Метод економіної теорії та його складові елементи. Економіна теорія та економіна політика

Поняття метод походить від грец. metodos – шлях дослідження.

Використовують загальнонаукові та спеціальні методи.

Загальнонаукові методи.

Узагальнюючим наук. методом, яким користуються економіка і політина економіка, в ому проявляється їх взаємозв’язок, є діалектичний метод, який передбачає вивчення явищ і процесів ек. життя: 1) в їх загальному зв’язку й взаємозалежності, 2) в стані безперервного розвитку, 3) коли кількісні зміни, які виникають у процесі розвитку, ведуть до змін якісних. Джерелом при цьому є єдність і боротьба протилежностей.

Структурно-функціональний метод передбачає розгляд будь-якого економічного явища як системного з обов'язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів. Структурно-функціональний підхід визначає системні оз­наки, що зберігаються за об'єктами дослідження незалежно від характеру їхньої трансформації,

Поєднання якісного та кількісного аналізу і визначення на цій ос­нові математичних методів в економічних дослідженнях. Ними користуються різні економічні школи (неокейнсіанська, монетаристська, неоліберальна та ін.).

Кількісні характеристики є невід'ємною частиною будь-якого економічного дослідження. Засновники математичного напряму в політеко­номії XIX ст. У. Джевонс і Л. Вальрас, застосувавши абстрактні математичні моделі, відійшли від трудової вартості.

Вчені-економісти завжди обґрунтовували свої висновки за до­помогою точного кількісного аналізу. Необхідність володіння прийомами математичного аналізу зу­мовлена розвитком об'єкта дослідження — багатовимірного світу економіки.

Спеціальні методи, за допомо­гою яких економічна теорія висвітлює сутність явища, що вивча­ється.

Метод наукової абстракції. Він полягає у виді­ленні найсуттєвіших характеристик процесу, що вивчається, аб­страгуванні від усього другорядного, випадкового. Спочатку дають загальну характеристику явища, визначають притаманні йому супе­речності, а потім розглядають конкретні вияви цього явища.

Процес пізнання в політекономії не зводиться лише до отримання розрізнених висновків та узагальнень.Він передбачає розгляд будь-якого явича як частку єдиної цілісної системи, яку являє собою людське суспільство тому важливим завданням процесу пізнання є зведення висновків до системи. Отже метод пізнання має носити системний характер.

Абстрактне мислення охоплює й інші методи, зокрема аналіз і синтез. У процесі аналізу предмет дослідження розчленовується, мислення йде від видимого, конкретного до абстрактного. У процесі синтезу досліджується економічне явище у взаємозв'яз­ку і взаємодії його складових частин. Мислення тут іде від абстракт­ного до конкретного.

Метод поєднання логічного та історичного під­ходів. Логічний взаємозв'язок усіх компонентів суспільства як цілісно­го організму відбиває історичний процес виникнення і становлен­ня певної системи. Поєднання логічного та історичного в економіч­ній теорії допомагає відкриттю якісно нових форм дії економічних законів і знаходженню нового змісту в економічних категоріях.

Соціально-економічний експеримент належить до спеціальних методів дослідження економічних явищ. Зауважимо, що йдеться про виважений з урахуванням попереднього вивчення історичного досвіду соціально-економічний експеримент. Абстракція в цьому випадку є досить умовною, і з повним правом можна стверджува­ти, що немає нічого більш практичного, ніж витончена теорія.

Зростає значення кількісних методів, зокрема ста­тистичних. Саме управлінський аспект економічної теорії стимулює вивчення ста­тистичних показників. Статистичні матеріали доцільно групувати за тематичними проблемами. Аналіз їх може віддзеркалювати, наприклад, реальні суперечності між певними соціальними групами населення, різни­ми політичними течіями тощо.

Завершальною ланкою методу політекономії є суспільна практика. Тільки в процесі практики може бути визначена істинність або хибність наукових абстракцій. Процес пізнання реальної дійсності починається з практики і завершується нею.

Отже, метод політекономії, за допомогою якого вивчаються виробничі відносини, спирається на діалектичний світогляд. Використовуючи математичні засоби аналізу і синтезу економічних процесів і явищ, він досліджує їх в історичному розвитку, а також у діалектичній єдності кількісних і якісних змін.