Теоретичні відомості

Показники роботи рухомого складу на маршруті при виконанні одного або декількох циклів перевезень

Їздкою або транспортним циклом називається сукупність елементів транспортного процесу, таких як подача рухомого складу до місця навантаження, навантаження, переміщення та розвантаження вантажу, які утворюють закінчену операцію доставки вантажів від вантажовідправника до вантажоодержувача.

Цикл має бути:

· Замкненим, якщо маршрут закінчився у тому ж пункті, де він почався;

· Розімкнутим, якщо не виконується попередня умова;

· Простим, коли існує один транспортний зв’язок, прикладом якого є маятниковий маршрут із зворотнім порожнім пробігом, а також кільцевий маршрут із послідовною подачею порожнього автомобіля в черговий пункт навантаження;

· Суміщеним (сполученим), коли існує декілька транспортних зв’язків до якого відносять всі види розвізних маршрутів, а також маятникові маршрути другого та третього виду.

Робота транспорту, що виконується ним за цикл перевезень, характеризується системою техніко-експлуатаційних показників (ТЕП). До них відносяться:

1. Кількість тон вантажу, що перевозиться за їздку (Р_ї), або обсяг перевезень за їздку, що визначається у тоннах:

Р_ї = _nk

де g_nk - кількість вантажу, що навантажується в k-му пункті навантаження, т;

Z – кількість пунктів навантаження в і- ій їздці.

Якщо автомобіль виконує декілька їздок, то визначається середній обсяг перевезень за їздку за формулою:

Р_ї = ,

де n- кількість їздок, що виконує автомобіль.

2. Кількість тонно-кілометрів, що виконуються за їздку (W_Ї), або транспортна робота (вантажообіг), що визначається у тонно-кілометрах за формулою:

W_ї = Р_ї l_в,

де l_в – відстань доставки однієї тони вантажу, км.

Якщо автомобіль виконує декілька їздок, то визначається середня транспортна робота за їздку за формулою:

_ї = ,

3. Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності, т_ст ,

Цей коефіцієнт показує ступінь використання провізної здатності рухомого складу та має певні межі існування. Для усіх маршрутів, окрім розвізно-збірного, він приймає значення, менші за 1, а для розвізно-збірного маршруту він може бути y_ст >1 за рахунок зміни вантажу:

Y_ст = ,

де g – максимально можливе завантаження рухомого складу у відповідності із його паспортною характеристикою (номінальна вантажопідйомність), т.

Тоді обсяг перевезень за їздку може бути визначений так:

Р_ї = gy_ст.

Якщо автомобіль виконує декілька їздок, то визначається середній коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності:

_cт = ,

4. Коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності y_в.

Цей коефіцієнт характеризує середнє завантаження транспортного засобу на всьому шляху його прямування з вантажем:

Y_в = = ,

де l_нї – відстань навантаженої їздки, км.

Значення коефіцієнту динамічного використання вантажопідйомності для всіх типів маршрутів завжди повинне бути меншим за 1.

Якщо автомобіль виконує декілька їздок, то визначається середнє значення коефіцієнту:

_д = .

5. Відстань доставки l т вантажу, l_в.

Цей показник враховує не тільки пробіг автомобіля, але і кількість вантажу, що перевозиться ним за кожну їздку. Він визначається за формулою:

l_в = .

Якщо автомобіль виконує декілька їздок, то визначається середнє значення доставки:

T_в = .

6. Середня відстань навантаженої їздки, l_нї , км:

Т_нї = ,

де L_пам - пробіг автомобіля з вантажем на маршруті, км.

L_пам =

При виконанні перевезень на простому циклі показники взаємопов’язані співвідношенням, що називається коефіцієнтом змінності ():

Встановлено, що для простого циклу перевезень існує чисельна рівність певних показників, а саме:

З урахуванням виразів (3), (7), (10), (14) вантажообіг за їздку у тоннокілометрах можна представити, як:

або = g

7. Середній коефіцієнт використання пробігу автомобіля,

Цей коефіцієнт показує питому вагу навантаженого пробігу у загальному пробігу рухомого складу та характеризує ефективність використання пробігу.

,

де

,

де - порожній пробіг автомобіля, який включає подачі порожнього рухомого складу до місця навантаження та увесь нульовий пробіг, км.

Хід роботи

Показники роботи рухомого складу на маршруті при виконанні одного або декількох циклів перевезень

Розглянемо схему перевезень.

Вихідні дані:

n=4

g _n1 = 12 т.; g _n2 = 10 т.; g _n3 = 12 т.; g _n4 = 10 т.;

g _p1 = 12 т.; g _p2 =10 т.; g _p3 = 12 т.; g _p4 =10 т.;

l _нї1 = 2 км.; l _нї2 = 4 км.; l _нї3 = 2 км.; l _нї4 = 7 км.;

l _пор1 = 8 км.; l _пор2 =2км.; l _пор3 = 3 км.; l _пор4 =4км.

Рішення:

1. З урахуванням визначення поняття «їздка», визначаємо кількість їздок, що виконує автомобіль на маршруті.

n = 4

2. Середній обсяг перевезень за їздку (), т:

3. Середній коефіцієнт статистичного використання вантажопідйомності :

4. Середня відстань навантаженої їздки (), км:

5. Середня транспортна робота за їздку (), ткм:

6. Середній коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності :

7. Середня відстань доставки 1 т вантажу , т:

8. Середній коефіцієнт використання пробігу автомобіля ():

Результати розрахунків заносимо у таблицю 1:

Схема організації перевезень	, т	, ткм			, км	, км
		39.5	0,9	0,87	3.75	3.59	0.5

Перевіряємо правильність розрахунків за коефіцієнтом змінності:

Висновки: На даній практичній роботі я розрахувала за даними показниками для наведеної схеми маршруту (рис. 1) середні техніко-експлуатаційні показники роботи автомобіля за їздку і занесла результати в таблицю 1.Також перевірила правильність розрахунків за коефіцієнтом змінності.