Оператор виводу інформації.

При цьому значення виразу, розташованого справа від знака присвоювання :=, присвоюється змінній, ідентифікатор якої розташований зліва від знака присвоювання. При цьому результат виконання оператора на екрані не відображається. Оператор присвоювання можна використовувати для присвоювання значень змінній будь-якого типу, крім файлового.

ПРИКЛАДИ: a:=41; b:= false; c:= a+8; c:= c div 2; d:= 'a'.

Оператор присвоювання не виводить результат обчислень на екран. Він лише запам'ятовує ці результати в пам'яті у вигляді значень змінних. Типовими помилками при використанні цього оператора, є:

 несумісні типи даних змінної та виразу;

 використання в лівій частині оператора замість змінної виразу.

Розповсюдженими є також синтаксичні помилки при записі виразів в лівій частині оператора.

Список задає вирази, значення яких обчислюються та виводяться на екран. При цьому ці значення не запам'ятовуються. В більшості випадків в ролі виразів використовуються константи або змінні. Наступний оператор виводу write продовжує вивід інформації у тому ж рядкові екрану, у якому закінчилась дія попереднього оператора.

Оператор writeln має аналогічний формат і призначення. Відмінність від попереднього оператора полягає в тому, що вивід інформації закінчується переходом на новий рядок, тобто наступний оператор виводу буде виводити інформацію з нового рядка екрану. При цьому допускається використання "порожнього" оператора writeln (тобто оператора, у якому відсутній список виразів). Такий оператор використовують для переходу при виводі інформації на новий рядок або пропуск рядка.

Приклади: write('Моя програма'); write(a,b,c);

write(b*b-4*a*c); writeln(x,y); writeln;

Для кращої наочності виводу інформації існує форматний вивід даних. Такий спосіб виводу дозволяє виділяти певну кількість позицій під кожен елемент списку виводу. Форматний вивід розглянемо на прикладі оператора write. Для даних цілого, логічного та літерного типів форматний вивід має вигляд: write(<вираз>:n:m); де n задає загальну кількість позицій екрану, які відводяться для виводу значення виразу, а m - кількість позицій для дробової частини числа. Слід пам'ятати, що загальна кількість позицій виводу повинна включати одну позицію на знак числа, і одну позицію на десяткову точку. Якщо значення m менше за дійсну кількість цифр у дробовій частині, то зайві цифри відкидаються з округленням. Якщо значення n менше за потрібне, мова Паскаль автоматично розширяє поле виводу. Якщо кількість позицій більша за потрібну, значення вирівнюється по правому краю поля, а зайві позиції заповнюються пробілами.