Джерела фінансового права

Джерела фінансового права — це правові форми зовнішнього вираження норм фінансового права.

Традиційно джерелами права вважаються нормативно-правові акти, санкціоновані звичаї, прецеденти, міжнародні угоди. Є кілька підходів до розгляду джерела права:

— соціально-економічний — визначає сукупність соціально-економічних чинників, що регулюють об’єктивні закони;

— державно-політичний - характеризує реалізацію державної волі в конкретних правових нормах;

— юридичний - специфічний механізм реалізації, що передбачає волю держави в конкретних нормах права.

Джерело фінансового права: установлює певні правила поведінки, що усувають її індивідуалізацію стосовно окремого суб’єкта; має бути видане компетентним органом; є чітко відповідати матеріальній і процесуальній стороні функціонування.

Отже, джерелом фінансового права є форми вираження правотворчої діяльності держави з приводу прийняття компетентними державними органами нормативних актів, що встановлюють норми фінансового права.

Розрізняють такі джерела фінансового права:

І. За владно-територіальними ознаками (це стосується переважних видів нормативних актів):

1) загальнодержавні нормативні акти;

2) республіканські (Автономна Республіка Крим);

3) місцеві.

ІІ. За характером правових норм:

1) нормативні - акти, що містять правові норми загального характеру, прийняті компетентними органами;

2) ненормативні - акти, що не містять правових норм загального характеру.

III. За особливостями правового регулювання і характером установлення:

1. Звичай, санкціонований компетентними органами у встановленому порядку, на який зроблено посилання в законі..

2. Прецеденту який широко використовують у державах англосаксонської системи, особливо за наявності прогалин.

3. Міжнародні договори (конвенції, угоди).

4. Правова доктрина.

5. Нормативний правовий акт.