Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Складання кошторису витрат на виробництво. 4. Показники собівартості продукціїСтр 1 из 2Следующая ⇒ 4. Показники собівартості продукції.
1. Поняття і характеристика витрат на виробництво. Для досягнення своєї основної мети - максимізації прибутку - підприємство повинно понести певну суму витрат. Ці витрати спрямовуються на формування і використання усіх видів ресурсів. Всі витрати підприємства (загальні витрати) поділяються на операційні та інвестиційні. Операційні витрати - це витрати операційної діяльності підприємства, тобто його основної діяльності, пов'язаної з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка забезпечує основну частку його доходу. Операційна діяльність не включає інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Операційні витрати ще називають поточними витратами. Частина з них є циклічними і повторюваними (витрати за сировину і матеріали, заробітну плату та ін.), а інші мають місце постійно і незалежно від виробництва (витрати на утримання приміщень, управлінського персоналу, споруд тощо). Витрати виробництва представляють у натуральній і вартісній формах. Вартісною формою витрат на підготовку виробництва, виготовлення продукції та її збут є собівартість продукції. Собівартість комплексно характеризує використання всіх видів ресурсів підприємства, вона є одним з важливіших показників ефективності виробництва. Собівартість продукції включає витрати на: Ø вивчення ринку, виявлення величини попиту на продукцію; Ø підготовку та освоєння виробництва нової продукції; сам процес виробництва продукції; Ø обслуговування виробничого процесу та управління ним; Ø збут продукції; Ø дослідження, використання та охорону природних ресурсів; Ø набір і підготовку кадрів; вдосконалення процесу виробництва, підвищення його ефективності. Для підприємства важливо визначити витрати, які відшкодовуються за рахунок собівартості, а які - за рахунок прибутку.
2. Класифікація витрат за різними методами. В основу класифікації витрат, що формують собівартість продукції, покладено такі ознаки: І. Ступінь однорідності витрат: Ø одноелементні (прості) - сировина і матеріали, заробітна плата тощо; ці витрати мають єдиний економічний зміст; Ø комплексні - різнорідні за своїм складом і охоплюють декілька елементів витрат, їх ще називають непрямими (загальновиробничі та адміністративні витрати, втрати від браку). II. Спосіб віднесення на окремі види продукції: Ø прямі (безпосередньо пов'язані з виготовленням даного виду продукції і можуть бути прямо віднесені на її одиницю); Ø непрямі (пов'язані з виготовленням різних виробів і не можуть прямо відноситись на той чи інший вид продукції; до них належить заробітна плата управлінського і обслуговуючого персоналу, утримання й експлуатація основних фондів тощо). ІІІ. Зв'язок з обсягом виробництва: Ø постійні (їх загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції в певних межах; до них належать витрати на утримання і експлуатацію будівель і споруд, управління). У складі постійних розрізняють умовно-постійні витрати, які неістотно змінюються при зміні обсягу виробництва: Ø змінні - загальна сума витрат за певний час залежить від обсягу виробництва продукції; поділяються на: пропорційні та непропорційні. IV. За економічними елементами і калькуляційними статтями: За економічними елементами затрати формуються відповідно до їх економічного змісту. Елементи затрат є однаковими для всіх галузей і на їх основі складається кошторис витрат на виробництво. Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3) передбачене таке групування витрат на виробництво по елементам витрат: Ø Матеріальні витрати (сировина, матеріали, комплектуючі, напівфабрикати, паливо, енергія, тара; віднімається вартість повернутих відходів). Ø Оплата праці (всі форми основної заробітної плати штатного і позаштатного виробничого персоналу підприємства). Ø Відрахування на соціальні заходи (включають відрахування на пенсійне забезпечення, на соціальне страхування, страхування на випадок безробіття, на індивідуальне страхування; величина відрахувань встановлюється у відсотках від витрат на оплату праці). Ø Амортизація основних фондів і нематеріальних активів (амортизаційні відрахування на повне відтворення основних фондів за нормами від балансової вартості, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів). Ø Інші операційні витрати (вартість робіт, послуг сторонніх підприємств, сума податків, зборів, крім податків на прибуток, втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, сума фінансових санкцій тощо). Важливою є класифікація витрат за статтями калькуляції. Статті - це затрати, які відрізняються між собою функціональною роллю у виробничому процесі і місця виникнення. За статтями витрат визначають собівартість одиниці продукції, тобто калькуляцію. Більш детальна класифікація калькуляційних статей включає витрати на: Ø сировину і матеріали (за мінусом зворотних відходів); Ø куповані напівфабрикати і комплектуючі вироби; Ø паливо і енергію на технологічні цілі; Ø заробітну плату основних виробничих робітників; Ø відрахування на соціальні заходи із зарплати основних виробничих робітників; Ø підготовку і освоєння виробництва продукції; Ø зношування інструмента і пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати; Ø утримання і експлуатацію машин та устаткування; Ø загальновиробничі витрати; Ø загальногосподарські витрати; Ø втрати внаслідок технологічно неминучого браку; Ø інші виробничі витрати; Ø позавиробничі (комерційні) витрати. Відмінність статей калькуляції від аналогічних елементів витрат полягає в тому, що в першому випадку враховуються тільки витрати на даний виріб, а в другому - всі витрати підприємства, незалежно від того, де і на які потреби вони були здійснені.
|