Духовна криза сучасного суспільства. Роль журналістики у формуванні системи ціннісних пріоритетів.

Журналістика – це суспільно-відповідальна професія. Її головне завдання – це задовольнити інформаційні потреби аудиторії, що визначає не лише права, але й обов’язки журналістики.

Нажаль, у наш час незалежних ЗМІ майже не існує, в результаті інформація подається дуже тенденційно та опереджено.

Дуже небезпечно, коли журналісти стають простими ретрансляторами ідей влади.

Американський дослідник Дж. Шеффер запропонував таку типологія моделей журналістів у суспільстві:

· «кімнатний песик»

· «собака нападник»

· «сторожовий пес»

· «собака поводир»

Сист. трансформація суспільства, яка відбулася після розпаду СРСР призвела з одного боку до ідеалістичного плюралізму і деідеологізації суспільства, а з іншого боку, до тотальної світоглядної кризи.

Конституційно закріплена свобода слова і заборона цензури насправді обернулася на вседозволене зловживання нею та прихованим вормам цензури.

Термін «етика» має давньогрецьке походження. У Гомера – спільне житло, місцеперебування.

У сучасному значенні вперше застосував Арістотель. Тоді етика була одним із напрямів філософії, а сьогодні її вже включають у контекст соціології і психології. Це наука про мораль. Мораль – це практично оціночний спосіб ставлення людини до дійсності, що регулює поведінку лдей у суспільстві.

Етика є вчення про мораль. Мораль зявляється предметом етики.

На розвиток моралі і етик великий вплив зробили ідеї мораістів, що пропонують глибоке розуіння відомих моральних принципів (Будда, Конфуцій, Мойсей).

Існує, однак, і спроба зробити етику «науковою», відірвавши її від такої світоглядної «ненаукової» форми як філософія.

Етика являє собою свідому духовно-теоретичну діяльність. Вона раціонально осмислює, розвиває і формалізує деякі очевидні для ас істини про моральні цінності.

1. Поняття соціальної відповідальності у журналістській діяльності.

Соціальна відповідальність журналіста – це визнання і виконання зобов’язаньперед суспільством в інтересах його гармонії і поступу. Вибираючи цілі й методи своєї творчості, працюючі над матеріалом, журналіст водночас викликає до життя і відповідні евекти впливу: гуманітарний, соціальний, аудиторний.

Фактор соціальної відповідальності журналіста повсякчас зростає у зв’зку з радикально оновл. за останні роки конфігур. вітч. дійсності. Автори журналістських текстів не можуть відокремлювати свої авторські задуми від надзавдань, які незалежно від тематики простежуются у розв’язанні кожного практичного завдання.

Існує 2 способи впливу:

· Маніпулювання – пов’язується із застосуванням примусу, коли громадянам нав’язуються певні цінності та ідеї, а вона цього не усвідомлює. Це вплив на громадську думку за допомогою... ефектів для досягнення певних цілей комунікатора. Вважають, що головним призначенням маніпулювання є мобілізація громадської думки на підтримку певних цілей та цінностей.

· Співпраця

Журналістська етика виникає тоді, коли виникла суперечність між головними обов’язками журналіста інформувати суспільство про події та використання її для пропаганди. Саме тоді виникла потреба сформулювати певні правила, які б допомагали журналісту професійно виконувати свій обов’язок и при цьому залишатися в небезпеці і не втрачати поваги до себе.

Професійна етика журналіста – це юридично не зафіксовані але розповсюджені норми, які дозволяють максимально ефективно виконувати свої обов’язки.

У сфері етики розділяють 2 направлення:

· Деонтологія – це вчення про обов’язок, про належне (перед суспільством, державою, колегами тощо)

· Аксіологія – система знань про моральні цінності, яких людина дотримується добровільно.

30. Журналіст та його колеги. Етичне регулювання взаємин «журналіст – журналіст»