Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Оздоблення твори





Закінчивши випалювання малюнка, поверхня ретельно чистять найдрібнішоїнаждачним папером. Малюнки, нанесені способом глибокого випалювання,попередньо обробляють сталевою щіткою, щоб видалити товстийобвуглені шар у глибоких місцях. Зачистка шкіркою і щіткою требапроводити ретельно, але обережно, щоб не пошкодити дрібних штрихів іліній і не скруглили межі виступів. Випалена малюнок можна розписати акварельними або масляними фарбами. Розпис, як своєрідний декоративний прийом, доповнює випалений виріб,робить його яскравим і ошатним. Для розпису по дереву будуть потрібні високої якості акварельні абоолійні фарби і достатній набір м'яких круглих та плоских кистей. Кращою обробкою випалених, а потім розфарбованих робіт потрібно визнативощіння. Воскова обробка додає малюнку матовий шовковий блиск ізберігає натуральний колір дерева, вощіння зовсім не зачіпаєбарвистий шар, покладений колір зберігає свій тон і насиченість.


Наука і техніка

Випалювання

За допомогою електровижігателя, що складається з понижуючого трансформатора і підключеного до нього робочої голки, ви можете робити дуже красиві речі: декоративні тарелі, вази, настінні прикраси; можна прикрасити орнаментом різні саморобки з липових дощечок або березової фанери.

Починайте з простих малюнків. Лише коли навчитеся випалювати добре, переходьте до більш складним. Отриманий малюнок можна розфарбувати темперою, акварельними, аніліновими, олійними фарбами або покрити лаком (лак наносите плоскою кистю, декількома шарами, кожен раз даючи лаку висохнути).

Ось ще кілька порад. Перед випалюванням поверхню виробу гарненько обробіть дрібнозернистою наждачним папером. Якщо не вмієте малювати самі, переведіть малюнок на дерево через копірку. Щоб він не псувався, покладіть на нього кальку і лише тоді обводите твердим олівцем по контуру.

Робоча голка повинна розпечеться до темно-вишневого кольору. Якщо сяють недостатній, підключіть голку до трансформаторних клем більш високої напруги (4-6 вольт), а при інших системах електровижігателя збільшіть сяють голки поворотом ручки реостата або перемикача обмоток трансформатора.

Голкою водите НЕ поспішаючи, плавно, рівномірно, розпочату лінію доводите до кінця, не відриваючи і сильно не натискаючи. Прямі лінії проводите за допомогою металевої лінійки. Тонкі лінії проводите при слабкому напруженні голки, ледве торкаючись поверхні фанери, а товсті лінії, навпаки, при сильному напруженні і з великим натиском.

Фон можна заповнити точкою - круглої або овальної форми, з просвітом і без нього, можна заповнити штрихом різної форми, а також суцільним і зигзагоподібним або прямими лініями. Після закінчення роботи вимикайте трансформатор, розпечену голку покладіть на негорючу підставку і не забудьте провітрити кімнату.

Випалювання здавна роблять на світлих породах дерева: ялині,смереці, сосні, клені. Здебільшого ним оздоблюють бондарний посуд, рідшемеблі. Нині випалювання застосовують при декоруванні дитячих іграшок таелементів народної дерев'яної архітектури. Розрізняють два способивипалювання — розжареними металевими штампиками («штансами»), звідбитків яких складають різноманітні орнаменти, й електрописаком, щодає чіткий контурний малюнок. М атеріали. Деревина з давніх часів була улюбленим і ціннимматеріалом. Вона міцна й пружна, має невелику питому вагу. Барвники,оліфа й лаки надійно захищають дерев'яні вироби від води і водночаспосилюють декоративне звучання текстури. Глибоке розуміння й знаннявластивостей деревини та інших матеріалів в усі часи залишалисянезмінною основою народного мистецтва. За твердістю породи дерева різнять на м'які (липа, осика, вільха,тополя, сосна, ялина, шовковиця); середньої твердості (береза, верба,горіх, черешня) і тверді (клен, дуб, бук, в'яз, тис, акація, явір,груша, слива, яблуня та ін.). Твердість деревини залежить також від їївологості та напрямку зрізу: найбільшу твердість має торцевий зріз,найменшу — радіальний. На декоративні якості деревини впливають колір,фактура і текстура. Колір деревини вказує на спектральний склад світлового потоку,відбитого деревиною. Він залежить від породи, умов росту, віку дерева.Породи помірного клімату України мають переважно бліде пофарбування.Південні й тропічні породи деревини наділені яскравим кольором — жовтим,червоним, вишневим, коричневим тощо. Інтенсивність пофарбування зростаєз віком дерева. Фактура деревини — здатність спрямовано відбивати світловий потік,від чого вона буває матовою або блискучою. Найбільший полиск даютьідеально гладкі поверхні, які, однак, важко дістати навіть при стараннійобробці сировини. Текстура деревини — це характер малюнку волокон серцевиннихпроменів. Текстура різних порід дерева дуже різноманітна: у липи івільхи — майже непомітна, а в горіха і сосни — чітко виражена. Добираючи деревину для художніх виробів, ремісники з найдавнішихчасів строго враховували не тільки фізичні (твердість, розколюваність,гнучкість), декоративні (колір, текстура, фактура) якості, а й смаковівластивості (дух) деревини. Дух має кожна порода. Ароматичними єпереважно ефірні масла, смоли і дубильні речовини — таніди. Особливосильно пахне свіжо зрубана деревина. З часом, при висиханні її запахпослаблюється, а при нагріванні знову посилюється. Деревина звукопровідна. Тому її використовують для виготовленнядерев'яних духових, струнних і смичкових інструментів. До резонансноїдеревини належить бук і ялина. Бук, придатний для музичних інструментів,повинен рости на кам'янистих гірських грунтах, на висоті понад 800 м надрівнем моря, віком більше 130 років. Наявність різноманітних фізичних, декоративних, смакових та іншихякостей деревини дає змогу поділити породи на такі, що найбільш придатнідля 1) бондарства (верба, сосна, ялина, липа, дуб та ін.); 2) токарства(осика, вільха, тополя, береза, груша та ін.); 3) столярства (сосна,ялина, тис, дуб, горіх, шовковиця та ін.); 4) різьбярства (липа, осика,явір, вільха, клен, груша, яблуня та ін.). Народні майстривикористовували також деревину сливи, кедра, тиса

На Україні мистецтво художнього випалюван­ня було поширене в районах, багатих на ліс,— основний матеріал для виготовлення різноманіт­них предметів домашнього та господарського вжитку. Нерідко дерево заміняло метал, глину, камінь та інші матеріали.

Народні майстри виготовляли миски, ложки, коновки, бербенички, діжечки, барильця, мірки, куфелі, куделі, ракви, відра, цебрики, корита, вози, сани, віялки, млинки, ярма, сідла, ліжка, столи, стільці, лавки, мисники, полиці, скрині, днища, гребені, прядки, ковші й багато інших необхідних для домашнього господарства пред­метів. Кожна річ була не лише зручною для кори­стування, а й, що не менш важливо, красивою.

Основополож­никами мистецтва були і гончарі, ковалі, ткачі, муляри, теслярі, різьбяріпо дереву і кості, зброярі, кравці й взагалі люди, чиї артистично зроблені речі і досі втішають наші очі...

 

Традиційне мистецтво художнього випалюван­ня стало надбанням промислових виробництв. Орнаменти художнього випалювання викори­стовуються народними майстрами також у при­красі предметів культурно-побутового призна­чення. Прикладом цього є творчість одного із відомих майстрів Гуцульщини Івана Юрійовича Грималюка із села Річка Косівського району.

У сім'ї Грималюків мистецтво художнього ви­палювання стало спадкоємною професією. Воно переходило з покоління в покоління. Сьогодні мистецьку естафету дідів і прадідів продовжу­ють їхні нащадки — Іван і Василь Грималюки.

Іван Юрійович Грималюк. Його вироби користуються вели­кою популярністю, реалізуються художніми са­лонами багатьох міст Івано-Франківська, Львова, Києва, Москви, Ле­нінграда, а також експортуються в різні країни світу.

Техніка виконання орнаментальних оздоб спо­собом випалювання проста і доступна кожному, хто зацікавиться і полюбить цю галузь народної творчості.

Важливо підкреслити, що будь-який вид народного мистецтва успішно розвивається і освоює­ться тільки тоді, коли він органічно поєднується з життєвими потребами людини, служить задо­воленню цих потреб і відповідає її естетичним вимогам.

 

 

 

 

Date: 2015-06-11; view: 605; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.008 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию