Місце Австралії в міжнародному поділі праці

Завдання 8. Як експортер сільськогосподарської продукції Австралія поступається на світових ринках лише США, Нідерландам та Франції. Структуру експорту визначають міжнародний попит і можливості природного середовища. Експортуються вовна, м'ясо, масло і сир, шкіри, пшениця, тростинний цукор, фрукти. Особливу роль відіграє Австралія як постачальник на світовий ринок вовни, м'яса, пшениці і цукру.

Вирощування зернових культур обмежений переважно східними і південно-східними периферійними районами Австралії, в меншій мірі розвинене на південно-заході Західній Австралії і в Тасманії.

Найбільше значення серед зернових культур має пшениця. На її частку припадає понад половини всіх посівних площ. Ячмінь і овес - важливі озимі зернові культури. Австралія - один з провідних світових експортерів вівса.

З виробництва ячменю лідирує Південна Австралія. Частина врожаю цієї культури йде на солод, решта - на корм худобі або експортується. Серед інших зернових культур виділяються кукурудза (використовується в основному на фураж), сорго (вирощується на зерно і на фураж), тритикале (гібрид жита і пшениці), а з олійних культур - земляний горіх, соняшник, сафлор, ріпак і соя. Більша частина (98%) рису вирощується на зрошуваних землях вздовж річок Муррей і Маррамбіджі (в нижній частині долини) на півдні Нового Південного Уельсу. Розширюються посіви рису в Квінсленді.

Обробіток цукрового очерету обмежено прибережними районами на сході Квінсленда і на півночі Нового Південного Уельсу, причому більшая його частина експортувалося.

Посіви бавовни в Австралії приурочені в основному до зрошуваних землях. Головні райони бавовництва - долини річок намой, Гуідір і Макінтайр в Новому Південному Уельсі і округ Берк. Австралія задовольняє свої потреби в коротко- і средневолокністого бавовні, але змушена імпортувати довговолокнистих бавовна.

Овочівництво забезпечує потреби Австралії, і за останнє десятиліття площі під овочами збільшилися, а асортимент цих культур розширився. Хоча більша їх частина, призначається для споживання у свіжому вигляді, все ще вирощується в невеликих інтенсивно оброблюваних приміських господарствах, розвиток транспорту сприяло становленню овочівницьких господарств у районах з найбільш придатними грунтами і невисокою вартістю землі. Основна маса овочів для консервування і заморожування проводиться в зрошуваних районах.

За поголів'ям овець (максимум 180 млн голів), настригом вовни та її експортом Австралія посідає перше місце в світі. Основне поголів'я овець зосереджене в південно-східній та південно-західній частинах континенту на південь від. В експорті м`яса основну частину становить м'ясо великої рогатої худоби. Її вирощують переважно в субекваторіальній савані на північ від тропіка. У вівчарстві і м'ясному тваринництві переважають великі ферми. Поголів'я коливається з року в рік у залежності від погодних умов і попиту на вовну та м'ясо. Інтенсивність виробництва найвища у східних достатньо зволожених районах і зменшується з просуванням вглиб континенту.

За експортом яловичини й телятини Австралія посідає перше місце у світі. Молочне скотарство розміщується у південно-східній частині країни та навколо великих міст. Добре розвинуте також птахівництво.

Завдання 9. Аналізуючи дані зовнішньої торгівлі, динаміки товарного експорту та імпорту Австралійського Союзу можна виявити певні тенденції.

В період 2000-2010 років спостерігається збільшення обсягів експорту та імпорту

Експорт Австралії в 2011 році підвищився порівняно з історичним максимумом попереднього року на 53,1 млрд долл. Його величина склала 266 млрд долл. Відбулось зменшення частки експорту промислової продукції з 32,1% в 2000 році до 19,4% у 2010 році. Водночас експорт іншої продукції, що не відноситься до промисловості має динаміку збільшення до 2007 року, далі спостерігається спад частки експорту. Експорт сировинних матеріалів має позитивну динаміку, проте в 2010 році цей показник зменшився на 1% порівняно з попереднім і склав 69%. На цю групу товарів припадає найбільша частка в структурі загального експорту країни протягом досліджуваного періоду. Це пояснюється наявністю значної бази корисних копалин.

Імпорт Австралії в 2011 році виріс на 41,6 млрд долл. порівняно з 2010. Його величина склала 236,3 млрд долл. Імпорт товарів промислової продукції має негативну динаміку. Порівняно із 2001 роком відсоток імпорту зменшився на 9,5% і склав 73,8%. Імпорт сировинних товарів знизився порівняно з 2008 роком, коли був зафіксований максимум за 10 років (21,1%). Протягом двох років частка імпорту сировини складала 19,8%. Імпорт інших товарів мав позитивну динаміку до 2009 року. Тут спостерігається максимальний показник 7,4%. В 2010 році показник зменшився на 1%. В імпорті найбільша частка припадає на товари переробної промисловості. Причиною цього є те, що в розвитку країни значну ставку зроблено на видобувну промисловість, а не на переробку сировини.

Сальдо торгового балансу країни на 2011 рік має позитивне значення і складає 29,7 млрд. долл. Це означає, що країна в основному забезпечує власні потреби внутрішнім виробництвом та має попит на вироблені товари в інших країнах. Тим самим можна пояснити зниження частки імпорту різної продукції та росту експорту.

Найбільша частка експорту припадає на Китай (25,1%), на другому місці Японія (19 %). Найменша частка припадає на США – всього 4%. В структурі імпорту спостерігається дещо інша картина. На першому місці стоїть Китай (18,7%), на відміну від експорту США займає другу позицію (11%). Серед країн-імпортерів менше 10% мають Японія, Таїланд, Сінгапур, Німмеччина, найменша частка у Малайзії – 4,3%.

Завдання 11.