Особистісно орієнтована теорія К.Роджерса

Карл Роджерс (1902-1987 рр.), мав значний вплив на педагогіку в психотерапії. К. Роджерс вважав, що ядро характеру людини складають позитивні, здорові, конструктивні імпульси, які починають діяти з самого народження. Як і А. Маслоу, К. Роджерса, в першу чергу, цікавило те, як можна допомогти людям реалізувати свій внутрішній потенціал- САМОРЕАЛІЗАЦІЯ -. На відміну від А. Маслоу, К. Роджерс не розробляв попередньо теорії стадіального розвитку особистості, щоб потім застосувати її на практиці. Його більше цікавили ідеї, які виникали в ході його клінічної практики. Він помітив, що максимальне особистісне зростання його пацієнтів відбувалося тоді, коли він щиро і повністю співпереживав їм і коли вони знали, що він приймає їх такими, як вони є. Він назвав це ставлення позитивним. К. Роджерс вважав, що позитивне ставлення психотерапевта сприяє більшому самоприйняттю клієнта і його більшій терпимості щодо інших людей.

У своїй концепції особистості К. Роджерс висунув гіпотезу, за якою поведінка людини спрямовується та підтримується єдиним мотивом, який він назвав тенденцією до актуалізації ~ це властива організму тенденція розвивати всі свої здібності, щоб зберегти та розвинути свою особистість. Ця фундаментальна тенденція і є єдиним мотивом, властивим людині, і для пояснення поведінки особистості жодні інші специфічні мотиви, на думку Роджерса, більше не потрібні. Будь-які інші потреби та мотиви можна пояснити як один із проявів тенденції актуалізації. Конкретними проявами тенденції до актуалізації є бажання досягти чогось, завершити справу, отримати певні результати (хорошу оцінку, посаду, спортивний успіх, написати наукову статтю).

Для пояснення поведінки не треба шукати інших специфічних мотивацій (інстинктів, прагнень): кожна людина мотивована просто тим, що живе. Роджерс не мав сумнівів, що людина є вільною в тому, щоб зробити вибір та творити своє життя. Тенденція до самоактуалізації максимально ефективна в особистостей з повним функціонуванням. Вони досягають свого повного функціонування, тому що вважають себе першоджерелом власної свободи і дійсно користуються свободою в кожний момент часу.