Обробка результатів експерименту

Середня об'ємна теплоємність повітря в інтервалі температур від t1 до t2 визначається за формулою:

, кДж/м³×К,

де W = I×U - потужність, споживана нагрівачем, Вт;

I - сила струму, А;

U - напруга на спіралі, В;

t 1 та t2 - температура повітря на вході і вході з калориметра, °С.

Витрати повітря, яке протікає через калориметр, приведені до нормальних умов. V0 знаходять з рівняння ідеального газу:

,

де в лівiй частинi маємо дійсні параметри повітря на вході в калориметр, а в правiй – параметри за нормальних умов.

Середню масову теплоємність повітря знаходимо з виразу:

, кДж/кг×К,

де 22,4 – об’єм 1 кмоля повітря за нормальних умов, м /кмоль;

М – масa 1 кмоля повітря, кг/кмоль.

Розрахункові значення середньої масової теплоємності ізобарного процесу порівнюють з , і оцінюють похибку експерименту визначення середньої масової теплоємності в кожнім з дослідів:

×100%.

При похибці більше 10 %, даний дослід повторюють для уточнення експе-риментальних і розрахункових даних. Розрахункові дані зводять у табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Журнал спостережень

Експериментальні дані

Розрахункові дані

№ досліду

t1, 0C

t2, °С

U, В

I,A

Рб, Па

V, м3/с

W, Вт

V0, м3/c

, кДж м3×К

, кДж кг×К

, кДж кг×К

% похибки

Контрольні питання

1. Які параметри визначають експериментально для оцінки середньої об'ємної теплоємності?

2. Як виконується розрахунок середньої масової теплоємності?

3. Як на установці визначаються потрiбнi витрати повітря, що протікає через калориметр?

4. Від чого залежить теплоємність реальних та ідеальних газів?

5. Як на установці можна змінити кількість тепла, що пiдводиться до калориметру?