В чому полягає суть поняття «рівень життя» та фактори, які на нього впливають

“Рівень життя” є складною та системною соціально-економічною категорією, яка відображає сукупність відносин та умов, що визначають життєдіяльність та розвиток людей. Рівень життя характеризує досягнутий на певний проміжок часу в суспільстві ступінь задоволення різноманітних потреб населення.

Фактори, що мають вплив на рівень життя населення можна поділити на дві групи: економічні та неекономічні. Економічні фактори пов’язані з відносинами виробництва, розподілу, обміну та споживання у суспільстві, що визначають економічний розвиток у будь-якій країні, без якого не можливо забезпечити достойний рівень життя громадян. Дана група факторів є динамічною, вони постійно змінюються.

Одним із показників рівня життя на макрорівні є ВВП на душу населення, на мікрорівні – доходи населення. Вони формуються за рахунок оплати, виплати соціальних фондів (регіональних, місцевих, а також фондів споживання підприємств і організацій), підприємницьких доходів, доходів від особистого підсобного господарства та індивідуальної трудової діяльності, доходів від інших джерел.

Важливе значення для формування рівня життя мають державні соціальні стандарти та гарантії. Визначення цих понять дає Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії“.

Соціальні гарантії населення – об’єктивно необхідна умова розвитку та соціальної злагоди в суспільстві. Основною метою запровадження соціальних гарантій у державі є створення умов для зростання реальних доходів населення, підтримка оптимального рівня зайнятості й використання трудового потенціалу

Оцінюючи рівень життя в Україні, не можна не розглянути таке важливе поняття, як розшарування населення. В ринкових країнах існує три прошарки населення: бідні, середні та багаті. Однак середнього класу в Україні немає. Ясна річ, мається на увазі не повна його відсутність, а лише недостатня наявність порівняно з європейським суспільством. Середній клас в Україні потрібний для формування повноцінної інтелектуальної еліти суспільства, для того, щоб можна було говорити про певну соціально-економічну та політичну стабільність, адже саме його вважають гарантом стабільності в державі.