Консультування тривожних клієнтів. Значення механізмів психологічного захисту

Робота консультанта із клієнтом, який звернувся внаслідок постійної тривожності, стомлююча, тому що клієнтові часто важко пояснити, які проблеми приховані за цим виснажливим переживанням. Консультант повинен вміти побачити різні прояви тривожності, оскільки остання часто проявляється непрямо.

Консультуючи тривожних клієнтів, важливо знати не лише способи, якими вони приховують свою тривожність, але й засоби, за допомогою яких прагнуть позбутися від неприємного впливу тривожності. Цими засобами служать механізми психологічного захисту, які функціонують автоматично, на несвідомому рівні. Використання захисних механізмів для зменшення тривожності не представляє патології, поки не стає перебільшеним і не починає спотворювати розуміння реальності і обмежувати гнучкість поведінки. Основними механізмами психологічного захисту від впливу тривожності є:

витиснення – процес мимовільного усунення в несвідоме неприйнятних думок, спонукань або почуттів. регресія – за допомогою цього механізму здійснюється неусвідомлене сходження на більш ранній рівень пристосування, що дозволяє задовольняти бажання. проекція – це механізм віднесення до іншої особи або об'єкта думок, почуттів, мотивів і бажань, які на свідомому рівні індивід у себе відкидає Інтроекція – це символічне включення у себе людини або об'єкта. Механізм інтроекції актуалізується під час горя, при втраті близької людини; раціоналізація – це захисний механізм, який виправдовує думки, почуття, поведінку, які насправді є неприйнятними. інтелектуалізація припускає перебільшене використання інтелектуальних ресурсів з метою усунення емоційних переживань і почуттів і пов'язана з раціоналізацією, заміняючи переживання почуттів міркуваннями про них;

компенсація – це несвідома спроба подолання реальних і уявних недоліків. Компенсація може бути соціально прийнятною і неприйнятної, заперечення – це механізм відкидання думок, почуттів, бажань, потреб або реальності, які неприйнятні на свідомому рівні, примітивний механізм заперечення характерний для дітей, а дорослі часто використовують заперечення у випадках кризових ситуацій;зсув – це механізм направлення емоцій від одного об'єкта до більш прийнятної заміни, часто проявляється при реакціях фобій.Дуже важливо дати клієнтові змогу виговоритися і виразити свою тривожність, тому що неспокійний клієнт мало що чує, до нього не доходять поради консультанта. З тривожним клієнтом необхідно обговорювати його стан, не можна забувати, що не варто даремно тиснути на клієнта, щоб він назвав причини своєї тривожності – консультант повинен виявити розуміння і терпимість. Не треба також піддаватися спокусі міркувати про стреси й напругу, властивих нашого часу, це не зачіпає страждань конкретного клієнта.

24.Особливості консультування «немотивованих» клієнтів.
Якщо у клієнта відсутня мотивація, то, як правило, виявляється, що люди, які направили його, таким чином вирішують свої проблеми і трактують консультанта в якості караючої сили.Якщо "немотивований" клієнт усе-таки вимушений відвідувати консультанта, то, як правило, своє небажання підтримувати консультативний контакт він виражає по-різному - пропускає зустрічі, спізнюється, байдужий до всього, що робиться під час консультування, відмовляється взяти на себе частину відповідальності за процес консультування. Особливо часто свій опір клієнт виражає мовчанням. Зустрівшись із "немотивованим" клієнтом, консультант повинен прийняти його таким, який він є, тобто як незацікавлену в консультуванні людину. У цьому і полягає шлях до успішного консультативного контакту. Якщо консультант намагається "перемогти" примусити співпрацювати,значить він не розуміє клієнта.Небажання слід трактувати настільки ж серйозно, як і будь-яку іншу настанову: треба поставитись з розумінням, але одночасно показати, що і консультант не зацікавлений примусово працювати на благо клієнта.

Якщо людина шукає психологічної допомоги, то, зазвичай, надіється, що їй допоможуть, що в її житті можливі кращі переміни. Але буває й так, що клієнт приходить на консультацію не по своїй волі. Його приводять близькі друзі або родичі, а сам клієнт вперто відмовляється від ролі клієнта соціальної служби. Іноді, клієнт звертається за допомогою тільки з однією метою, щоб доказати всім що йому вже ніхто допомогти не зможе. Тобто в цих клієнтів нема достатньої мотивації на зміни.
Ця ситуацція є важкою для консультанта, адже він втручається в долю клієнта ніби проти його волі. При роботі з депресивними клієнтами подібна ситуація зустрічається часто. Відсутність мотивації або різко знижений її рівень може бути психологічною особливістю особистості даного клієнта (небажання бути об`єктом чиєї-небудь допомоги) або проявом депресивного стану. Таким клієнтам потрібно допомагати хоч чим - небудь, не надіючись на швидкий та значний результат. Зустрівши немотивованого клієнта, консультант повинен прийняти його таким, яким він є. Працювати з немотивованим клієнтом психологічно дуже важко. Дослідники цієї проблеми рекомендують консультанту спокійно, детально, серйозно пояснити клієнту суть та можливості психологічного консультування, психотерапії.

Можливо, краще на перших порах змиритися з тим, що “немотивований” клієнт залишається формальним клієнтом і взагалі в будь-який момент може припинити терапію. Для консультанта краще спокійно виконувати свої професійні обов`язки, не надіючись на позитивний результат. Можливо, такий підхід до справи спонукає зміни клієнта, змінить його мотивацію.
В будь-якому випадку потрібно бути обережному у спілкуванні з родичами та близькими “немотивованого” клієнта. Часто в подібних випадках між клієнтом та його близьким оточенням існує глибокий конфлікт, іноді прояви цього конфлікту є причиною психогенної ситуації у відношеннях між клієнтом та його близьким оточенням. Тобто своєю поведінкою “немотивований” клієнт кидає виклик своїм опонентам.
Якщо консультант відчуває потребу перевиховувати такого клієнта або психологічно тиснути на нього своєю системою ідеалів, цінностей, оптимістичним настроєм своїх можливостей, то “немотивований” клієнт кине виклик і консультанту.
Найкраще роботу з “немотивованим” клієнтом розпочати з мотиваційних тренінгів. Психологічна робота з впливом на мотивацію клієнта є однією з найважчих і найменш розроблених проблем у вітчизняній психології. На сучасному етапі ведуться інтенсивні дослідження в цій галузі.