Речення в англійській мові

Речення в англійській мові розподіляються на декілька типів: Прості речення Складнопідрядні речення

Складносурядні речення

Умовні речення

На даній сторінці розглядаються лише прості реченні в англійській мові, всі інші розглядаються на відповідних сторінках.

Прості речення в англійській мові діляться на поширені і непоширені.

В непоширених реченнях присутні тільки головні члени речення – підмет і присудок: Mother has come. – Прийшла мама.

В поширених реченнях, крім підмета та присудка, присутні також другорядні члени речення: додаток, обставина абоозначення. See you tomorrow. – Побачимося завтра.

Залежно від підмета, речення діляться на особисті, неозначено-особові й безособові.

В особових реченнях підмет позначає виражену особу або предмет: My keys usually are at the table. – Мої ключі зазвичай лежать на столі. His car are better than yours. – Його машина краще за твою.

В неозначено-особових речення підмет виражає не конкретну, а невизначену особу або предмет. Для цього часто можуть використовуватися займенники they або one: They said, summer would be very hot. – Казали, що літо буде дуже спекотним. Anyone can do that. – Будь-хто може це зробити.

Безособові речення не мають діючої особи, і тому в українській мові можуть використовуватися без підмета. Більше детально про них на наступній сторінці.

Безособові речення

Безособові речення (Impersonal Sentences) – речення в англійській мові, що не мають суб’єкта дії. Але оскільки за правилами англійської граматики у реченні завжди має бути підмет, то його роль у таких реченнях виконує займенник it.

Займенник it у безособових реченнях не перекладається і це потрібно запам’ятати. Наприклад:

It is raining. – Дощить. It is snowing. – Йде сніг. It is 3 o’clock p.m.. – Зараз три години дня. It ‘s too late. – Надто пізно.

Безособові речення також бувають при використанні Passive Voice – пасивного стану англійського дієслова: It is known that she is pregnant. – Відомо, що вона вагітна.

Крім того, безособовими є речення, де підметом є інфінітив, а на початку речення йде it:

It is too bad to live on the outskirts of the city. – Погано жити на околицях міста.

Наказові речення

Наказові речення в англійській мові (або, як їх ще називають, спонукальні речення) висловлюють спонукання до певної дії, прохання, наказ, а в негативній формі – заборону.

Наказове речення в англійській мові має звичайний, прямий порядок слів, але починається з дієслова, а іноді складається з нього одного: Give me that! – Дай мені це! Run! – Біжи!

Для пом’якшення наказу і перетворення його в прохання в кінці речення можна вжити will you (won’t you), would you (wouldn’t you): Do as much as you can, will you? – Зроби так багато, як зможеш, добре?

Також для цього можна використовувати конструкцію let’s + інфінітив англійського дієслова без частки to: Let’s make a pizza! – Давайте зробимо піцу!

Окличні речення

Окличним може стати будь-який тип речення, якщо він буде виголошений з емоційним забарвленням: I’m thirsty! – Мене мучить спрага! What’s is that?! – Що це?!

Для додаткового підсилення емоції в окличних реченнях можуть використовуватися слова what, that та how: What a garden you have! – Який в тебе сад! That ‘s right! – Це вірно! How it was?! – Як пройшло? That ‘s pity! – От жаль! What ‘s going on?! – Що відбувається?!

Але окличні речення можуть включати в себе лише 1 слово або словосполучення:

Awesome! – Класно! Wonderful! – Чудово! Wow! – Супер! Well done! – Добре зроблено! та ін.