Трансформація європейського погляду

Демонстрація сили чи "мильна бульбашка": Чого чекати від європейської політики з протидії роспропаганді?

(опубліковано на 112. ua 09 лютого 2016)

ЄС створив групу з протидії роспропаганді у кількості 5 осіб, які вільно володіють російською мовою, мають досвід роботи журналістами або прес-секретарями, розуміються на соціальних медіа та інфографіці. Їхня зарплата склала близько 4350 євро на місяць, а ключовими завданнями було визначено "корекцію і перевірку фактів дезінформації/міфів", "аналіз/моніторинг інформування про політику ЄС" в російськомовних ЗМІ, підготовку відповідних прес-матеріалів

Фото з відкритих джерел

Складається враження, що Захід наразі відмовляється помічати зростаючі масштаби російської пропаганди, її пагубні наслідки для України та всієї Європи. Викривлення людської свідомості під впливом необ’єктивної інформації, що розповсюджується Кремлем або з його подачі, є не що інше, як маніпулювання громадською думкою для обмеження свободи вибору, здатності критично мислити та робити раціональний вибір.

Американський посол Джеффрі Пайєтт 29 січня цього року взагалі заявив, що Україна має відмовитись від боротьби з роспропагандою і зосередитись на "внутрішніх ворогах" - корупції. Він, безперечно, має рацію, оскільки наша країна власним героїчним прикладом має продемонструвати світовій спільноті здатність до економічного розвитку і зростання, демократичної трансформації суспільства в найкращих європейських традиціях. Але в умовах сьогодення про це "легше сказати, аніж зробити! Плідна діяльність одразу на декількох фронтах (протистояння російській агресії загалом, боротьба з корупцією та олігархічними колами, проведення реформ зі сталого економічного розвитку і стабілізації країни), як правило, є недосяжною розкішшю для більшості держав світу.

Україна ж сьогодні не має достатнього фінансового ресурсу, щоб ефективно протистояти пропаганді, на яку Кремль, до речі, витрачає кілька сотень мільйонів євро на рік, а інформаційний вплив набув таких масштабів, що стосується не лише України, а й всього європейського медіасередовища. І хто говорить про те, що українська влада, здійснюючи контрзаходи щодо Росії, прагне виправдатися? Пріоритетом досі залишається об’єктивність і вчасність інформації, наявність альтернативної точки зору. Хоча щоб цього досягти, Україні конче необхідний незалежний інформаційний ресурс із загальноєвропейським розмахом і не тільки політичного (новинного) характеру, а й культурно-розважальний зі слов’янською окрасою. Такий собі "міжнародний слов`янський канал".

А в Євросоюзі знову не можуть порозумітися з цього питання! Європейські лідери всерйоз заговорили про загрозу роспропаганди лише на початку 2015 р., а на виході маємо тільки т. з. "експертну групу ЄС" із п’ятьох осіб і ряд малоефективних рекомендацій від структури, що займається розподілом зовнішньої фінансової допомоги ЄС. Тому й домінує така думка, що Євросоюз просто не розуміє масштабу та наслідків роспропаганди.

Трансформація європейського погляду

Ще в січні 2015 р. Литва, Велика Британія, Данія та Естонія звернулися до Єврокомісії із закликом розробити план дій для боротьбі з російською пропагандистською кампанією. Вони попередили, що "Росія швидко поширює свою дезінформацію" з метою підтримки "політичних і військових цілей російського уряду". Тоді вони закликали Європу забезпечити надійну і конкурентоспроможну інформаційну альтернативу для російськомовних мешканців і тих, хто користується "контрольованими Росією ЗМІ", заснувавши "російськомовний телеканал, який поширював би розважальні програми та новини для російської меншини всередині ЄС і за його межами".

Дії ЄС на це звернення виявилася дещо викривленими.

У квітні зовнішньополітична служба ЄС розпочала набір на роботу експертів для протистояння роспропаганді, щоб утворити групу фахівців. Вже тоді в Євросоюзі почали сумніватися щодо необхідності створення російськомовного каналу, а після оприлюднення міжнародною організацією "Європейський фонд за демократію" дослідження, в якому європейським урядам не рекомендувалося вкладати кошти у такого роду проект, європейські керівники остаточно укріпилися у своїй позиції.

В червні нарешті було створено т. зв. "експертну групу ЄС з протидії роспропаганді", а також затверджено Радою Європи план, що налічував дев`ять сторінок з описом шляхів протистояння російській пропаганді "позитивною" інформацією, підтримкою ЗМІ та підвищенням популярності Євросоюзу на пострадянському просторі. Для виконання планових заходів до вересня мала бути створення ще одна служба – т. зв. Strat Com Team.

З позицією Євросоюзу тоді не погодилися у Польщі та Нідерландах. І в липні дали новий імпульс ініціативі зі створення європейського телеканалу. Вже у вересні, щоб зібрати необхідні кошти, було проведено донорську конференцію за участі 35 держав світу. Водночас на конференції так і не порушили питання щодо створення російськомовного каналу, а боротьба з пропагандою мала обмежитись підтримкою існуючих незалежних ЗМІ, серед яких називалися російський канал "Дождь" і білоруський "Белсат".