Аналого-ціфрові та ціфро-аналогові перетворювачі

Аналого-цифрові перетворювачі (АЦП) це пристрої, які приймають вхідні аналогові сигнали та генерують відповідні до них цифрові сигнали, які придатні для обробки мікропроцесорами та іншими цифровими пристроями.

Принципово не виключена можливість безпосереднього перетворення різних фізичних величин в цифрову форму, однак це завдання вдається розв’язати тільки досить рідко через складність таких перетворювачів. Тому зараз найраціональнішим вважається спосіб перетворення різних за фізичною природою величин спочатку в функціонально пов'язані з ними електричні, а потім уже за допомогою перетворювачів напруга - код – в цифрові. Саме ці перетворювачі і мають на увазі, коли говорять про АЦП.

Процедура аналого-цифрового перетворення неперервних сигналів, яку реалізовують за допомогою АЦП, це перетворення неперервної функції часу , яка описує вхідний сигнал, у послідовність чисел { }, =0,1,2,…, що віднесені до деяких фіксованих моментів часу. Цю процедуру можна розділити на дві самостійні операції: дискретизацію і квантування.

Цифро-аналоговий перетворювач (ЦАП) призначений для перетворення числа, визначеного, як правило, у вигляді двійкового коду, в напругу або струм, пропорційні значенням цифрового коду. Схемотехніка цифро-аналогових перетворювачів вельми різноманітна. На рис. 1 представлена ​​класифікаційна схема ЦАП по схемотехническим ознаками. Крім цього, ІМС цифро-аналогових перетворювачів класифікуються за такими ознаками:

• По виду вихідного сигналу: з струмовим виходом і виходом у вигляді напруги.
• За типом цифрового інтерфейсу: з послідовним введенням і з паралельним введенням вхідного коду.
• За кількістю ЦАП на кристалі: одноканальні і багатоканальні.
• За швидкодією: помірного і високої швидкодії.

запам'ятовуючі пристрої

Флеш-па́м'ять — це тип довготривалої комп'ютерної пам'яті, вміст якої можна видалити чи перепрограмувати електричним методом.

Теорія інформації і кодування