Методи біометричної ідентифікациї особистості

Біометричні технології – методи отримання біометричних характеристик людини. При цьому використовуються як фізичні, так і поведінкові характеристики.

В даний час біометричні технології забезпечують найбільшу гарантію ідентифікації особистості. Обумовлено це тим, що на відміну від таких методів автентифікації, як: паролі, перепустки, різноманітні електронні ключі – біометричні ознаки людині дуже важко підробити або вкрасти та не можливо (або можливо з нанесенням каліцтв) втратити або передати в користування іншій особі.

Усі біометричні технології ідентифікації або автентифікації працюють, ґрунтуючись на наступні 4 операції:

1. знімок – фізичний або поведінковий зразок знімається системою під час занесення в список, а також під час процесів ідентифікації та перевірки;

2. вилучення – унікальні дані витягуються з зразка та створюється шаблон;

3. порівняння – збережений шаблон порівнюється з новим зразком;

4. співпадіння/неспівпадіння – система вирішує, чи збігаються характеристики, що були отримані з нового зразка, і виносить рішення.

Рисунок 2.1 – Узагальнений алгоритм біометричної ідентифікації

Як видно з представленого алгоритму (рис.2.1) біометрична система розпізнавання встановлює відповідність конкретних поведінкових або фізіологічних характеристик користувача деякому заздалегідь заданому шаблону.

Біометрична система на етапі реєстрації записує зразок біометричної ознаки користувача за допомогою датчика – наприклад, знімає обличчя на камеру. Потім з біометричного зразка витягуються індивідуальні ознаки. Система зберігає витягнуті ознаки як шаблон в базі даних поряд з іншими ідентифікаторами, такими як ім’я або ідентифікаційний номер. Для автентифікації користувач пред’являє датчику ще один біометричний зразок. Ознаки, витягнуті з нього, являють собою запит, який система порівнює з шаблоном заявленої особистості за допомогою алгоритму порівняння. Він повертає рейтинг відповідності, що відображає ступінь схожості між шаблоном та запитом. Система приймає заяву, тільки якщо рейтинг відповідності перевищує заздалегідь заданий поріг.

Існуючі в даний момент методи біометричної ідентифікації та верифікації діляться на дві групи: динамічні та статичні.

Рисунок 2.2 – Динамічні методи біометричної ідентифікації та верифікації

Рисунок 2.3 – Статичні методи біометричної ідентифікації та верифікації

Статичні методи біометричної автентифікації ґрунтуються на фізіологічній (статичній) характеристиці людини, тобто унікальній характеристиці, що була дана їй від народження і є невід’ємною від неї, а динамічні – на поведінковій (динамічній) характеристиці людини, тобто, побудовані на особливостях, характерних для підсвідомих рухів в процесі відтворення якої-небудь дії.