Проведення психологом психологічного діагностування військовослужбовців

Одним з найбільш прийнятних та ефективних методів для проведення психологічного діагностування військовослужбовців є метод тестування.

Він використовується для стандартизованого вимірювання індивідуальних відмінностей особистості, дає змогу з певною вірогідністю визначити рівень розвитку у військовослужбовців необхідних особистісних характеристик, навичок, знань, тощо.

Проведення тестування умовно поділяється на три етапи:

1. Підбір тестових методик, зумовлений метою тестування.

2. Проведення тестування.

3. Інтерпретація результатів тестування.

При проведенні тестування офіцеру-психологу необхідно дотримуватися наступних вимог:

- не змінювати інструкції, матеріали, час, відведений для проходження тестування, або вносити в стандартизовану процедуру інші зміни;

- дотримуватись точного виконання інструкцій до тестів;

- не висловлювати своє ставлення до обстежуваного;

- обстеження рекомендовано проводити тільки при гарному фізичному і психоемоційному стані особового складу.

Тестування особового складу краще планувати на ранкові години, не слід проводити тестування після несення служби у нарядах, виконання робіт (якщо психолог не має на меті вивчити їх вплив на психофізіологічний стан військовослужбовців).

Рекомендовані до застосування методики:

1. Оцінка адаптаційних здібностей особистості (багаторівневий особистісний опитувальник “Адаптивність-200”) (див. додаток І.3).

Методика призначена для вивчення адаптаційних можливостей військовослужбовців на основі оцінки соціально-психологічних і психологічних характеристик особистості, що відображують інтегральні особливості психічного і соціального розвитку.

Дозволяє оцінити рівні:

- нервово-психічної стійкості;

- комунікативного потенціалу;

- морально-етичної нормативності;

- військово-професійної спрямованості;

- схильності до девіантних форм поведінки;

- суїцидального ризику.

На підставі отриманих результатів за шкалами обчислюється інтегральний показник загального адаптаційного потенціалу військовослужбовця.

2. Особистісний опитувальник “НПН–А” (нервово-психічна нестійкість – акцентуація) (див. додаток І.4).

Опитувальник призначений для поглибленого обстеження військовослужбовців на предмет виявлення рівня нервово-психічної нестійкості і визначення її структури у вигляді акцентуації характеру.

Зазначені психологічні методики рекомендується застосовувати в місцях постійної дислокації.

Кінцевим результатом професійно-психологічного відбору у військових частинах (підрозділах) є якісне комплектування військових посад, зменшення плинності кадрів, підвищення ефективності виконання обов’язків військової служби, зниження часу і витрат на навчання та допідготовку, що в свою чергу здійснює позитивний вплив на успішність проведення бойової (психологічної) підготовки особового складу, полегшує подальший психологічний супровід його професійної діяльності.

Література

1. Тимчасова інструкція щодо організації психологічного супроводження та психологічного відновлення військовослужбовців. – К.: МОУ, 2015.

2. Наказ Міністра оборони України №883 від 10.12.2014 “Про затвердження Інструкції з організації професійно-психологічного відбору у Збройних Силах України”. – К.: МОУ, 2014.

3. Методичні рекомендації з організації психологічного вивчення військовослужбовців, призваних за мобілізацією, у навчальних центрах (частинах) Збройних Сил України. – К.: ГУРОС ЗСУ, 2016.

4. Макаренко М.В. Основи професійного відбору військових спеціалістів та методики вивчення індивідуальних психофізіологічних відмінностей між людьми / М.В. Макаренко. – К.: Ін-т фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Науково-дослідний центр гуманітарних проблем Збройних Сил України, 2006. – 395 с.

Додаток І.1