Основи релейного захисту та автоматики 5 page

На рисунку 5.4, а показана схема напівпровідникового захисту, що відповідає вказаним вимогам (рисунок 5.4, б). В даний час знаходить застосування реле з магнітним гальмуванням, в якому використовується проміжний трансформатор струму TLAT з обмоткою управління ω _y, що насичується. В реле з магнітним гальмуванням (рисунок 5.4, в) первинна робоча обмотка трансформатора TLAT єдиференційною обмоткою ω ₁= ω _диф. Вторинна обмотка на рисунку 5.4,в позначена як робоча ω ₂= ω _роб. Трансформатор, що насичується, як завжди, автоматично заокруглює захист, коли в струмі небалансу, що проходить по обмотці ω _диф, є аперіодична складова. Наявність гальмівних обмоток дозволяє відлаштовуватися від великих значень періодичного струму небалансу. При прийнятому позитивному напрямі струмів

і з урахуванням полярності обмоток робочий струм в диференціальній обмотці , а гальмівний струм .

При нормальній роботі і зовнішніх коротких замиканнях гальмівний струм наводить в магнітопроводі НТС магнітний потік, що замикається тільки по крайніх стержнях, насичуючи їх. Для виключення впливу на роботу реле ЕРС, індукованих цим потоком в секціях вторинної робочої обмотки, секції включені так, що ЕРС зрівноважуються. При цьому магнітний потік від струму в диференційній обмотці індукує в робочих обмотках ЕРС діючий і струм збудження в обмотці електромагнітного реле струму КА. Таким чином, трансформаторний зв’язок між диференційною і робочою обмотками НТС при нормальній роботі і зовнішніх коротких замиканнях залежить від ступеня насичення магнітопроводу. Із збільшенням насичення трансформація струму диференційної обмотки у вторинну робочу обмотку погіршується. Тому для спрацювання захисту струм в диференційній обмотці повинен мати більше значення. Деякою особливістю реле є залежність коефіцієнта гальмування k _глм від кута ψ зсуву фаз між струмами І _роб і І _глм. Тому характеристика струму спрацювання реле розташовується в деякій зоні (заштрихована), обмеженій характеристиками 1 і 2 при ψ=0 і ψ=π/2 (рисунок 5.4, г).

5.5 Повздовжній диференційний захист ліній і її особливості

Особливості повздовжнього диференційного захисту ліній обумовлені значною відстанню між кінцями зони, що захищається. При цьому між підстанціями А і Б прокладаються допоміжні дроти, необхідні для з’єднання трансформаторів струму ТАІ і ТАІЇ, розташованих на кінцях лінії, що захищається. В схему захисту включаються два комплекти реле КАІ і КАІЇ поодинці на кожному кінці лінії, необхідні для відключення вимикачів з обох боків. Виконання вказаних вимог ускладнює захист, збільшуючи витрати на її здійснення, і негативно впливає на чутливість і надійність.

Повздовжній диференційний захист ліній типу ДЗЛ-2.

У схемі захисту ДЗЛ-2 використаний комбінований фільтр, струм на виході якого пропорційний . Як диференційне реле використано поляризоване реле типу РП7 з двома обмотками – робочою і гальмівною. Робоча обмотка підключається до випрямляча VS1, на вхід якого подається напруга, пропорційна напрузі на допоміжних лініях, а гальмівна обмотка підключається до випрямляча VS2, включеного на струм, пропорційний струму, циркулюючому по допоміжних лініях. При струмах I _к≤2,5 І с.з. захист порівнює абсолютні значення і фази струмів і , а при великих кратностях струму КЗ за рахунок насичення TLAT порівнюються, як вказувалося, тільки фази струмів. Захист має швидкодіючий автоматичний контроль, що виводить його з дії при пошкодженні допоміжних ліній, а також автоматичний і періодичний контроль опору ізоляції допоміжних ліній щодо землі. Захист типу ДЗЛ призначений для використовування як основний при всіх видах короткого замикання ліній електропередачі протяжністю до 20 км (без відгалужень) в мережах з глухозаземленними нейтралями. Для використовування захисту в мережах з ізольованими або заземленими через дугогасильні реактори нейтралями проводять відповідні перемикання ланцюгів фільтру струму, що забезпечують підвищення чутливості захисту і переважне відключення однієї пошкодженої лінії при подвійних замиканнях на землю.

Оцінка повздовжнього диференційного захисту ліній. Повздовжній диференційний захист не вимагає відбудови по струму і часу від захистів суміжних ділянок, не реагує на коливання, забезпечує селективне і без витримки часу відключення пошкодженої ділянки в мережі будь-якої конфігурації. Для ділянок невеликої довжини захист виходить порівняно простий, достатньо надійний і відповідає вимогам чутливості.

Із збільшенням довжини зони, що захищається, захист набуває негативних властивостей, які обумовлені впливом на його роботу великої довжини допоміжних ліній: різко зростає вартість захисту у зв'язку з великими витратами на сполучний кабель і його прокладку; збільшується можливість пошкодження допоміжних ліній і, як наслідок, неправильна робота або відмова захисту. Тому виникає необхідність в спеціальному пристрої, контролюючому справність допоміжних ліній. Крім того, з’являється додатковий струм небалансу, зумовлений нерівним розподілом вторинних струмів між двома реле, включеними на кінцях лінії, що захищається; для підвищення чутливості захисту доводиться використовувати диференційні реле з гальмуванням. Все це приводить до ускладнення захисту.

Повздовжній диференційний захист за принципом дії не реагує на зовнішні короткі замикання, тому не може здійснювати резервування при пошкодженні на суміжних елементах. У зв’язку з цим установка диференційного захисту в якості єдиної недопустима. Наголошені недоліки обмежують вживання повздовжнього диференційного захисту на лініях електропередачі. В розподільних мережах необхідна чутливість, селективність і швидкість дії часто забезпечуються більш простими струмовими і струмовими направленими захистами в поєднанні із засобами автоматики.

5.6 Поперечний диференційний струмовий захист

Принцип дії захисту і вибір струму спрацювання. Цей захист заснований на порівнянні струмів однойменних фаз паралельних ланцюгів з мало відмінними параметрами. Принцип дії його розглядається на прикладі виконання захисту здвоєної лінії. Такі лінії застосовують в розподільних мережах напругою 2–10 кВ, коли пропускна спроможність одного ланцюга виявляється недостатньою. Для здійснення захисту використовують трансформатори струму з однаковими коефіцієнтами трансформації, встановлені із сторони живлячих шин А. Реле струму КА включається на різницю струмів двох однойменних фаз здвоєної лінії по схемі з циркулюючими струмами. При прийнятому умовному позитивному напрямі струмів від шин в лінію струм в реле . Тому, як і в повздовжньому диференційному захисті, при нормальній роботі і зовнішніх коротких замиканнях (за межами здвоєної лінії в точці K ₁ ) по обмотці реле проходить тільки струм небалансу.

Струм спрацювання реле струму вибирається за умови І _с.р= k _зап І _{нб.роз mах} при k _зап=1,3. Максимальний розрахунковий струм небалансу для захисту ліній з однаковими параметрами визначається по виразу:

. (5.6)

Враховуючи сказане про можливі похибки трансформаторів струму і про аперіодичну складову, можна прийняти .

При короткому замиканні на одній з ліній, наприклад в точці К₂, рівність струмів і порушується, в реле з’являється струм. Якщо , те реле спрацьовує і відключає вимикач Q лінії.

Мертва зона захисту. При віддаленні точки короткого замикання K₂ від місця установки захисту струм в пошкодженій лінії зменшується, а в непошкодженій зростає, в наслідок чого струм І _р в обмотці реле зменшується так, що при пошкодженні поблизу шин протилежної підстанції він стає менше струму спрацювання. При цьому захист відмовляє у дії. Довжина ділянки l _м.з, при пошкодженні в межах якої захист не працює через недостатній струм в реле, називається мертвою зоною поперечного диференційного струмового захисту.

Для визначення мертвої зони l _м.з струми І _1І, І _1ІІі І _1ІІІпередбачаються співпадаючими по фазі. При цьому падіння напруги від шин підстанції А до точки К₂ однакові як уздовж однієї, так і уздовж іншого ланцюга, тобто

І _1ІZ_1УД(l _л- l _м.з)= І _1ІІZ_1УД l _л+ І _1ІІІZ_1УД l _м.з (5.7)

Після перетворення, враховуючи, що , а можна одержати

l _м.з=(І _с.з/ І _к) l _л. (5.8)

Згідно вимог, довжина мертвої зони не повинна перевищувати l _м.з≤0,1 l _л.

Оцінка захисту. Захист за принципом дії не захищає збірки здвоєної лінії і шини підстанції, а у разі відімкнення одного з ланцюгів повинен виводитися з дії, оскільки його струм спрацювання в загальному випадку виявляється не налаштованим відносно струму робочого ланцюга і захист не має витримки часу. Це, а також наявність мертвої зони, є недоліком захисту, що виключає можливість його вживання як єдиного захисту здвоєних ліній.

Поперечний диференційний струмовий захист не здатний визначити, на якому з паралельних ланцюгів є пошкодження, тому він не може бути використаний для паралельних ліній з вимикачами на кожній з них, коли потрібно і є можливість відключати тільки пошкоджену лінію. Така можливість з'являється і на здвоєній лінії, якщо роз’єднувачі в її паралельних ланцюгах забезпечені приводами з дистанційним управлінням. В цьому випадку дія захисту може бути злагоджена з роботою пристрою АПВ лінії. При пошкодженні будь-якого паралельного ланцюга захист спочатку відключає вимикач Q, після цього відключається роз’єднувач QS1 або QS2 пошкодженого ланцюга, а потім вимикач включається.

5.7 Поперечний диференційний струмовий направлений захист

Основні органи і принцип дії. Поперечний диференційний струмовий захист має здатність визначати пошкоджену лінію після включення в її схему органу напряму потужності. Таким чином, захист має два органи – вимірювальний орган струму (пусковий) і напряму потужності (вибірковий). Реле струму пускового органу, як і в диференційному струмовому захисті, спрацьовує при коротких замиканнях на будь-якій з паралельних ліній, що захищаються. Орган напряму потужності дозволяє захисту визначати пошкоджену лінію. В органі напряму потужності використовується, наприклад, індукційне реле напряму потужності двосторонньої дії, обмотка струму якого включається послідовно з обмоткою реле струму на різницю струмів однойменних фаз паралельних ліній, а до обмотки напруги підводиться напруга шин, звичайно відповідна 90-градусній схемі включення реле. Захист встановлюється з обох боків двох паралельних ліній, приєднаних до шин через окремі вимикачі.

З розгляду векторних діаграм струмів і напруг виходить, що при коротких замиканнях на лініях, що захищаються, реле напряму потужності чітко визначають пошкоджену лінію. Так, при пошкодженні лінії Л1 в точці К₁ обидва реле напряму потужності KW1 і KW2 мають позитивні обертаючі моменти, під дією яких вони замикають контакти в ланцюгах проміжних реле KL1 і KL3, діючих з двох сторін на відключення лінії Л1.

При пошкодженні лінії Л2 в точці К₂ кути між струмами і напругами, що підводяться до реле, змінюються на кут π, в наслідок чого обидва реле потужності під дією негативних моментів замикають контакти в ланцюгах проміжних реле KL2 і KL4, діючих з двох сторін на відключення лінії Л2. За наявності джерел живлення з двох сторін лінії, що захищається, поведінка реле аналогічна.

Зона каскадної дії і мертва зона захисту. Пускові органи захисту, як і реле струму поперечного диференційного струмового захисту, не спрацьовують через малі струми в їх обмотках при коротких замиканнях біля шин протилежної підстанції. Так, якщо точка К ₁розташована біля шин підстанції Б, то не спрацьовує реле пускового органу захисту підстанції А. Однакпри цьому, як випливає з векторних діаграм, достатнім для спрацювання виявляється струм в реле пускового органу захисту підстанції Б. Цей захист відключає вимикач Q3. Після цього весь струм в точку К₁ від підстанції А йде тільки по пошкодженій лінії Л1, завдяки чому пусковий орган спрацьовує і захист підстанції А відключаєвимикач Q1. Таким чином, відбувається почергове (каскадне) відключення вимикачів пошкодженої лінії. Для розрахунку зони каскадної дії можна використовувати вираз:

l _к.д=(І _с.з/ І _к) lл. (5.9)

Поперечний диференційний струмовий направлений захист, як і будь-який диференційний захист, є швидкодійним, проте наявність зони каскадної дії збільшує час відключення пошкодженої лінії приблизно в два рази (при пошкодженні у вказаній зоні). Зона каскадної дії для кожного комплекту захисту не повинна перевищувати І _к.д=0,25 l _л довжини лінії, що захищається. Орган напряму потужності також має зону каскадної дії. Вона значно менша зони каскадної дії пускового органу і тому на роботу захисту впливу не чинить.

Окрім зони каскадної дії реле напряму потужності, як і в схемі струмового направленого захисту, має мертву зону по напрузі, тобто відмовляє у дії в наслідок недостатньої напруги, що підводиться до нього при металевих трифазних коротких замиканнях біля місця установки захисту. Як вказувалося, мертва зона не повинна перевищувати l _м.з≤0,1 l _л довжини лінії. Насправді для існуючих реле напряму потужності вона значно менша. Наявність мертвої зони обумовлює можливість відмови поперечного диференційного струмового направленого захисту з двох сторін лінії, що захищається, у разі трифазного короткого замикання в цій зоні. Це пояснюється тим, що мертва зона даного комплекту захисту розташовується в зоні каскадної дії захисту протилежного кінця ліній.

Враховуючи, що мертва зона l _м.з, як правило, вельми мала, то і мала вірогідність виникнення трифазних металевих коротких замикань в цій зоні, а також наявність на лініях струмових відсічень без витримок часу від багатофазних коротких замикань ніяких заходів, направлених на усунення мертвої зони поперечного диференційного направленого захисту, звичайно не передбачають.

Кола оперативного струму захисту. Поперечний диференціальний направлений захист при відключенні однієї з ліній втрачає здатність працювати селективно. Тому одночасно з відключенням лінії захист автоматично виводиться з дії. Це забезпечується підведенням оперативного струму до захисту через послідовно включені допоміжні контакти вимикачів Q1 і Q2. При відключенні одного з них відповідний допоміжний контакт розмикається, і захист виводиться з дії. Аналогічним чином використовуються допоміжні контакти вимикачів Q3 і Q4.

Таке виконання ланцюгів оперативного струму виключає також можливість неправильної роботи захисту в режимі каскадного відключення, наприклад короткого замикання на лінії Л2 в зоні каскадної дії захисту підстанції Б (точка К₃). Першим відключається вимикач Q2, При цьому оперативний струм із захисту знімається. Після відключення вимикача Q2 весь струм КЗ прямує від шин підстанції А через непошкоджену лінію Л1. При цьому пусковий орган продовжує залишатися діючим після спрацювання, а орган напряму потужності замикає контакт в ланцюзі відключення вимикача Q1. Відсутність оперативного струму запобігає неправильному відключенню цього вимикача. Слід мати

Рисунок 5.5 – Схема блокування захисту при відключенні однієї з паралельних ліній

на увазі, що в режимі каскадної дії захист спрацьовує правильно тільки в тому випадку, якщо допоміжні контакти розмикають ланцюг оперативного струму з деяким випередженням щодо розмикання головних контактів вимикачів, що не завжди досягається. Схема блокування виходить більш надійною, якщо до захисту підвести оперативний струм через послідовно включені контакти реле KQC1, KQC2 включеного положення вимикачів Q1, Q2 (рисунок 5.8). Обмотки вказаних реле включаються послідовно з допоміжними контактами Q1.1, Q2.1 в колах електромагнітів YAT1, YAT2 відключення вимикачів. Реле положення повертається і розмикає контакт, виводячи захист з дії зразу ж при подачі плюса оперативного струму від захисту на відповідний електромагніт відключення.

5.8 Пускові органи поперечного диференційного струмового направленого захисту

Пусковий орган захисту служить для пуску в дію тільки при виникненні пошкодження на одній з ліній, що захищаються. Для забезпечення цього параметр спрацювання пускового органу вибирається виходячи з таких вимог: пусковий орган не повинен спрацьовувати при зовнішніх коротких замиканнях; він не повинен спрацьовувати від струму навантаження при нормальній роботі тільки однієї лінії, що необхідне для запобігання спрацювання захисту при відключенні паралельної лінії з протилежної сторони; пусковий орган, включений на струм непошкодженої фази, не повинен спрацьовувати при каскадному відключенні коротких замикань на землю в мережах з глухозаземленними нейтралями.

Пусковий орган струму. В пусковому органі використовуються максимальні реле струму, обмотки яких включаються на різниці струмів однойменних фаз паралельних ліній. Струм спрацювання реле відповідно до вказаних вимог вибирається за найбільшою з наступних трьох умов:

І _с.р≥ k _зап І _{нб.роз max}

І _с.р≥ k _зап І _{роб max}/(k _в K_I) (5.10)

І _с.р≥ k _зап І _{нп max}/ K_I

Ці вирази справедливі при коефіцієнті k _сх=1, при якому І _с.з= K_IІ _с.р. В першому виразі струм І _{нб.роз max} є максимальним розрахунковим струмом небалансу перехідного процесу короткого замикання ззовні паралельних ліній. Для ліній з різними опорами в струмі небалансу з’являється додаткова складова.

При визначенні струму спрацювання по другому виразу враховується коефіцієнт повернення k _в, інакше захист може працювати неправильно при включенні в роботу другої паралельної лінії. Струм І _{роб max} є максимально можливим робочим струмом при роботі тільки однієї лінії.

Захист може неправильно подіяти і у разі не обліку струму І _{нп max}, який виникає в непошкоджених фазах паралельних ліній, наприклад, при короткому замиканні на землю однієї з них. В режимі каскадного відключення пошкодження струм І _{нп max} в пошкодженій лінії у зв'язку з відключенням вимикача з одного її кінця зникає. Це і може з'явитися причиною неправильної роботи захисту, якщо не буде виконана третя умова (5.9). Проте якщо третя умова виявляється остаточною при виборі струму спрацювання, то доцільно комплект захисту від багатофазних коротких замикань виводити з дії при коротких замиканнях на землю. При цьому визначаючою при виборі струму спрацювання пускового органу звичайно є друга умова.

Рисунок 5.9 – Схеми пускових органів захисту

Комбінований пуск по струму і напрузі. Якщо розрахунок показує, що зона каскадної дії для пускового органу струму неприпустимо велика і коефіцієнти чутливості нижче потрібних, то застосовують комбінований пусковий орган, схема для однієї фази якого приведена на рисунку 5.9, а. Оскільки захист може подіяти лише при одночасному спрацюванні максимального реле струму КА і мінімального реле напруги KV, струм спрацювання реле струму вибирається з урахуванням першої умови, а можлива неправильна робота захисту при відключенні однієї з ліній не допускається завдяки тому, що напруга спрацювання реле напруги вибирається з урахуванням наступної вимоги:

U _с.р≤ U _{роб min}/(k _зап k _в K_U) (5.11)

Для отримання рівної чутливості по напрузі пускового органу при всіх видах двофазних коротких замикань схема повинна мати три реле напруги, включених на міжфазну напругу. Розрахунки показують, що при тих, що є значеннях опорів системи і опорів лінії чутливість захисту визначає реле напруги.

Пусковий орган нульової послідовності. В мережах з глухозаземленими нейтралями пускові органи, що реагують на повні струми і напруги фаз, в деяких випадках не забезпечують необхідної чутливості захисту при однофазних коротких замиканнях на землю. При цьому більш чутливим виявляється пусковий орган струму нульової послідовності, реле KAZ якого включається на різницю струмів нульової послідовності паралельних ліній (рисунок 5.9, б). Якщо різниця часу відключення фаз вимикачів менше часу дії захисту, то струм спрацювання пускового органу можна відлаштувати тільки від максимального розрахункового струму небалансу при зовнішніх коротких замиканнях на землю. При цьому не виключена можливість спрацювання реле струму нульової послідовності при трифазних і двофазних коротких замиканнях поблизу місця установки захисту, при яких струми небалансу можуть мати максимальне значення. Це необхідно мати на увазі, якщо при спрацюванні пускового органу струму нульової послідовності комплект захисту від багатофазних коротких замикань виводиться з дії. Заокруглювати пусковий орган нульової послідовності в таких випадках недоцільно. Для виключення неправильної роботи пусковий орган доповнюється реле напруги нульової послідовності KVZ. Здійснювати пуск захисту при коротких замиканнях на землю тільки за допомогою одного реле напруги нульової послідовності не можна, оскільки при зовнішніх коротких замиканнях на землю захист може спрацювати неправильно. Для комплекту захисту від коротких замикань на землю звичайно використовується окремий орган напряму потужності нульової послідовності KWZ (рисунок 5.9, б). При цьому поперечний диференційний струмовий направлений захист складається з двох комплектів: комплекту від багатофазних коротких замикань і комплекту нульової послідовності від коротких замикань на землю.

Чутливість захисту. Чутливість поперечних диференційних захистів оцінюється коефіцієнтом чутливості, що визначається в двох режимах: до відключення вимикачів пошкодженої лінії і після відключення пошкодженої лінії з одного боку при каскадній дії захисту. В першому випадку коефіцієнт чутливості одного із захистів повинен бути ; тут різниця струмів однойменних фаз паралельних ліній при пошкодженні в будь-якій точці однієї з паралельних ліній. В другому випадку розглядається коротке замикання в зоні каскадної дії після відключення вимикача біля місця пошкодження. При цьому коефіцієнт чутливості повинен бути ; тут І _к= І _з повний струм в точці пошкодження після відключення пошкодженої лінії з одного боку.

Випадки неправильної роботи захисту. При типовому виконанні і розглянутих умовах вибору параметрів спрацювання поперечний диференційний струмовий направлений захист володіє тим недоліком, що при пошкодженнях на захищених лініях, що супроводжуються обривами ліній з одностороннім коротким замиканням на землю, відключає обидві лінії. При цьому неправильно діє захист з боку обриву (з боку підстанції А). В загальному випадку так поводяться і комплект від багатофазних пошкоджень, і комплект від коротких замикань на землю. В даний час є ряд пропозицій, що знімають цей недолік. Зокрема комплект від замикання на землю може діяти правильно при обривах ліній з одностороннім замиканням їх на землю, якщо певним чином вибрати струм спрацювання пускового органу струму нульової послідовності. При цьому комплект від замикань між фазами виводиться з дії.

Разом з цим є ряд схем, заснованих на тому, що між моментом розриву лінії і виникненням короткого замикання проходить якийсь час, необхідне для падіння обірваного дроту на землю. Проте вказані заходи ускладнюють захист, тому вони можуть бути рекомендовані тільки в деяких особливих випадках.

У мережах з ізольованими нейтралями в режимі каскадної дії поперечний диференційний струмовий направлений захист може відключити обидві лінії при подвійних замиканнях на землю, коли друге місце пошкодження знаходиться ззовні ліній, що захищаються.

5.9 Виконання і область використання поперечних диференційних струмових направлених захистів

Захист на змінному оперативному струмі для мереж з ізольованими або заземленими через дугогасильні реактори нейтралями. Пусковий орган захисту виконується на електромагнітних реле струму КА1 і КА2 типу РТ-40, включених на різниці струмів однойменних фаз (фази А – трансформатори струму ТАЇ і ТАІІ1 і фази С – трансформатори струму TAI2 і TAII2) паралельних ліній. Як вибіркові органи використані реле напряму потужності KW1 і KW2 двосторонньої дії типу РБМ. Реле включаються по 90-градусній схемі на різниці струмів однойменних фаз (А і С) паралельних ліній і відповідні міжфазні напруги. В схемі захисту передбачається пофазний пуск реле напряму потужності. Це виключає можливість неправильної роботи захисту при двофазних коротких замиканнях, при яких реле напряму потужності, включене на струм непошкодженої фази, може подіяти на відключення непошкодженої лінії під впливом струму небалансу і при каскадному відключенні короткого замикання під впливом струму в непошкодженій фазі.

Захист виконаний по схемі з дешунтуванням електромагнітів відключення вимикачів. Для цієї мети використовуються проміжні реле KL1–KL4 типу РП-341. Реле KL1 і KL2 включаються в ланцюзі трансформаторів струму ТАЇ1, TAI2 і при спрацюванні відключають лінію Л1, а реле KL3 і KL4 включаються в ланцюзі трансформаторів струму TAII1 і ТАІІ2 і діють на відключення лінії Л2. Ці реле управляються замикаючими контактами реле КА1 і КА2 пускового органу, реле KW1 і KW2 органу напряму потужності і реле часу КТ, який вводить в дію захисту уповільнення біля t _c.з=0,1 с для відбудови захисту від роботи розрядників. В ланцюзі управління включені послідовно сполучені допоміжні контакти вимикачів Q1, Q2, розриваючи коло при відключенні одного з вимикачів. Для фіксації спрацювання захисту передбачаються вказівні реле КН1–КН4.

Оцінка і область використовування. Поперечний диференційний струмовий направлений захист порівняно простий. Його позитивними якостями є також швидкодія, не реагування на гойдання і, як правило, достатньо висока чутливість. Проте захист має і ряд недоліків. Перш за все це наявність мертвої зони по напрузі і зони каскадної дії. Принциповим недоліком захисту є можливість неправильної дії, що супроводжується відключенням обох ліній при обриві дротів однієї з ліній, що захищаються, з одностороннім коротким замиканням. Усунення цього недоліку пов’язано з ускладненням захисту і, як правило, не виконується.

У мережах з ізольованими або заземленими через дугогасильні реактори нейтралями в режимі каскадної дії захист може відключати обидві лінії при подвійному замиканні на землю, коли одне місце пошкодження знаходиться на одній з паралельних ліній, а інше – зовні них. Поперечний диференційний струмовий направлений захист за принципом дії є захистом двох паралельно працюючих ліній і при відключенні однієї з них захист автоматично виводиться з дії. Тому разом з поперечним диференційним захистом на лініях повинен передбачатися додатковий захист, який також є резервним до захистів суміжних елементів.