Характеристика фінансового ризику

Ефект фінансового левериджу Фінансовий ризик – імовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати доходу або капіталу в ситуації невизначеності умов здійснення його фінансової діяльності. Класифікація фінансового ризику: 1)Ризик зниження фінансової стійкості підприємства - генерується недосконалістю структури капіталу (надмірна частка використовуваних позикових коштів), що породжує незбалансованість позитивного та від’ємного грошових потоків підприємства за обсягами. 2) Ризик неплатоспроможності підприємства - генерується зниженням рівня ліквідності обігових коштів, що породжує розбалансованість позитивного та від’ємного грошових потоків підприємства в часі. 3) Інвестиційний ризик - характеризує можливість виникнення фінансових втрат в процесі здійснення інвестиційної діяльності підприємства. Відповідно до видів цієї діяльності розподіляються і види інвестиційного ризику – ризик реального та фінансового інвестування. 4) Валютний ризик -властивий підприємствам, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Включає в себе декілька основних підвидів: трансляційний ризик, операційний та економічний ризики. 5) Депозитний ризик - відображає можливість неповернення депозитних внесків. Він зустрічається відносно рідко і пов’язаний з неправильною оцінкою та невдалим вибором комерційного банку для здійснення депозитних операцій підприємства. 6) Кредитний ризик- має місце у фінансовій діяльності підприємства при наданні ним товарного (комерційного) або споживчого кредиту покупцям. Формою його прояву є ризик неплатежу або несвоєчасного розрахунку за відпущену продукцію в кредит готову продукцію, а також перевищення розрахункового бюджету по інкасуванню боргу. Фінансовий леверидж - потенційна можливість впливати на прибуток підприємства шляхом зміни обсягу та структури довгострокових пасивів. Фінансовий леверидж характеризує використання підприємством позикових засобів, які впливають на вимірювання коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Фінансовий леверидж являє собою об'єктивний фактор, що виникає з появою позикових засобів в обсязі використовуваного підприємством капіталу, що дозволяє йому отримати додатковий прибуток на власний капітал. Ефект фінансового важеля (ЕФВ) - це збільшення рентабельності власних коштів, одержуване при використанні позикових коштів, за умови, що економічна рентабельність активів фірми більше ставки відсотка по кредиту.

Формула розрахунку ефекту фінансового левериджу дозволяє виділити в ній три основні складові:

1. Податковий коректор фінансового левериджу (1-Т), який показує, якою мірою проявляється ефект фінансового левериджу у зв'язку з різним рівнем оподаткування прибутку.

2. Диференціал фінансового левериджу (RA - RD), який характеризує різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів і середнім розміром відсотка за кредит.

3. Коефіцієнт фінансового левериджу (D / E), який характеризує суму позикового капіталу, що використовується підприємством, в розрахунку на одиницю власного капіталу.

Вартість капіталу.

Оптимальна структура капіталу Вартість капіталу являє собою ціну, яку підприємство платить за його залучення із різних джерел. Основні сфери використання показника вартості капіталу в діяльності підприємства: 1. Вартість капіталу підприємства служить мірою прибутковості операційної діяльності. Так як вартість капіталу характеризує частину прибутку, який повинен бути сплачений за використання сформованого або залученого нового капіталу для забезпечення випуску і реалізації продукції, цей показник виступає мінімальною нормою формування операційного прибутку підприємства, нижньою межею при плануванні його розмірів. 2. Показник вартості капіталу використовується як критеріальний у процесі здійснення реального інвестування. Перш за все, рівень вартості капіталу конкретного підприємства виступає як дисконтна ставка, за якою сума чистого грошового потоку зводиться до теперішньої вартості у процесі оцінки ефективності окремих реальних проектів. Крім того, він служить базою порівняння внутрішньої ставки дохідності з інвестиційного проекту — якщо вона є нижчою, ніж показник вартості капіталу підприємства, такий інвестиційний проект має бути відхиленим. 3. Вартість капіталу підприємства служить базовим показником формування ефективності фінансового інвестування. Оптимізація структури капіталу є одним із найбільш важливих і складних завдань, які вирішуються у процесі фінансового управління підприємством. Оптимальна структура капіталу являє собою таке співвідношення використання власних і позичених коштів, при якому забезпечується ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість. Процес оптимізації структури капіталу підприємства здійснюється за такими етапами: 1. Аналіз капіталу підприємства. Основною метою цього аналізу є виявлення тенденцій динаміки обсягу і складу капіталу в передплановому періоді, їх вплив на фінансову стійкість і ефективність використання капіталу. 2. Оцінка основних факторів, які визначають формування структури капіталу. 3. Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності. Для проведення таких оптимізаційних розрахунків використовується механізм фінансового леверіджу. 4. Оптимізація капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Процес цієї оптимізації базується на попередній оцінці вартості власного та залученого капіталу при різних умовах його залучення і здійснення багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу. 5. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Цей метод оптимізації структури капіталу пов'язаний з процесом диференційного вибору фінансування різних складових частин активів підприємства.