадокс Эйнштейна, Подольского, Розена и концепция целостности // Вопр. филос. – 1985. – № 4.

Вайнберг С. Первые три минуты. – М.,1981.

Молчанов Ю.Б. Четыре концепции времени в философии и физике. – М.,1977.

Філософські проблеми хімії

1. Еволюція в хімії та методологічна свідомість

2. Проблема періодизації історії хімії

3. Проблема скінченності і нескінченності в хімії

4. Хімія в світлі методологічних принципів класичної науки

5. Хімія в світлі методологічних принципів некласичної науки

6. Методологічні орієнтири сучасної хімії

7. Основні типи теорій у хімії

8. Проблема єдності хімічного знання

9. Особливості хімічних форм руху

10. Еволюція наукової картини світу в розвитку хімії

11. Проблема простору і часу в хімії

12. Фундаментальні взаємодії і еволюція уявлень про світ в хімії

13. Фундаментальні константи і хімічне пізнання

14. Семіотичний аспект хімічного пізнання

15. Проблема становлення нового знання у сучасній хімії

Література

Башляр Г. Новий рационализм. – М., 1987.

Букановский В.М. Принципы и основные черты классификации современного естествознания. – Пермь, 1988.

Вернадський В.І. Біогеохімія // Вибрані праці. – К., 1969.

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. – М., 1998.

Николис Г., Пригожин И. Познание сложного. – М., 1990.

Пронський В.М., Коммунаров С.М. Філософія науки. Конспект лекцій. – К., 1997.

Солопов Е.Ф. Специфика химической формы движения материи и принцип развития. – М., 1988.

Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М., 1996.

Філософські питання математики

1. Еволюція предмету математики у контексті діяльності

2. Проблема існування математичних об'єктів

3. Нескінченність як філософська і математична проблема

4. Еволюція методологічних принципів математики

5. Класифікація методів математичного дослідження

6. Роль математики у становленні сучасної наукової картини світу

7. Особливості становлення нового знання у математиці

8. Природа математичного знання

9. Основні типи теорій у математичному пізнанні

10. Проблема стилів мислення у математиці

11. Філософський зміст парадоксів у математиці

12. Проблема єдності математичного знання

13. Основні тенденції розвитку математичного знання

14. Роль моделей у сучасній математиці

15. Семіотичний аспект еволюції математики

Література

Беляев Е. А., Перминов В. Я. Философские и методологические проблеми математики. – М., 1981.

Бесконечность в математике: философские и историчеекие аспекты – М., 1997.

Бурова И. Н. Парадокси теории множеств и диалектика. – М., 1976.

Гильберт Д. О бесконечном // Гильберт Д. "Основания геометрии". – М.-Л., 1948.

Горолевич ТА. Современные концепции бесконечности. – М., 1984.

Клайн М. Математика: Поиск истины. – М., 1988.

Маркс К. Математическне рукописи. – М.: Наука, 1968.

Рузавин Г. И. Философские проблемы оснований математики. – М., 1983.

Сучасна філософія техніки та технічних наук

1. Філософське осмислення феномену техніки

2. Історія філософського розуміння феномену техніки

3. Техніка як область людської діяльності і як область знання.

4. Техніка і мистецтво.

5. Основні тенденції та напрямки сучасного етапу розвитку філософії техніки

6. Техніка в контексті глобальних проблем людства.

7. Проблема поступу в розвитку техніки і екологічні проблеми сучасності.

8. Культура і цивілізація як штучне.

9. Поняття природного і штучного, їх співвідношення.

10. Штучне як результат конструювання

11. Природа технічного знання

12. Сучасний етап розвитку філософії техніки

Література

Крянев Ю.В. Философские проблемы науки и техники. – М., 1989.

Ленк X. Размышления о современной технике. – М., 1996.

Методологічні проблеми інженерної діяльності. – Вінниця, 1994.

Митчелл К. Что такое философия техники? – М., 1995.

Новая технократическая волна на Западе. – М., 1986.

Пипич А.І. Проблема розрізнення інженерної і технологічної діяльності // Методологічні проблеми інженерної діяльності. – К., 1999.

Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М., 1996.

Степин В.С. Научное познание идейности техногенной цивилизации // Вопросы философии. – 1989. – № 10. Философия техники в ФРГ. – М., 1989.

Философские проблемы технических наук. – К., 1989.

Філософські проблеми екології

1. Гармонійність як ідеал екологічного

2. Становлення предмету класичної екології

3. Традиційний розподіл екологічного знання

4. Структура сучасної екології як науки. Основні поняття, принципи, закони екології

5. Екологія і біосфера

6. Людська діяльність в природі як екологічний фактор

7. Відношення людини і природи в умовах техногенної цивілізації. Завойовницьке ставлення до природи

8. Поняття екологічної ситуації. Екологічна ситуація як функція цивілізації.

9. Типологія екологічних криз

10. Людське сприймання природи як культурне відношення

11. Феномен екологічної культури
12. Поняття природокористування

13. Історичні типи природокористування

14. Екологічна культура етносу. Концепція пасіонарності Л.Гумільова. Екологічна культура українського етносу

15. Розвиток екологічного світогляду як шлях формування засад нової цивілізації

Література

Булатов М.О., Малєєв К.С., Загородюок В.П., Солонько Л.А. Філософія ноосфери. – К., 1995.

Дре Ф. Экология. – М., 1976.

Кисельов М.М., Канак Ф.М. Національне буття серед екологічних реалій. – К., 2000.

Основи соціоекології. За ред. Г.Бачинського. – К., 1995.

Хиггинс Р. Седьмой враг. Человеческий фактор в глобальном кризисе // Глобальные проблеми и общечеловеческие ценности. – М., 1990.

Атфилд Р. Этика экологической ответственности // Глобальные проблеми и общечеловеческие ценности. – М., 1990.

Ролстон X. Сушествует ли экологическая этика // Глобальные проблеми и общечеловеческие ценности. – М., 1990.

Хесле В. Философия и экология. – М., 1994.

Філософія історії та тенденції розвитку західноєвропейської культури

1. Категорія необхідності в філософських концепціях Античності

2. Антропологічний поворот в античній філософії

3. Структура світобудови в філософії Платона

4. Концепція щастя в філософських системах Платона, Аристотеля та Сенеки

5. Філософські вчення про Бога: геоцентризм, пантеїзм, деїзм

6. Циклічність та лінійність: дві моделі розуміння історичного процесу

7. Формулювання позиції панлогізму Р. Декарта та його значення

8. Філософське розуміння держави в філософських концепціях Нового часу

9. Романтична критика Просвітництва: філософський підхід

10. Співвідношення теоретичної і практичної філософії в філософії німецького ідеалізму

11. Сутність “коперніканського повороту" І. Канта та її значення для філософії культури

12. Проблема свободи в філософії Ф. Шеллінга

13. Гегель про історичні форми розвитку свободи

14. Філософське осягнення традиції в сучасній філософії

15. Символічна природа культури

Література

Виндельбанд В. Философия культури и трансцендентальный идеализм // Культурология. XX век: Антология. – М., 1995.

Гегель Г.Ф. Лекции по философии истории. – СПб., 1993.

Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия // Гуссерль Э. Философия как строгая наука. – Новочеркаськ, 1994.

Історія філософії. – К., 2002.

Кассирер Э. Логика наук о культуре // Кассирер Э. Избранное: Опыт о человеке. – М., 1998.

Тойнби Дж. Постижение истории. – М., 1991.

Шпенглер О. Закат Европы. – Т. 1. – М., 1993.

Філософія культури. – СПб., 1998.

Українська філософія і культура

1. Археологічні та письмові джерела формування українського народу

2. Східно-сарматські, антично-візантійські, германські й тюркські впливи на формування ранньоукраїнської культури

3. Політеїстичний пантеон давніх українців як форма суспільної свідомості

4. Християнські мотиви в культурі Київської Русі

5. "Добрилово Євангеліє" як феномен української культури

6. Еволюція ікони на Україні

7. Козацтво в літературі та фольклорі

8. Витоки українського романтизму

9. Філософські аспекти творчості М. Гоголя

10. Д. Чижевський як історик філософії України

11.Українське національне відродження на початку XX ст.

12. Модерністські течії в Україні на початку XX ст,

13. Українське національне відродження на початку XX ст.

14. Демографічна ситуація та етно-екологічне становище України

15. Сучасний стан української нації: досягнення та проблеми

Література

Бовсунівська Т. Феномен українського романтизму. – К., 1997.

Воропай О. Звичаї нашого народу. – К., 1993.

Горський В.С. Історія української філософії. – К., 1996.

Забужко О. Філософія української ідеї: Франківський період. – К., 1993.

Мотиль О., Шевченко І. Пам'яті Дмитра Чижевського // Філософська та соціологічна думка. – 1991. – № 10.

Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1999.

Стратій Я., Литвинов В., Андрушко В. Описання курсів філософії й риторики професорів Києво-Могилянської Академії. – К., 1982.

Щокін Г. Концепція соціального розвитку: висновки для України. – К., 2002

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РЕФЕРАТУ

1. Реферат – самостійна письмова праця аспіранта чи здобувача – неодмінна складова кандидатського іспиту з філософії. Оцінка реферату заноситься до протоколу іспиту.

2. Реферат має засвідчувати знання основної новітньої літератури, що відповідає темі реферату, а також вміння викласти її зміст.

3. Теми рефератів визначаються викладачем семінарської групи, план і список основної літератури узгоджується з викладачем.

4. Вимоги до оформлення реферату: обсяг реферату 17-20 аркушів формату А4 (через 1.5 інтервали).

- титульний аркуш оформляється за зразком (зразок додається);

- план реферату (включає "Вступ", "Основну частину". "Заключення", "Список літератури") розміщується зразу ж після титульного аркушу;

- "Список літератури" може складатись за варіантами: алфавітним, тематичним, або за порядком посилань у тексті;

- у "Списку літератури" вказується: автор, назва праці, місце видання та рік видання.

5. На кафедру подається перший екземпляр, він має бути пронумерованим та зшитим.

6. Ті, хто складає іспити у весняну сесію, реферат подають до 1 травня, взимку – до 1 грудня.

7. Усі, хто навчається в групах – подають реферат викладачеві семінарської групи, а хто складає іспит екстерном — завідувачу кафедри.

8. Кожен реферат рецензується і попередньо оцінюється рецензентом за загальноприйнятою шкалою оцінок. Кінцева оцінка виставляється екзаменаційною комісією.

Автор реферату має право до екзамену ознайомитися з рецензією. Якщо рецензент оцінює реферат на "незадовільно", то аспірант (здобувач) має право захищати позитивну оцінку перед екзаменаційною комісією, або подає на рецензію новий текст реферату.

Титульний аркуш реферату оформлюється за поданою нижче формою.

На титульному аркуші поруч з прізвищем аспіранта позначається кафедра, на який виконується дисертація, та номер спеціальності, з розшифровкою її визначення.

Прізвище наукового керівника – це прізвище професора, або доцента, який керує підготовкою реферату.