Законодавче забезпечення впровадження е-урядування в Україні

Стр 1 из 2Следующая ⇒

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ

1. Основні законодавчі акти стосовно розвитку інформаційного суспільства та електронного урядування.

2. Нормативно-правове забезпечення безпеки інформації.

3. Законодавчі акти України стосовно електронного документообігу.

4. Нормативно-правова база становлення телекомунікаційної інфраструктури.

5. Подальші напрямки вдосконалення нормативно-законодавчого забезпечення розвитку електронного урядування.

Література

Дистанційний електронний курс „Електронне врядування, ІТ, ресурси та сервіси на державній службі” на сайті дистанційного навчання ЧДУ ім. П. Могили: http://moodle.chdu.edu.ua/course/view.php?id=751.
Дубов Д. В. Основи електронного урядування. Навчальний посібник /
Д.В. Дубов, С.В. Дубова. – К.: Центр навчальної літератури. 2006. – 176 с. Електронна версія: ftp://lib.sumdu.edu.ua/ebooks/Knigi_CYL/Osnovi_elektronnogo-uryadyvanna-Dybov.pdf.
Клименко І.В. Технології електронного урядування: Навчальний посібник / І.В. Клименко, К.О. Линьов. – Київ: Вид-во ДУС, 2006. – 225 с. Електронна версія: http://www.twirpx.com/file/163485/.
Клімушин, П.С. Електронне урядування в інформаційному суспільстві /
П. С. Клімушин. - Х.: Магістр, 2010. – 312 с.
Кращі практики впровадження електронного урядування: зарубіжний досвід. Методичні матеріали до навчальної дисципліни: „Теоретико-методологічні, організаційні та інституційні основи електронного урядування” /
К. Синицький, Я. Олійник, М. Міхальова та ін.; за заг. ред. С.А. Чукут,
О.В. Загвойської. –К., 2010. – 144 с. Електронна версія: http://nc.gov.ua/menu/publications/doc/Zbirnik_eGov.pdf.
Остроухов В. В. Інформаційна безпека (соціально-правові аспекти): підруч. / В. В. Остроухов [та ін.]; за заг. ред. Є. Д. Скулиша. – К.: КНТ, 2010. – 776 с.
Ромашко С. М. Інформаційні технології у державному управлінні: навчальний посібник / С.М. Ромашко, В.П. Ново сад, Б.І. Козій. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. – 264 с.
Чукут С.А., Куракін О.Б. „Інформаційна політика та електронне урядування”: опорний конспект лекцій. – К.: Вид-во НАДУ, 2008. – 98 с. Електронна версія: http://zavantag.com/docs/610/index-141391-1.html.
Ліпкан В.А. Інформаційна безпека України в умовах євро інтеграції: навчальний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 280 с. Електронна версія: http://pidruchniki.ws/15840720/politologiya/informatsiyna_bezpeka_ukrayini_v_umovah_yevrointegratsiyi_-_lipkan_va.
Інформаційні системи електронного урядування: конспект лекцій. – Львів, 2011. Електронна версія: http://skaz.com.ua/informatika/1066/index.html.
Клименко І.В. Линьок К.О. Технології електронного урядування: навчальний посібник. – Київ: Вид-во ДУС, 2006, 225 с. Електронна версія: http://nc.gov.ua/menu/publications/doc/elektronn_urad/klimenko_i_v_linov_k_o_tehnologi_elektronnogo_uryaduvannya.pdf.
Бабаєв В.М., Новикова М.М., Гайдученко С.О. Текст лекцій з дисципліни „Електронне урядування”. – Х.: ХНУМГ, 2014. – 139 с. Електронна версія: http://eprints.kname.edu.ua/35678/1/2014%20134%D0%9B%20%D0%BF%D0%B5%D1%87%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%20%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9%20%D0%95%D0%A3.pdf.

Основним джерелом інформації при підготовці до семінару являється ДК „ Електронне врядування, ІТ, ресурси та сервіси на державній службі ” на сайті дистанційного навчання ЧДУ ім. П. Могили. Для входу на сайт необхідно скористатися особистим логіном та паролем, які я надсилала окремим файлом.

Законодавче забезпечення впровадження е-урядування в Україні.

Законодавство України щодо впровадження е-урядування
Закон України “ Про Національну програму інформатизації”	1998 р.
Закон України “ Про Концепцію Національної програми інформатизації»	1998 р.
Закон України “ Про електронні документи та електронний документообіг ”	2003 р.
Закон України “ Про цифровий підпис ”	2003 р.
Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки»	2007 р.

Конституція України

Стаття 32:	Стаття 34:
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.	Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб і на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Закон України “Про Національну програму інформатизації” розглядає загальні засади формування, виконання та коригування Національної програми інформатизації, яка в свою чергу, визначає стратегію розв’язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення.

Національна програма інформатизації формується виходячи з довгострокових пріоритетів соціально-економічного, науково-технічного, національно-культурного розвитку країни з урахуванням світових напрямів розвитку та досягнень у сфері інформатизації і спрямована на розв'язання найважливіших загальносуспільних проблем (забезпечення розвитку освіти, науки, культури, охорони довкілля та здоров'я людини, державного управління, національної безпеки та оборони держави та демократизації суспільства) та створення умов для інтеграції України у світовий інформаційний простір відповідно до сучасних тенденцій інформаційної геополітики.

Національна програма інформатизації становить комплекс взаємопов’язаних окремих завдань (проектів) інформатизації, спрямованих на реалізацію державної політики та пріоритетнихнапрямів створення сучасної інформаційної інфраструктури України за рахунок концентрації та раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу держави, а також координації діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і громадян у сфері інформатизації.

Головною метою Національної програми інформатизації є створення необхідних умов для забезпечення громадян та суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки держави.

Програма спрямована на вирішення таких основних завдань:

формування правових, організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, методичних та гуманітарних передумов розвитку інформатизації;

застосування та розвиток сучасних інформаційних технологій у відповідних сферах суспільного життя України;

формування системи національних інформаційних ресурсів;

створення загальнодержавної мережі інформаційного забезпечення науки, освіти, культури, охорони здоров’я тощо;

створення загальнодержавних систем інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

підвищення ефективності вітчизняного виробництва на основі широкого використання інформаційних технологій;

формування та підтримка ринку інформаційних продуктів і послуг;

інтеграція України у світовий інформаційний простір.

Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”

встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.

Кабінет Міністрів України та інші органи державної влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику електронного документообігу. Державне регулювання в сфері електронного документообігу спрямовано на:

реалізацію єдиної державної політики електронного документообігу;
забезпечення прав і законних інтересів суб’єктів електронного документообігу;
нормативно-правове забезпечення технології оброблення, створення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів

Електронний документ – документ, інформація, в якому зафіксовано у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Електронний підпис є обов’язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документу іншими суб’єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов’язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб’єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Електронний документ не може бути застосовано як оригінал:

свідоцтва про право на спадщину;
документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів;
в інших випадках, передбачених законом.

Електронний документообіг (обіг електронних документів) – сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно із законодавством.

Закон України “Про цифровий підпис” визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису.

Порядок застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності визначається Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки» відзначає, що одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя. Для досягнення цієї мети передбачається:

створення в усіх населених пунктах України можливостей для доступу до мережі Інтернет, у тому числі шляхом розбудови мережі пунктів колективного доступу;

створення в електронній формі архівних, бібліотечних, музейних фондів та інших фондів закладів культури, формування відповідних інформаційно-бібліотечних та інформаційно-пошукових систем з історії, культури, народної творчості, сучасного мистецтва України тощо;

визначення статусу і переліку обов’язкових електронних послуг, які повинні надаватися органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним і фізичним особам, забезпечити реалізацію принципу «єдиного вікна»;

підвищення ефективності та прозорості державних закупівель, передбачивши інтенсифікацію впровадження системи електронних закупівель, впровадити заходи щодо створення галузевих вертикальних Інтернет-порталів;

забезпечення підготовки нормативно-правових актів щодо використання фізичними та юридичними особами платіжних карток з метою поширення безготівкових розрахунків в Україні та розвитку національної системи масових електронних платежів.

зменшення нерівності в доступі до інформаційних ресурсів, насамперед осіб, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, малозабезпечених верств населення, селян;

сприяння демократичним перетворенням у суспільстві шляхом забезпечення доступу населення до інформаційних ресурсів і систем надання інформаційних послуг органами державної влади та органами місцевого самоврядування із застосуванням мережі Інтернет.

12 Следующая ⇒

Date: 2016-05-25; view: 735; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...

mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию