Концепції ліберальної та соціал-демократичної держави

Крім типів держави, уже відомих історії людства, є підстави для прогнозування виникнення в майбутньому держави соціально-демократичного типу --держави трудящих-власників. Така держава буде організацією політичної влади трудящих-власників, що становлять більшість суспільства, яка забезпечить реальне здійснення і захист основних прав людини, прав нації і народу на засадах свободи, справедливості і солідарності.

Якісно новому етапу всесвітньо-історичного розвитку людства, його переходу до громадянського правового суспільства соціальної демократії відповідає перехідний тип держави, орієнтованої на соціальну демократію.

Соціальна демократія може існувати тільки у такому суспільстві, де ліквідоване відчуження працівників від засобів та результатів їхньої виробничої діяльності. Це таке суспільство, в якому всі трудящі є (тією чи іншою мірою) власниками або співвласниками засобів та результатів праці. Отже, суспільство соціальної демократії -- це післябуржуазне (постбуржуазне) суспільство, а держава в такому суспільстві має бути державою трудящих-власників.

В багатьох теоріях вважається, що перехід до демократії починається з лібералізації. Ліберальний (напівдемократичною) режим був характерний для розвинених країн у XIX ст. У XX ст. він склався в ряді країн, що розвиваються, що наблизилися до розвинених (Південна Корея, Тайвань, Таїланд), а також у результаті ліквідації командно-адміністративної системи в постсоціалістичних країнах Східної Європи (Росія, Болгарія, Румунія).

Ліберальний режим - це власне не режим здійснення влади, а умова існування самої цивілізації на певному етапі її розвитку, навіть фінальний підсумок, яким і закінчується вся еволюція політичної організації суспільства, найбільш ефективна форма такої організації. Ліберальний режим відстоює цінність індивідуалізму, протиставляючи його колективістським початків в організації політичного та економічного життя, які, на думку ряду вчених, ведуть в кінцевому рахунку, до тоталітарних форм правління. Ліберальний режим обумовлюється, насамперед, потребами товарно-грошової, ринкової організації економіки. Ринок вимагає рівноправних, вільних, незалежних партнерів. Ліберальна держава і проголошує формальну рівність всіх громадян. У ліберальному суспільстві проголошується свобода слова, думок, форм власності, дається простір приватній ініціативі. Права і свободи особистості не тільки закріплюються в конституції, а й стають здійсненними на практиці.

Таким чином, економічну основу лібералізму залишає приватна власність.

Ліберальний режим допускає існування опозиції, більше того, в умовах лібералізму держава вживає всіх заходів для існування опозиції, що представляє інтереси, створює спеціальні процедури обліку цих інтересів.