Дисиміляція приголосних

Дисиміляція (від латинського dissimilation – розподібнення) – це таке фонетичне явище, при якому один з двох однакових чи подібних приголосних звуків у межах одного слова замінюється іншим, артикуляційно близьким.

Отже, це розподібнення звуків.

Дисиміляція виявляється у:

· Зміні [кт] на [хт]: къто – хто.

· При творенні вищого ступеня порівняння прикметників [сш], [зш] змінилися на [шч] і [жч]:

висший – вишший – вишчий (орфогр. вищий), низший – нижший – нижчий.

· Зміні [чн] на [шн] у деяких давніх словах:

мірошник (із мѣрочьникъ), рушник (ручьникъ), а також рушниця, соняшник, сердешний.

· Розподібненні двох однакових звуків при творенні інфінітива від коренів, що закінчувалися на [д], [т]. унаслідок регресивної дисиміляції утворилося звукосполучення [ст]:

плет-ти – плести, вед-ти – вести, мет-ти – мести, бред-ти – брести.

Таким чином, явища асиміляції й дисиміляції приголосних звуків сприяють зручності у вимові, роблять її природною та милозвучною. Крім того, вони допомагають краще зрозуміти ті позиційні й історичні зміни, які становлять фонетичну особливість української мови.

Вправи

Вправа 1. У поданих словах і сполученнях слів знайдіть випадки асиміляції.

Розчинний, з полів, поодинці, сорочці, вокзал, безсмертні, розсунути, пізній, світло, натхненний, зцідити, хоч би, казка, миттю, сміється, боротьба, наслідки, легкий.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа 2. Наведіть по два-три приклади з асиміляцією різних видів у таких умовах: 1) на межі морфем; 2) на межі прийменника, частки зі словом. Приклади запишіть фонетичною транскрипцією.

1)_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________2)_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа 3. Складіть десять речень із словами, у яких спостерігається явище дисиміляції. Визначте характер дисиміляції.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа 4. Знайдіть слова, у яких відбувається уподібнення приголосних. Випишіть їх і затранскрибуйте.

Рюкзак, розкласти, житловий, вітчизна, Рябко, двигтить, зсипати, зубки, ідеться, зчистити, ложка, чесні, Кузька, коробки, зцідити, коритце, стежка, футбол, пасешся, близько, швидко, освітній, казка, рубка, анекдот, сережка, сліпий, кузня, доріжка, ягідка, навесні, берізка, діжка, сміх, безпека, бабка, молотьба, ліжко, пісня, дігтяр, просьба, шибка.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тести

1. Уподібнення приголосних відбувається при вимові кожного слова в рядку:

А. полегшення, розкласти, справжній, житловий;

Б. вітчизна, Рябко, двигтить, зсипати;

В. зубки, ідеться, зчистити, ложка;

Г. чесні, Кузька, коробки, зцідити;

Д. коротший, футбол, пасешся, сліпий.

2. Уподібнення приголосних відбувається при вимові кожного слова рядка:

А. коритце, доріжка, кузня, легкий;

Б. робиться, стежка, розчин, нігті;

В. солодко, близько, безмовний, перемогти;

Г. (на) грушці, камінчик, рюкзак, просьба;

Д. покажчик, шибка, швидко, вогкість.

3. Уподібнення приголосних відбувається при вимові кожного слова рядка:

А. молотьба, анекдот, ніжність, зжалитись;

Б. ложка, колодка, зшити, освітній;

В. смієшся, казка, розбещений, рубка;

Г. принісши, берізка, якби, радість;

Д. казка, (на) ніжці, боротьба, сережка.

4. Уподібнення приголосних відбувається при вимові кожного слова рядка:

А. ягідка, заквітчати, рубка, (у) мисці;

Б. (у) річці, обмежся, просьба, сніг;

В. вогкий, важко, пишеться, навесні;

Г. безсмертний, їжджу, (у) книжці, берізка;

Д. дігтяр, смужка, ліжко, пісня.

5. Уподібнення приголосних відбувається при вимові кожного слова рядка:

А. діжка, сміх, вокзал, бабка;

Б. (у) садку, берешся, вріжмо, замазка;

В. просьба, зшиток, (у) мисці, розжарити;

Г. радишся, вовк, мигтів, безпека;

Д. повсякденно, скибка, розклад, зробивши.

6. Правильну вимову відображає транскрипція всіх слів в рядку:

А. сміється [с′м’ійѐц′:а], нігті [н′і̀хт′і];

Б. пісня [п′і̀сн′а], футбол [футбо̀л];

В. ложці [ло̀жц′і], сміється [с′м’ійѐт′с′а];

Г. казка [ка̀ска], дуб [дуп];

Д. вогко [во̀гко], поріг [пор′і̀г].

7. Правильну вимову відображає транскрипція всіх слів в рядку:

А. просьба [про̀с′ба],вівця [в′іфц’а̀];

Б. стіл [ст′іл], анекдот [ане^икдо̀т];

В. боротьба [бород′ба̀], вокзал [воґза̀л];

Г. ворітця [вор′і̀тц′а], радість [ра̀діст′];

Д. міцні[м’іцн′і̀], дігтяр [д′ігт′а̀р].

При словотворенні та словозміні іноді виникає збіг кількох приголосних, що утруднює вимову. Тоді один з приголосних, найчастіше середній, випадає, тобто відбувається спрощення в групах приголосних.

Це явище зумовлене милозвучністю української мови.

Вимова = написання

Найчастіше спрощення відбувається в таких групах приголосних:

ж д н → жн: тиждень – тижня, кожний (з давнього кождьный);

з д н → зн: виїзд – виїзний;

с т н → сн: совість – совісний, радість – радісний;

с т л → сл: щастя – щасливий, стелити – слати (з давнього стьлати).

Винятки. Кі стл явий, пе стл ивий, хва стл ивий, хва стн ути, зап’я стн ий, ші стн адцять;

бала стн ий, форпо стн ий, компо стн ий, контра стн ий (слова іншомовного походження)

Спрощення може відбуватися і в таких групах приголосних:

с л н → сн: ремесло – ремісник;

л н ц → нц: сонце (від сълньце, пор.: рос. солнце);

р д ц → рц: серденько – серце;

с т ц → сц: місце (від мѣстьце);

з к н → зн: брязкіт – брязнути (у дієсловахперед суфіксом -ну-);

с к н → сн; тиск – тиснути.

Винятки! Випускний, пропускний, рискнути (і ризикнути), скнара, тоскно, скніти і похідних.