Зображення текстури

Зображення текстури являє собою масив елементів - текселів, дуже схожих на звичайні пікселі і мають аналогічний зміст. Оскільки сама по собі текстура є зображенням, роздільність текстури і її формат відіграють велику роль, яка згодом позначається на загальному враженні від якості графіки у 3D-додатку. Цей масив може бути одно, дво або, в деяких системах, тривимірним. Тут, для визначеності, ми будемо говорити про двовимірному масиві текселів. Окремі елементи масиву адресуються текстурними координатами (s, t), які мають фіксований діапазон зміни [0., 1.]. Масив текселів оголошується зображенням текстури шляхом звернення до функції glTexImage. В якості параметрів, крім масиву текселів, задаються розміри масиву - його ширина і висота, а також формат текселів. Оскільки діапазон текстурних координат фіксований, розміри масиву визначають реальні розміри текселів в просторі вікна - подробиця текстури. Власне тексель являють собою упаковану сукупність компонентів RGBA або один компонент - які саме компоненти використовуються в даному масиві задається у форматі текселів. При накладенні текстури колір текселя змішується з кольором елементів поверхні.

Створення параметрів матеріалу здійснюється за допомогою використання карт (зображення) розташованих у відповідних каналах, або за допомогою процедурних карт, а також змішаного методу[8].

Карта текстури застосовується для утворення певного параметру візуального відображення на поверхні заданої форми. Цей процес нагадує застосування візерунчастого паперу на звичайній білій коробці. Кожній вершині в 3D моделі присвоюється координати текстури (яка у разі 2D відома, як UV координата). Місця відбору проб зображення згодом інтерполюється по поверхні моделі з отриманням візуального результату.

Найчастіше це файл растрового (рідше векторного) зображення з розширенням JPEG, PNG або PAT.