Демографічна та соціальна мобільність і рух населення. Демоекономічні процеси та їх роль в формуванні ринку праці, зокрема в формуванні пропозиції робочої сили

Демографічна та соціальна мобільність і рух населення Центральне місце в Демографії займає дослідження відтворення населення, тобто процесу зміни одних груп людей іншими. Відтворення населення відбувається унаслідок природної зміни поколінь, тобто через народжуваність і смертність, або так званого природного руху населення. Населення окремих територій міняється також унаслідок прибуття людей з ін. територій (імміграція) і вибуття їх на ін. території (еміграція), разом створюючи міграцію, або механічний рух населення. Нарешті, зміна населення здійснюється і шляхом переходу людей з одного стану в інше по мірі зміни їх віку, сімейного стану, числа дітей (демографічна мобільність) або рівня освіти, професії, соціального положення і т.д. (соціальна мобільність).

Соціальна мобільність – пересування в соціальному просторі, зміна індивідом чи соціальною групою соціальної позиції, місця в соціальній структурі.

Під вертикальною мобільністю розуміють ті відносини, що виникають при переміщенні індивіда або соціального об'єкта з одного соціального прошарку в інший. Горизонтальна мобільність передбачає перехід індивіда з однієї соціальної групи в іншу, яка розміщена на тому ж рівні.

Демоекономічні процеси та їх роль в формуванні ринку праці. Соціально-економічна суть міграції населення полягає у забезпеченні кількісної та якісної відповідності між потребою у робочій силі та наявністю її у різних регіонах держави. Невід’ємною реальністю функціонування українського ринку праці є трудова міграція, тобто переміщення через кордони або між адміністративно-територіальними одиницями з метою виконання робіт, надання послуг... Серед позитивних результатів зовнішньої трудової міграції для України можна назвати такі:

· сприяння інтеграції України до світового ринку праці;

· послаблення потоку безробіття, зниження соціальної напруженості в суспільстві;

· надходження до України додаткової іноземної валюти та інвестування коштів в економіку через створення спільних підприємств з іноземними засновниками;

· надання працеспроможному населенню можливості реалізувати свої здібності за кордоном, підвищити рівень кваліфікації, поліпшити матеріальне становище;

· забезпечення за рахунок іноземної робочої сили покриття дефіциту фахівців рідкісних професій та кваліфікацій в Україні;

· спонукання продуктивнішої діяльності українських працівників через створення конкуренції з закордонними фахівцями.

Залучати переважно молодих, добре освічених осіб до міграційних процесів є свого роду демографічною і демоекономічною «інвестицією» до країн імміграції та сприянням постарінню населення, погіршення трудоресурсного потенціалу в країнах еміграції. Крім того, міждержавні трудові міграції — важливий чинник розвитку технологій, обміну досвідом роботи.