Процесуальні строки: поняття та види

Процесуальний строк — передбачений законом або призначуваний судом певний проміжок або момент часу, з якими процесуальний закон пов'язує можливість (необхідність) здійснення конкретних процесуальних дій або настання інших правових наслідків.

Настання чи припинення певного строку завжди тягне певні юридичні наслідки, які пов'язані з настанням чи припиненням цивільних процесуальних прав і обов'язків. Тому в цивільно-правовій літературі строк зазвичай розглядається як юридичний факт або як один з елементів фактичного складу, з яким закон пов'язує настання певних правових наслідків.

Класифікація процесуальних строків можлива за різними підставами.

Залежно від того, хто має вчинити процесуальні дії, строки можна поділити на 3 види:

— строки вчинення процесуальних дій судом (так звані службові строки);

— строки вчинення процесуальних дій особами, які беруть участь у справі,

— строки вчинення процесуальних дій іншими учасниками процесу.

Недодержання процесуальних строків може призвести до певних наслідків для зазначених суб'єктів.

За способом визначення (ст. 67 ЦПК) строки поділяються на:

— нормативні, тобто встановлені законом, причому ці строки можуть бути як визначені, тобто конкретно зазначені в нормах ЦПК, так і не визначені:

— судові, тобто призначені судом (суддею). Можливість встановлення таких строків може бути передбачена в самій нормі закону або випливати з її змісту.

Перші встановлені як для суду, так і для осіб, що беруть участь у процесі, й мають імперативний характер — вони не можуть бути змінені за згодою сторін і суду; другі — установлені тільки для осіб, що беруть участь у процесі, і вони — якщо буде потреба — можуть бути змінені або продовжені самим судом.

Залежно від того, якою нормою (загальною або спеціальною) установлені процесуальні строки, їх можна класифікувати на:

— загальні, наприклад, у ст. 157 ЦПК передбачено, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі;

— спеціальні, наприклад, справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів розглядаються протягом одного місяця.

Встановлені законом процесуальні строки за ступенем чіткості визначення можуть бути:

— абсолютно визначеними;

— відносно визначеними (наприклад, відстрочка або розстрочка сплати судових витрат надається на строк не більше як до закінчення розгляду справи в суді першої інстанції).