Робоча навчальна програма

з курсу “Основи адаптації людини до рухової діяльності”

Тема 1. Загальні закономірності життєдіяльності організму людини та механізми його адаптації до рухової діяльності – 2 год.

1. Фізіологія активності.

2. Саморегуляція в ієрархії рівнів систем.

3. Ієрархічна система життя та її рівні.

4. Адаптація, гомеостаз, адаптивність, ультрастабільність.

5. Види адаптації в залежності від вибраного критерію. Стадії адаптації.

6. Значення адаптації для побудови ефективного процесу фізичного виховання та спортивного тренування.

7. Реакції адаптації в м’язовій діяльності.

8. Формування функціональних систем і реакції адаптації.

9. Підсилення адаптації.

10. Гомеостат.

11. Репродукція закономірності компенсаторних реакцій, які приводять до відновлення порушеного стану організму.

12. Саморегуляція внутріклітинних процесів, вегетативних функцій організму, рухових дій.

13. Гуморальний і нервовий механізми управління і зв’язку в організмі.

14. Напрямки адаптаційних змін (за В.В. Петровським, 1978).

Тема 2. Біофізичні основи адаптації живих систем – 2 год.

1. Біофізика як теоретична основа сучасної біології.

2. Формування біофізичного мислення та здатності кількісного опису складних біологічних явищ на основі точних експериментів.

3. Термодинаміка біологічних процесів.

4. Електрохімічний потенціал.

5. Зміна ентропії в відкритих системах.

6. Молекулярна біофізика.

7. Біофізика клітинних процесів.

8. Біофізика скорочувальних процесів.

9. Фотобіологічні процеси.

10. Біологічна дія іонізуючої радіації.

11. Біофізика складних систем.

12. Передача інформації в сенсорних системах організму. Управління руховою функцією організму і його регуляція.

Тема 3. Біохімічна адаптація – 2 год.

1. Біохімія фізичних вправ як частина і методологічна основа теорії фізичного виховання. Неможливість свідомого ефективного управління процесами фізичного ви ховання і спортивного тренування без знань біохімії фізичних вправ.

2. Закономірності біохімічної перебудови м’язів під впливом рухового тренування. Співвідношення процесів асиміляції та дисиміляції в перебудові працюючого органу. Здійснення трофічних впливів через вегетативні та соматичні нерви. Хімізм біохімічної перебудови м’язів під впливом тренування – взаємозалежність процесів витрати і відновлення функціональних і енергетичних потенціалів м’язів.

3. Енергозабезпечення м’язової діяльності

4. Біохімічні перебудови організму під впливом тренувань.

5. Доцільний мінімум знань з біохімії фізичних вправ для формування науково-педагогічного світогляду працівників в сфері фізичної культури і спорту.

Тема 4. Анатомічна адаптація – 2 год.

1. Адаптація м’язової, кісткової і з’єднувальної тканин. Зміни в м’язових волокнах під впливом фізичних навантажень.

2. Адаптація кісткової системи.

3. Адаптаційні зміни м’язів.

4. Адаптація до фізичних навантажень систем забезпечення рухів. Морфофункціональні перебудови травної, дихальної і сечостатевої системи. Перебудова серцево-судинної системи при підвищених фізичних навантаженнях.

5. Адаптація до фізичних навантажень систем регуляції рухів.

6. Форми адаптації організму до фізичних навантажень: раціональна, нераціональна.

Тема 5. Фізіологічна адаптація – 2 год.

1. Системогенез як загальна закономірність розвитку мозку.

2. Адаптація нервової системи і рухового апарату: адаптація центральної нервової системи, сенсорних систем, моторної системи, роль і значення вищої нервової діяльності в організації рухової поведінки і адаптації організму людини до факторів середовища, адаптація вегетативної нервової системи, адаптація нервово-м’язового (рухового) апарату.

3. Адаптація вегетативних систем забезпечення м’язової діяльності: адаптація системи крові, серцево-судинної та дихальної систем.

4. Обмін речовин і енергозабезпечення м’язової діяльності.

5. Внесок вчених в розвиток фізіології людини та проблеми фізіологічної адаптації.

Тема 6. Біомеханічна адаптація – 2 год.

1. Випадкова і пристосувальна варіативність рухових навичок.

2. Методи оцінки ступеню досконалості рухової поведінки.

3. Адаптація рухової координації.

4. Зміна систем рухів під час навчання і тренування.

5. Особливості і властивості біомеханічної системи.

6. Прогресування характеристик рухів в процесі удосконалення техніки фізичних вправ.

7. Контроль за адаптацією спортивної техніки.

Тема 7. Психологічна адаптація – 2 год.

1. Динаміка психічних процесів в онтогенезі.

2. Психомоторні здібності.

3. Формування психомоторних здібностей.

4. Фізичне виховання і спорт як види діяльності та засоби адаптації особистості до умов середовища.

5. Дидактичні принципи психологічної адаптації.

6. Активність та вибіркове творче ставлення особистості до умов середовища як протилежність адаптації і як її компонент.

7. Наслідування та на учіння як види та засоби психологічної адаптації.

Тема 8. Соціально-педагогічна адаптація – 2 год.

1. Соціалізація особистості і фізична культура, спорт.

2. Інтеграційні функції спорту і їх роль в соціалізації особистості.

3. Фізичне виховання як засіб соціалізації особистості, адаптування дітей до норм поведінки в суспільстві.

4. Ланцюг (конфлікт-прийняття рішення-первинний адаптивний процес-когнітивний дисонанс-вторинний адаптивний процес).

5. Адаптація особистості в соціальному середовищі.

6. Принципи механізмів соціалізації: системності, двосторонньої взаємодії особистості і соціального середовища, особистої активності та вибірковості.

7. Змістовий і функціональний аспекти соціалізуючого процесу.

8. Показники педагогічної адаптації та динаміка їх змін в процесі виховання, навчання та розвитку в онтогенезі.

9. Характеристика ефективності дидактичних основ фізичного виховання та спорту в процесі адаптації особистості.

10. Розробка педагогічних технологій навчання, виховання, розвитку.

11. Формування здоров’язберігаючих адаптивних програм та технологій.

12. Розробка системи факторів підсилення адаптації.

Тема 9. Вища математика в дослідженнях адаптації та прогнозування її ефекту – 2 год.

1. Виховання математичного світогляду.

2. Застосування математики в спеціальних дисциплінах.

3. Елементи теорії ймовірностей.

4. Обробка дослідів.

5. Математичні методи в оцінці фізичного стану організму людини.

6. Статистичний аналіз результатів дослідження.

7. Сучасна обчислювальна техніка.

Питання до самостійної роботи студентів

Тема 1. Загальні закономірності життєдіяльності організму людини та механізми його адаптації до рухової діяльності

1. Активність. Поповнення енергії. Метаболізм. Доцільність саморегуляції. Популяція як елементарна еволюційна одиниця. Біогеоценоз як безперервний вплив абіотичних і біотичних факторів зовнішнього середовища на стан популяції. Структура і саморегуляція біологічних макросистем.

2. Особливості динаміки адаптації. Адаптація як процес і як результат.

3. Темпи адаптивних реакцій. Явища деадаптації, реадаптації і переадаптації у спортсменів. «Ціна адаптації». Перехресні та захисні ефекти адаптації, залежність їх від кваліфікації спортсменів. Гетерохронність адаптації до дії різних подразників. Спрямованість адаптації у спортивному тренуванні. Функціональні резерви організму людини. Термінова та кумулятивна адаптація. 3 стадії термінової та 4 стадії кумулятивної адаптації. Удосконалення необхідних довготривалих адаптаційних реакцій на основі принципу циклічності.

4. Властивості ультра стабільності в діяльності умовно-рефлекторного апарату управління при формуванні оптимальної програми поведінки.

5. Фенотипічна адаптація. Генотипічна адаптація.

Напрямки адаптаційних змін (за В.В.Петровським, 1978):

- накопичення структурних елементів органів і тканин;

- удосконалення координаційної системи рухів;

- удосконалення регуляторних механізмів, які забезпечують узгоджену - діяльність різних компонентів функціональної системи;

- психічного пристосування до особливостей змагальної діяльності; засобів тренувальних впливів, умов тренування та змагання.

Тема 2. Біофізичні основи адаптації живих систем

1. Застосування точних і чутливих біофізичних методів дослідження в оцінці біофізичних параметрів і правильному використанні їх для побудови фізичних і математичних моделей біологічних об’єктів в практиці фізичного виховання і спорту.

2. Біологічні макромолекули – білки і нуклеїнові кислоти в розчині. Дифузія макромолекул. Біофізика білків. Первинна і вторинна структура білків. Регуляція хімічних реакцій. Біофізика нуклеїнових кислот. Первинна структура нуклеїнових кислот. Подвійна спіраль ДНК. Конформації ДНК.

3. Клітина-складна високоупорядкована система. Фактори які контролюють синтез білків в клітині. Клітинні мембрани. Мембранний транспорт. Електрична збудливість клітин. Потенціал дії. Розповсюдження потенціалу дії. Властивості відкритих потенціалозалежних каналів: натрієвих, калієвих, кальцієвих. Хлорні канали. Синтез іонних каналів плазматичної мембрани. Механізми міжклітинних взаємодій. Роль іонів кальцію в регуляції діяльності клітини.

4. Спряженість між збудженням і скороченням в скелетних м’язах. Механіка і енергетика скорочення. Молекулярні механізми м’язового скорочення. Біоенергетика. Теорії спряження біологічного окислення і фосфорилювання.

5. Фотосинтез. Дія ультрафіолетових променів на біологічні системи.

6. Постійність внутрішнього середовища організму і його регуляція

Тема 3. Біохімічна адаптація

1. Підвищення активності ферментних систем і зверх відновлення джерел енергії витрачених під час роботи (вміст глікогену та креатин фосфату Зверх відновлення і м’язові білки. Виникаючі під час відпочинку ре синтез м’язових білків і синтез їх з продуктів розщеплення резервних білків печінки, які приносяться до м’язів кров’ю – основа наступаючого під впливом тренування збільшення білкової маси м’язів, тобто їх робочої гіпертрофії.

2. Тонка будова м’язового волокна і хімічний склад м’язової тканини. Механохімія м’язового скорочення. Джерела енергії в м’язах і шляхи її ресинтезу: аеробний шлях (креатинкіназне відновлення, гліколіз, глікогеноліз. ресинтез АТФ у міокіназній реакції), аеробний шлях (перетворення молочної кислоти (через утворення піровиноградної кислоти) до ацетил КоА і всі реакції циклу трикарбонових кислот (циклу Кребса). Співвідношення процесів аеробного і анаеробного ресинтезу АТФ залежно від потужності вправ і їх тривалості.

Транспорт кисню до працюючих м’язів. Утворення кисневого боргу при м’язовій роботі. Кисневий прихід, кисневий дефіцит і кисневий борг про роботі різної потужності.

3. Взаємозв’язок окремих ланок термінової і довготривалої адаптації.

Тема 4. Анатомічна адаптація

1. Структурно-функціональні особливості рухових одиниць. Структура м’язової тканини.

2. Шляхи пристосування організму до фізичних навантажень.

3. Адаптація до фізичних навантажень систем виконання рухів. Функціональні особливості росту кісток. Функціональні особливості будови кісток. З’єднання кісток.

4. Різнорівневі перебудови нервової системи в процесі тренувань.

Тема 5. Фізіологічна адаптація

1. Теорія функціональних систем. Гетерохронія росту, функціональна система і системогенез. Системогенез як регулятор розвитку вродженої нервової діяльності. Онтогенетичний розвиток висхідних впливів на кору головного мозку.

2. Адаптація системи травлення. Фізіологія обміну речовин. Адаптація ендокринних функцій. Фізіологія енергетичного обміну. Терморегуляція.

Тема 6. Біомеханічна адаптація

Управління рухами в змінних умовах середовища.

Тема 7. Психологічна адаптація

1. Психомоторний розвиток людини. Діагностика психомоторних здібностей. Психомоторна надійність людини.

2. Психологічні основи розвиваючого навчання, виховання та удосконалення в фізичному вихованні і спорті.

Тема 8. Соціально-педагогічна адаптація

1. Залучення до занять спортом як спортивна соціалізація.

2. Фізичне виховання і виховання особистості, формування культури, патріотизму, характеру, пізнавальної активності, самостійності. Два різновиди соціально-педагогічної адаптації – адаптація шляхом перетворення і фактичного усунення проблемної ситуації і адаптація зі збереженням ситуацій. Випадки адаптації з частковим збереженням проблемної ситуації або з виникненням нової проблемної ситуації як результату незавершеності першої – необхідність нових адаптаційних процесів.

3. Соціально-педагогічна діяльність як умова соціалізації особистості. Формування мотивів поведінки. Первинна та вторинна соціалізація особистості. Зворотний вплив особистості на оточення, активне відтворення нею суспільних відносин. (Засвоєння індивідом соціального досвіду шляхом входження в соціальне середовище, систему соціальних зв’язків, з другого боку, процес активного відтворення системи соціальних зв’язків індивідом за рахунок його активної діяльності, активного включення в соціальне середовище, набуття неповторних, унікальних якостей, а це свідчить про те, що соціалізація – це ще й процес індивідуалізації особистості.) Формування індивідуальності – зміст соціалізації. Співвідношення понять соціалізація і виховання. Принципи механізмів соціалізації: системності, двосторонньої взаємодії особистості і соціального середовища, особистої активності та вибірковості. Змістовий і функціональний аспекти соціалізуючого процесу.

4. Адаптація особистості в фізичному вихованні та спортивному тренуванні.

5. Контроль за ефективністю процесу адаптації особистості до впливів середовища та управлінських педагогічних впливів.

Тема 9. Вища математика в дослідженнях адаптації та прогнозування її ефекту

1. Предмет і виникнення математики. Значення математики і математичних знань. Абстрактність. Характерні риси вищої математики. Величина і функція.

2. Предмет теорії ймовірностей.

3. Основні поняття теорії випадкових функцій. Канонічні розпади випадкових функцій. Стаціонарні випадкові функції.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ

Таблиця 2

Опис предмета курсу

Таблиця 3