Закон тотожності має таке формулювання:кожна думка має бути чіткою за обсягом, ясною за змістом і залишатися незмінною в ході одного й того ж міркування.

Вулкани – гори.

Гейзери – вулкани.

Отже, гейзери – гори

У цьому міркуванні порушено закон тотожності, оскільки поняття «вулкан» у першому судженні означає результат виверження у формі застиглої лави, а в другому – власне виверження і до того ж у вигляді води або пари.

Причиною невиправданого ототожнення названих понять є невизначеність їхнього обсягу.

Дотримуватися тотожності думки під час даного міркування необхідно для того, щоб міркування було правильним. Предмет нашого міркування не повинен змінюватися довільно, поняття замінюватися і змішуватися одне з іншим. Це запорука визначеності мислення. Порушення першого закону тягне за собою заміну понять при міркуванні, може спричинити неточність термінології, робить міркування неконкретними, нечіткими, обтічними.

Поза першим законом логіки було б неможливим будь-яке втручання редактора в текст, були б безглуздими вимоги максимально зберегти при правці думку і стиль автора, оскільки пошуки еквівалента під час правки ґрунтуються саме на законі тотожності.

У журналістських матеріалах порушення закону тотожності найчастіше виражено у відступах від головної теми, в неорганізованому викладі.

Заголовок газетного матеріалу: «Не кожна черкаська Попелюшка потрапить на шкільний бал?» ( ВЧ. – 28.05.2003).

Після прочитання такого заголовка, можна припустити, що в тексті йтиметься про фінансові питання, пов’язані з організацією випускних вечорів. Але ще у врізі до інтерв’ю (а це інтерв’ю з директором однієї з черкаських шкіл) ми можемо виділити кілька додаткових тем, прямо не пов’язаних із репрезентованою в заголовку. Нижче подаємо текст врізу:

«30 травня пролунає останній дзвінок у школах. (1) Наші діти вмить подорослішають на один рік. Одні з них випурхнуть у доросле життя, а інші просто майнуть на літні канікули, щоб восени повернутися знову у рідні шкільні стіни. Між іншим, діти дорослішають рано, і причин для цього, на жаль, надто багато.

(2) Навіть у Черкасах уже навчилися розрізняти престижні елітні школи та школи бідняків. Звісно, останнім місце на окра-їні. (3) Школу № 24 розташовано у мікрорайоні «Хімселище». Її оточено гуртожитками і старими «хрущовками». Директор цієї школи Генадій Скирда двічі читав про цю школу у «Вечірці» торік. Тоді він викладав математику у школі № 32 і гадки не мав, що змінить місце роботи саме на 24-ту…

(4) Нагадаю коротко про конфлікт. Учитель фізкультури на уроці жорстоко повівся з 11-річним учнем. Коли хлопчик потрапив на лікарняне ліжко, медики констатували компресорний перелом хребта – відразу трьох хребців, що підтвердила згодом судмедекспертиза. Директор школи подав заяву на звільнення за власним бажанням. (5) І у школу № 24 прийшов новий керівник –

Генадій Скирда.

Генадій Федорович викладає у «складному» класі математику. Діти відразу полюбили і нового педагога, і його предмет. Уроки математики тут чекають із нетерпінням. Конфлікт між учнями і педагогами вичерпано, до нього ніхто не повертається.

Саме батьки цієї школи зателефонували до редакції, розповіли про зміни у школі і про захоплення учнів новим директором.

Вони й визначили, що Генадій Федорович Скирда розповість про проблеми школи».

Виділяємо такі теми:

1. Проблема акселерації.

2. Звичайні та елітні школи в Черкасах.

3. Черкаська школа № 24.

4. Конфлікт у школі № 24.

5. Постать Генадія Скирди, колишнього вчителя математики й нинішнього нового директора школи № 24.

Такі відступи від головної теми статті є прикладом порушення закону тотожності, відповідно до якого кожна думка повинна бути чіткою за обсягом, ясною за змістом, і яка не повинна змінюватися в ході одного й того ж міркування.

Навмисне порушення цього закону на практиці трапляється рідко. Зазвичай причиною порушення буває невміння викладати думки, незнання,недбалість.

2. Що вимагає цей закон від редактора.

- Стежити за тим, щоб не відбувалася підміна понять;

- Щоб не допускати зісковзування з теми;

- Щоб в інтерв'ю і журналіст, і той, хто відповідає на його запитання, говорили про одне;

- Щоб суворо дотримуватися точності слововживання;

- Щоб не було приблизності у виборі слова;

- Щоб не було штампів;

Дія закону найкраще простежується в означеннях, формулюваннях різноманітних правил, де є чіткі вимоги:

1. Незрозуміле означати через зрозуміле.

2. Уникати порочного кола; у формулюваннях не можна повторювати означуване слово у будь-яких формах.

3. Слова мають вживатися в своїх точних значеннях (тут не допускається метафори чи образи типу «Діти – квіти життя», «Скрипка – цариця музики»). Особливо суворими є вимоги до тотожності понять у наукових, технічних формулюваннях. Їм протипоказано таке «збагачення». Поняття (терміни) не слід позначати по-різному, коли, скажімо, один раз кажуть «транзистор», другий раз – «кристалічний тріод», а втретє означають його як «напівпровідниковий прилад».

4. Забезпечувати адекватність означення, тобто термін має за змістом дорівнювати означенню

5. В означенні можуть фіксуватися суттєві риси поняття. Все це має велике значення не лише для наукових творів, а й для журналістських. Адже газетні й журнальні статті, як правило містять чимало всіляких авторських означень, формулювань, які не завжди відповідають вимогам логіки.

На порушенні закону тотожності заснований доволі поширений різновид логіко-стилістичних помилок, який називають зіставлення не зіставного.