Основні форми та методи державного регулювання розвитку регіонів

Економічна складова державної регіональної політики передбачає:
забезпечення економічної самодостатності областей через узгодження загальнодержавних інтересів та економічних пріоритетів з регіональними і місцевими;
раціональне розміщення продуктивних сил, реалізацію переваг територіального поділу праці;
створення нової системи управління комунальним сектором економіки;
стимулювання надходження фінансових ресурсів, приватних інвестицій у найдинамічніші області, здатні прискорити зростання національної економіки та сприяти реструктуризації власної економіки;
активізацію розвитку депресивних регіонів;
сприяння формуванню оптимальної структури господарського комплексу, здатної забезпечити найефективніший регіональний розвиток;
контроль з боку держави за зміною суспільних потреб, за дотриманням загальноекономічних, соціальних пріоритетів, забезпеченням досягнень у сфері науково-технічного прогресу;
сприяння розвитку регіонального ринку та споживчого сектору економіки регіону;
створення різних типів спеціальних економічних зон як засобу стимулювання господарської діяльності в регіоні.
Основні проблеми бюджетного регулювання розвитку регіонів:
встановлення науково-обґрунтованих показників, що визначають і гарантують самостійність місцевих бюджетів;
збалансування бюджетної системи за територіями, доходами і витратами;
визначення частки місцевих бюджетів у консолідованому бюджеті держави;
встановлення мінімальної частки доходів місцевих бюджетів, що формуються за рахунок власних доходів (показник реальної фінансової автономії).