Суть госпрозрахунку і його запровадження

Господарський розрахунок можна визначити як метод планового ведення господарства. Усі підприємства повинні у своїй діяльності виходити із принципів господарського розрахунку. За кожним з них закріплюється матеріальні та грошові кошти, що становлять фонди підприємства, які поділяють на:

- виробничі фонди (засоби виробництва);

- фонди обігу до яких належать готова продукція та кошти підприємства, що перебувають на рахунку в банку і в касі підприємства.

Господарський розрахунок – це спосіб організації роботи, який ґрунтується на вимірюванні та порівнянні в грошовій формі витрат і результатів господарської діяльності. Своїми доходами від реалізації проектно-кошторисної документації землевпорядна організація мусить повернути свої витрати на виробництво цієї документації. Результатом його діяльності має бути, забезпечення рентабельності виробництва. Рівень рентабельності, як відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних засобів є показником ефективності роботи підприємства, виконання ним планових завдань.

Господарський розрахунок базується на планомірному використанні таких категорій, як ціна, собівартість, прибуток і обов’язково передбачає матеріальну зацікавленість підприємства і його колективу в результатах виробничої діяльності.

Практична організація господарських розрахунків передбачає дотримання ряду його принципів: самоокупність і рентабельність підприємства, матеріалну відповідальність контролю за діяльністю підприємства.

Запровадження господарського розрахунку повинно базуватися на реалізації останнього у виробничих підрозділах, що передбачає доведення кожному з них завдань по виробництву продукції і лімітів витрат, суворий облік і контроль виконаних робіт і витрат, матеріальне стимулювання і визначення фонду заохочення за економію витрат і перевиконання плану робіт в кінці року.