Схема наукового аналізу й оцінки підручника з української літератури

1. Вихідні дані. Автор, його авторитетність як ученого і педагога.

2. Ідейний і науковий рівень. Дотриманість національно-патріотичних ідей; ступінь використання можливостей дібраних художніх творів і літературознавчого матеріалу для виховання в учнів національної самосвідомості, гідності, гордості; ступінь урахування найновіших досягнень науки, достовірність, точність фактів і наукових положень.

3. Відповідність підручника програмі. Повнота й послідовність викладу навчального матеріалу, передбаченого програмою; міра забезпечення формування в учнів умінь і навичок; наявність відступів від програми й доцільність їх.

4. Вступні й оглядові статті. Освітньо-виховна цінність дібраних для розгляду фактів і наукових положень; доступність їх учням даної вікової групи; ідейний і науковий рівень їх висвітлення; обґрунтованість доказовість; доцільність форми викладу.

5. Біографічні нариси. Достовірність, точність фактів і дат; освітньо-виховна цінність добраного матеріалу (наскільки правильне уявлення він може дати учням про письменника як громадянина, митця й людину, наскільки готує їх до свідомого сприйняття творів цього автора, як може вплинути на формування особистості школярів); відповідність форм викладу віковим особливостям, інтересам та пізнавальним можливостям школярів.

6. Добір літературних текстів. Ідейно-художній рівень добраних для вивчення творів; доступність учням даної вікової групи, відповідність їхнім розвитку та інтересам; ідейно-виховна та навчально-методична доцільність уміщення в підручник цих творів.

7. Методичний апарат. Ідейно-науковий рівень; відповідність ідейно-художнім особливостям твору й родовій та жанровій його специфіці; ступінь урахування психорозумових особливостей учнів та потреби активізувати й розвивати основні види уяви (репродуктивну й продуктивну), опанування учнями різних видів мислительної діяльності (аналіз, добір і групування фактів, зіставлення, абстрагування, часткові умовиводи, синтез тощо); міра забезпечення чіткості системи роботи з усіх питань, що становлять процес вивчення літератури в школі; виразне читання (наявність найнеобхідніших відомостей з теорії виразного читання та відповідних вправ); аналіз змісту твору (в єдності з формою), робота над текстом; розвиток усного мовлення; система письмових робіт (види їх, теми, подання елементів теорії шкільного твору); розкриття зв’язків викладання літератури із сучасністю та вивчення інших предметів гуманітарного циклу; формування в учнів умінь і навичок учитись, здобувати знання; система завдань додому; доцільність розміщення питань, завдань, вправ (послідовність, логічність, ускладнюваність, узгодженість тощо).

8. Критичні статті (розбори). Ідейний і науковий рівень їх та освітньо-виховна цінність; застосування різних видів аналізу (пообразний, цілісний, проблемний); урахування родової та жанрової специфіки твору; якість характеристик дійових осіб; правильність і глибина розкриття ідейно-художніх особливостей аналізованого твору; доступність учням способу викладу.

9. Теоретико-літературні статті. Наукова достовірність, точність розглянутих теоретичних положень; доступність пояснень; достатність обґрунтування художнім матеріалом; якість формулювання визначень (щодо змісту й форми); установлення зв’язків між окремими поняттями; систематизація понять; якість і достатність запитань, завдань і вправ.

10. Завдання додому. Освітньо-виховна доцільність форм запропонованих завдань; посильність учням даного шкільного віку; зв’язок із класною роботою; витриманість системи завдань; відповідність їх пізнавальним можливостям та інтересам школярів.

11. Структура навчальної книги. Доцільність принципу побудови (тематико-хронологічний, історико-хронологічний); поділ матеріалу на розділи, підрозділи, параграфи; витриманість логічності й послідовності; наявність запитань і завдань для повторення наприкінці півріччя й навчального року, вступу й висновків.

12. Довідковий матеріал. Наявність виносок, словників схем, таблиць; точність, правильність, доцільність, достатність їх, доступність учням.

13. Художньо-технічне оформлення. Естетичність зовнішнього вигляду книжки (кольорова основа, оформлення, якість картону обкладинки, доцільність формату); ілюстрування (освітньо-виховна цінність ілюстрованого матеріалу, якість виконання малюнків), ґатунок паперу, чіткість набору.

14. Загальна оцінка підручника.

* Бандура О. Шкільний підручник з української літератури. – Київ: Пед думка, 2001. – С. 15 - 16.