Міжнародно-правова охорона авторських прав

Права на твори науки і мистецтва (авторське право). В резуль­таті створення витвору науки, літератури і мистецтва його автор набуває суб'єктивних прав як особистого немайнового, так і майно­вого характеру. Ці права традиційно іменують монопольними, тоб­то такими, що належать тільки визначеній законом особі й виклю­чають можливість розпоряджатися ними будь-якій іншій. Таким чином, монопольний характер авторських прав на твори полягає у визнанні того, що тільки сам власник прав (тобто автор або його правонаступник) може вирішувати питання про здійснення ав­торських правомочностей, насамперед пов'язаних з використанням твору. Звичайно, тут враховується те, що окремі авторські право­мочності, наприклад право авторства і право на ім'я, невіддільні від особи автора, а також те, що закон встановлює певні обмеження щодо здійснення авторських прав. Але попри все, саме власнику ав­торських прав на твір надається право на використання його та виключне право перешкоджати, забороняти або дозволяти іншим особам використовувати свої твори.

Особисті немайнові права: право авторства, право на ім'я, право на псевдонім і право на захист репутації автора.

Майнові права автора — право на використання своїх творів у будь-якій формі та будь-яким способом, які передбачають:

• відтворення творів;

• публічне виконання і публічне сповіщення творів;

• публічну демонстрацію і публічний показ творів;

• перекладання і перероблення творів;

• імпортування примірників творів.

Класифікація авторських прав на твори, незважаючи на деяку умовність її критеріїв, має велике практичне значення. Закон вихо­дить з того, що особисті немайнові права в усіх випадках належать лише безпосередньому автору твору. Вони є невідчужуваними від особи автора і не можуть передаватися іншим особам. У кращому разі ці особи, насамперед спадкоємці, набувають право на охорону особистих немайнових прав, власником яких був померлий автор. Право авторства, право на ім'я і право на захист репутації автора охо­роняються безстроково.

Відповідно до п. 5 ст. 11 Закону "Про авторське право і суміжні права" суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (автор­ського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах у будь-який час протягом терміну охорони авторського права.

Державний департамент інтелектуальної власності, відповідно до вищезгаданої постанови, реєструє авторське право на твір його авторів та авторське майнове право роботодавців на службові твори. Реєстрація факту і дати опублікування твору здійснюється одночасно з реєстрацією авторського права на твір за наявності факту і дати опублікування твору. Відомості про реєстрацію вносять до Держав­ного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та публікують в офіційному бюлетені Держдепартаменту інтелектуаль­ної власності "Авторське право і суміжні права" та в Каталозі дер­жавної реєстрації.