Основні властивості життя.

1.Обмін речовин і енергії - здатність утворювати полімерні комплекси,їх наступне перетворення,руйнування. Асиміляція(процеси синтезу,анаболізм-поглинання енергії-пластичний обмін).Дисиміляція(процеси розпаду,катаболізм-виділ.енергії-енергетичний обмін)
2.Здатність протистояти наростанню ентропії. У живих системах постійно відбуваються біохімічні реакції, шо супроводжується виділенням тепла. Такі процеси проходять за участю ферментів самовільно і характеризуються зменшенням вільної енергії. Енергетичні процеси в клітині здійснюють­ся впорядковано, а не хаотично. За таких умов не може бути справжньої, сталої рівноваги. Тому кліти­ни як живі організми здатні протистояти зростанню ентропії. Високовпорядковані системи (живі органі­зми) легко руйнуються; якщо на підтримання їх відносної сталості не витрачається енергія, вони на­бувають невпорядкованості (ентропії).

3.Самооновлення-утворення нових молекул і структур на основі інформації,закладеної в ДНК
4.Саморегуляція-здатність підтримувати відносну сталість хім..складу і перебігу фізіологічних проц.-
гомеостаз. Саморегуляція відбувається за участі ендокринної, імунної та нервової систем.
5.Подразливість-здатність реагувати на певні впливи довкілля
6.Самовідтворення-розмноження. Самовідтворення відбувається на всіх рівнях організації живої матерії. Завдяки репродукції не тільки цілі організми, але і клітини після поділу схожі на своїх попередників.

7.Спадковість-здатність організму передавати свої ознаки,властивості й особливості розвитку від покоління до покоління.
8.Мінливість-здатність організмів набувати нових ознак і властивостей.
9.Ріст і Розвиток-незворотна закономірна зміна біологічної системи
10.Цілісність і Дискретність-біологічна сист.склад.з обмежених у просторі складових(види,особини тканини)

3. Структурні рівні організації життя. Значення уявлень про ці рівні для медицини.

1.)Молекулярно-генетичний.
Елементарні структури –послідовності триплетів нуклеотидів мол.ДНК
Елементарні явища-відтворення цих колів за принципом матричного синтезу або редуплікації молекули ДНК.Механізм редуплікації зумовлює подвоєння генів.Це дозволяє передавати генетичну інформацію в низці поколінь клітин і забезпечує механізми спадковості.
Екологічні проблеми-ріст мутагенних впливів і збільшення части мутацій у генофондах

2.)Клітинний рівень.
Елементарні структури-клітини.
Елементарні явища-життєві цикли клітин. Клітина перетворює речовини й енергію,що надходить до організму,у форму,придатну для використання організмом,і таким чином забезпечує процеси життєдіяльності.Кожна клітина відносно самостійна функціонуюча одиниця.У складі цілісного організму клітини об’єднуються у тканини і системи органів.
Екологічні проблеми: ріст клітинної патології внаслідок забруднення середовища.

3.Організмовий рівень.
Елементарні структури-організми і системи органів,з яких вони складаються.
Елементарні явища-комплекс фізіологічних процесів,що забезпечують життєдіяльність.На даному півні здійснюється механізм адаптації і формується певна поведінка живих істот у конкретних умовах середовища.Спадкова інформація,закодована в генотипі,реалізується певними фенотипними проявами.Керуюча системи-генотип.
Екологічні проблеми-зниження адаптаційних можливостей організмів.

4.Популяційно-видовий рівень
Елементарні структури-популяції.
Елементарні явища-видоутворення на підставі природного добору. Популяція-основна одиниця еволюції. Найважливіший популяційно-видовий показник еволюції-її генофонд.Чинники,що викликають зміну генофонду: мутації,комбінативна мінливість,популяційні хвилі,ізоляція. Реалізація змін відбувається шляхом природного добору.
Екологічні проблеми: погіршення екологічних показників популяції(чисельність,віковий склад).

5.Біосферно-біогеоценотичний.
Елементарні структури-біогеоценози.
Елементарні явища-взаємозв’язок біогеоценозів у масштабах біосфери.Керуюча підсистеми-генопласт-це сукупність генофондів і генотипів адаптованих одна до одної популяцій в оточуючому їх середовищі.Весь комплекс біогеоценозів утворює живу оболонку Землі - біосферу.
Екологічні проблеми-збільшення кількості антропоценозів та їх глобальне поширення,забруднення середовища,руйнування озонового шару Землі.
Біологічні рівні організації живої природи взаємно пов’язані між собою за принципом біологічної ієрархії.Система нижчого рівня обов’язково включається до рівня вищого ґатунку.
Ідея біологічних рівнів,з одного боку, поділяє живу природу на окремі складові-дискретні одиниці,а з іншого-пояснює її цілісність як системи взаємопов’язаних частин,починаючи від органічних макромолекул і закінчуючи живою оболонкою Землі - біосферою.