Рекомендовані теми курсової роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

Кафедра економіки підприємства

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

До виконання курсової роботи

з дисципліни «Економіка і організація інноваційної діяльності»

галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»

напрям підготовки 6.030504 «Економіка підприємства»

освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

усіх форм навчання

курс ІV

Затверджено на засіданні кафедри Протокол № 1

від 28.08.2013 р.

ДонДУУ 2013

ББК 65.9 (4Укр) – 55

М 54

М 54 Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Економіка і організація інноваційної діяльності» для студентів IV курсу напряму підготовки «Економіка підприємства» усіх форм навчання (перероб. і допов.) / Уклад.: У.С. Алейнікова – Донецьк: ДонДУУ, 2013. – 50 с.

Методичні рекомендації розроблено у відповідності до робочої навчальної програми з дисципліни «Економіка і організація інноваційної діяльності», містять основні положення щодо змісту, методики виконання, оформлення та захисту курсових робіт.

Призначені для студентів 4 курсу напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» усіх форм навчання.

© ДонДУУ 2013

Укладач:

ст.викладач У.С. Алейнікова

Зав.кафедри,

проф. В.Д.Жидченко

ВСТУП. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

В основі вирішення проблеми стійкого економічного розвитку країни лежить підвищення ефективності виробництва і забезпечення конкурентоспроможності продукції як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. Якісні зрушення в досягненні новизни ефективності виробництва в сучасній економіці не можливі без інноваційно-інвестиційної стратегії і тактики розвитку підприємства.

До числа найбільш негативних наслідків екстенсивного розвитку економіки України в 90-рр. ХХ ст. слід віднести переважання на підприємствах багатьох галузей господарства морально застарілих основних фондів з високим ступенем зносу і високим рівнем використання ресурсів на випуск продукції. Недостатнє завантаження частини виробничих потужностей, ресурсо-, матеріало-, енергоємність виробництва призвели, у кінцевому підсумку, до того, що багато українських підприємств за рівнем продуктивності праці і якості продукції не відповідають жорстким вимогам світових товарних ринків.

Нині слабкою ланкою організаційно-економічного механізму управління національною економікою виступає механізм управління інноваційною діяльністю. В умовах сучасного стану розвитку економічної системи України інновації мають сприяти інтенсивному розвитку економіки, забезпечити прискорене впровадження останніх досягнень науки і техніки у виробництво, повніше задовольняти потреби споживачів у різноманітній якісній продукції (послугах).

Роки українських реформ поки не приносять якісних змін цій ланці економіки країни. Набір актуальних питань і проблем, пов'язаних із здійсненням інноваційно-інвестиційної діяльності (ІІД) підприємства вимагає нових підходів як в теорії, так і в практиці ухвалення управлінських рішень у всіх виробничо-господарських сферах. В умовах гострої конкурентної боротьби на світовому ринку, вітчизняні підприємства зможуть успішно розвиватися, упроваджуючи сучасну систему управління ІІД. Проблема підвищення ефективності системи управління ІІД є ключовою у ряді основних напрямів розвитку матеріально-технічної бази машинобудівного комплексу.

Наукові дослідження та практика функціонування промислових підприємств України показують, що ефективність управління інноваційно-інвестиційними процесами визначається наявністю сприятливого клімату для розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства, інтелектуального потенціалу, інформаційних технологій і рівнем методичної обґрунтованості інноваційної політики підприємства. Реалізація цих напрямів вимагає інтеграції зусиль та інтересів суб'єктів на всіх рівнях управління – державному, регіональному й безпосередньо на рівні підприємств.

У сучасній економічній літературі сутність інновації трактується у вузькому та широкому значенні. Так, звужене поняття включає в себе лише радикальні авангардні зміни у виробництві чи на ринку, що втілюються у високотехнологічних продуктах, технологіях тощо. Таке визначення більш характерне для економічної теорії, тоді як на практиці в багатьох країнах інновація трактується більш широко і включає, поряд з названим, різні вдосконалення традиційних «середніх» технологій і навіть копіювання та запозичення технологій, що дозволяють підвищити конкурентоспроможність національної економіки.

В умовах ринку економічну сутність інновацій розкривають ряд їх характерних особливостей, таких як: наявність нової споживчої цінності, технічна досконалість, здатність приносити прибуток, одночасне поєднання додаткової корисності для споживача та для виробника. Спроможність визначити характерні особливості економічної сутності інновацій є результатом досліджень багатьох вчених з даної проблематики. Інноваційна діяльність є одним з основних елементів системи управління виробництвом, а отже, здійснює значний вплив на її організацію, структуру, функції, методи й засоби, а також на критерії оцінки ефективності. Процес управління інноваційною діяльністю зображений на рис.1.

Інноваційні процеси є основним засобом розвитку систем управління. Загальний інноваційний процес у системі управління охоплює сукупність окремих інновацій, кожна з яких може сприйматися як окремий інноваційний процес. У системі управління нововведеннями необхідно забезпечити всебічне і багатоаспектне вивчення інновацій (проектування, моніторинг, регулювання, корекцію), без чого неможливе компетентне визначення їх ефективності, доцільності наукового забезпечення та розповсюдження досвіду.

В процесі реалізації цієї функції (управління формуванням інвестиційних ресурсів) фінансового менеджменту найважливішою умовою є дотримання найбільш раціональної структури джерел інвестиційних ресурсів, що забезпечує максимально ефективне для підприємства-інвестора співвідношення власного і позикового капіталу, а також диверсифікація джерел позикових коштів фінансування інвестицій у складі окремих кредиторів в цілях забезпечення фінансової стійкості підприємства в процесі інвестиційної діяльності.

З огляду на сказане, дослідженню економічного механізму управління інноваційною діяльністю на підприємствах має приділятися спеціальна увага. Це виступає необхідною умовою формування професійної компетентності фахівця-економіста.

Метою курсової роботи з дисципліни “Економіка і організація інноваційної діяльності” є апробація на практиці знань з проблем організації інноваційних процесів на підприємстві та навичок обґрунтування економічного ефекту впровадження інновацій.

1.ВИКОНАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТ
КУРСОВОЇ РОБОТИ

Виконання курсової роботи здійснюється в декілька етапів:

1. Керівник роботи ознайомлює студентів з завданням на курсову роботу, вимогами до змісту, порядку написання та захисту курсових робіт. Студент узгоджує з керівником об’єкт дослідження, яким може бути: підприємство виробничої (невиробничої) діяльності, науково-технічний потенціал області (Донецької, Київської, Львівської та інш.), галузь матеріального виробництва та соціальної сфери (мінерально-сировинний комплекс, паливно-енергетичний комплекс, металургійний та нафтохімічний комплекси, машинобудівний комплекс, агропромисловий комплекс, транспорт та зв‘язок, інформаційні технології тощо).

2. Розробляється та узгоджується з керівником графік виконання роботи. Графік не є обов’язковим документом, але його складання допоможе підвищити рівень організації, планомірність дій з написання курсової роботи. Графік може містити назви та зміст етапів роботи, терміни їхнього виконання, перелік консультацій з керівником.

3. Опрацювання знайдених інформаційних джерел та написання розділів роботи, здійснення розрахунків з використанням стандартного пакету програмного забезпечення Microsoft Office.

4. Подання оформленої роботи на кафедру в установлений термін, реєстрація роботи на кафедрі. Після реєстрації робота передається керівнику для перевірки, за результатами якої ним приймається рішення про допуск до захисту або повернення на доробку з визначенням причин повернення (зауважень).

5. Захист роботи перед комісією з викладачів кафедри, визначеною завідувачем кафедри. При підготовці до захисту слід підготувати тези, в яких міститься визначення актуальності, мети та задач роботи, опис методології дослідження, перелік отриманих результатів та особистий внесок виконавця у розв’язання досліджуваної проблеми.

Курсова робота має бути представлена у надрукованому вигляді на одній стороні аркуша паперу форматом А4 (210х297 мм). Гарнітура Times New Roman, 14 кегль, інтервал – 1,5, поля: верхнє та нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 15 мм від тексту. Розмір абзацу у основному тексті роботи – 1,25 см.

Сторінки курсової роботи повинні мати наскрізну нумерацію арабськими цифрами у крайньому правому положенні верхнього поля листа. Першою сторінкою вважається титульний аркуш (додаток А), але номер на ньому, як і на сторінці, де розташовується зміст роботи, не проставляється. У змісті вказуються назви розділів та підрозділів, а також сторінки, на яких знаходиться їх початок. Приклад оформлення змісту наведено у додатку В.

Заголовки структурних частин роботи „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „НАЗВА РОЗДІЛУ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”,,ДОДАТКИ” друкуються великими літерами (16 кегль) по центру сторінки. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Відстань між заголовком та текстом має дорівнювати 2 інтервалам основного тексту. Кожну структурну частину (новий розділ) курсової роботи слід починати з нової сторінки. Назви деяких структурних частин роботи („ЗМІСТ”, „РЕФЕРАТ”, „ВСТУП”, „ВИСНОВКИ”, „ЛІТЕРАТУРА”) не нумеруються.

Таблиця має розміщатися після посилання на неї в тексті одразу або на наступній сторінці. Словосполучення «Таблиця Х.Х» розташовують у крайньому правому положенні перед таблицею, нижче і посередині – назва таблиці. Номер таблиці складається з номеру розділу та порядкового номеру таблиці у цьому розділі – наприклад, друга таблиця у першому розділі роботи – „Таблиця 1.2”, а третя у другому – „Таблиця 2.3”. Кожна таблиця обов’язково повинна мати відповідний номер, назву, не містити порожніх рядків чи стовпців, а цифровий матеріал у ній має бути представлений величинами з однаковою кількістю знаків. Показники в таблиці повинні мати розмірність, яка виділяється за рядками або стовпцями. Після „шапки” таблиці має йти рядок з нумерацією стовпців. Якщо частина таблиці переноситься на іншу сторінку, то у правому верхньому кутку пишеться словосполучення «Продовження табл. Х.Х», а саме продовження починається з рядка з номерами стовпців. Приклад оформлення таблиці наведено у додатку Г.

Малюнки, як і таблиці, розташовуються після посилань на них. Елементи малюнку мають бути розбірливими, не припустимі наявність видимих границь малюнку та опису до нього, шрифт надписів на малюнку – Times New Roman. Якщо малюнок являє собою графік або діаграму, то вісі координат повинні мати назви. Опис рисунку („легенда”) розміщується нижче самого малюнку, ще нижче – назва. Обов’язковим елементом назви рисунку є словосполучення „Рис. Х.Х”, назва має бути розташована нижче опису з вирівнюванням по центру. Номер малюнку складається з номеру розділу та порядкового номеру рисунку у цьому розділі, розділених крапкою. Приклад оформлення рисунку наведено в додатку Г.

Формули в роботі нумеруються арабськими цифрами в межах розділів. Номер формули або рівняння, що складається з номера розділу і порядкового номера формули у ньому, розділених крапкою. (наприклад, (3.4)), вказують у дужках на рівні формули (рівняння) у крайньому правому положенні на рядку.

Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині сторінки, виділяючи її зверху і знизу вільним рядком. Пояснення значень символів, коефіцієнтів, що входять у формулу, варто приводити безпосередньо під ними в тієї послідовності, у якій вони дані у формулі, і кожне – з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки. Потім у наступному рядку ставлять перелік інших пояснень, відокремлюючи їх крапкою з комою.

Наприклад:

, (1.1)

де t₀- номер першого року, у якому досягається умова PV СІ;

СІ - сума інвестицій у проект, тис.грн.;

PV - дисконтовані грошові потоки доходу, тис.грн.

При використанні в тексті роботи переліків, перед ними ставлять двокрапку, а перед кожною позицією (рядком) переліку варто ставити малу літеру алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи починати новий пункт переліку.

Усі цитати, цифри, схеми, графіки, формули, запозичені з інформаційних джерел, повинні забезпечуватися посиланнями. Такі посилання в тексті роботи варто вказувати порядковим номером по переліку посилань, виділеним квадратними дужками, наприклад, [15]. Перелік посилань (список джерел), на які студент посилається в роботі, повинний приводитися наприкінці тексту роботи, починаючи з нової сторінки. Джерела в списку літератури варто розміщувати в алфавітному порядку з дотриманням стандартних вимог до бібліографічного опису документу (додаток Д).

Процедура захисту складається у викладенні аргументацій основних положень роботи, поясненні методів формування інформаційного масиву, передбачає запитання членів комісії за темою роботи з метою уточнення окремих положень роботи, глибини та ступеню опрацювання проблеми, рівня самостійності написання роботи, формулювань, розрахунків, можливостей використання роботи і т. ін. За результатами обговорення результатів захисту студенту виставляється оцінка, яка обов’язково заноситься у заліково-екзаменаційну відомість та залікову книжку.

2. Критерії оцінювання курсової роботи за 100-бальною системою

Оцінювання курсової роботи здійснюється за наступною схемою:

40 балів - вступ та 1-й теоретичний розділ роботи:

- актуальність теми;

- навики та вміння проводити пошук джерел інформації, оволодіння системним підходом до їх узагальнення, методами групування та обробки інформації;

- ступінь застосування сучасних методів.

20 балів - 2-й аналітичний розділ роботи:

- наявність у курсовій роботі матеріалів аналітично-дослідницького характеру;

- навики та вміння проводити аналіз та діагностику підприємства (організації), робити висновки щодо проведеного аналізу;

- виконання розрахунків, економіко-математичних методів, алгоритмів, блок-схем, графіків з використанням прикладних програм ЕОМ.

30 балів - 3-й розділ (пропозиції та висновки):

- якість та самостійність пропозицій у висновках студента до обраної теми роботи;

- рівень реальності пропозицій, формування та обґрунтування концепції (основної ідеї), пропозицій;

- окреслення елементів наукової та практичної новизни запропонованого проекту;

- вміння підводити підсумки роботи.

10 балів - оформлення роботи та вміння захищати свої пропозиції:

- оформлення курсової роботи та графічних матеріалів до неї згідно вимогам діючих стандартів;

- написання роботи державною мовою;

- наявність та якість ілюстраційного матеріалу.

3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СТРУКТУРИ ТА ЯКОСТІ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Зміст курсової роботи та її структура визначаються студентом разом із науковим керівником.

Основними структурними елементами курсової роботи мають бути:

- реферат;

- вступ;

- перший розділ (теоретичний розділ);

- другий розділ (аналіз стану досліджуванного об’єкту);

- третій розділ (рекомендації по вирішенню проблеми);

- висновки;

- список використаних джерел літератури.

Крім того, обов’язковими елементами курсової роботи є: титульний аркуш (додаток А); реферат теоретичної частини (додаток Б); зміст (додаток В).

Реферат повинен складатися не більше ніж з 500 слів і повинен уміщатися на одній сторінці формату А4. У ньому варто відобразити:

1) відомості про обсяг курсової роботи, кількість рисунків, таблиць, додатків, джерел використованої літератури та інш.;

2) текст реферату (відображає основну інформацію, що міститься в курсовій роботі:

- об'єкт дослідження;

- мета роботи;

- методи дослідження;

- результати і їхня новизна;

- рекомендації з використання результатів роботи;

- область застосування;

- значущість роботи;

3) перелік ключових слів (включає від 5 до 15 слів (словосполучень) найбільше часто повторюваних у курсовій роботі, істотних для розкриття суті роботи, надрукованих прописними буквами в називному відмінку в рядок через кому).

У вступі (1-2 строрінки) обґрунтовується вибір теми теоретичного розділу, показується її актуальність (сутність проблеми), розглядається ступінь дослідження проблеми у науковій літературі, нерозв’язані питання, мета та задачі дослідження, об’єкт (процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення), предмет дослідження (міститься в межах об'єкта). Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи.

Мета та задачі, що ставляться перед студентом при виконанні курсової роботи мають бути актуальними, чітко сформульованими, виходити з аналізу сучасного стану дослідження обраної проблеми та обґрунтовуватися аналізом відповідних наукових праць.

У вступі також обґрунтовуються методи, які необхідні та доцільні у розв’язанні поставленої проблеми, критерії, за якими можна оцінити істинність та значущість результатів дослідження.

При роботі над першим розділом (15-20 сторінок) студент самостійно вивчає літературні джерела, нормативні документи, що дозволяють йому визначити теоретичні основи досліджуваної проблеми. Студентом має бути проведене дослідження методологічних засад теми, а саме – визначення основних категорій і понять, закономірностей розвитку явищ і процесів, що вивчаються, систематизація теоретичних підходів, наукових термінів, загальних показників. Метою цього підрозділу роботи є розгляд сутності досліджуваної категорії (процесу, проблеми), її місце та роль у теорії та практиці економічної науки, в системі світової економіки тощо. При проведенні аналізу студент повинен розглянути різні точки зору і підходи до проблеми, що досліджується, повинен висловити своє відношення до них або обґрунтувати власну, оригінальну точку зору.

Крім того, у роботі мають бути проаналізовані сучасні реалії економічного життя в Україні та світі у розрізі обраної проблеми на основі аналізу статистичної інформації, нормативних актів. Студент має виявити критичний підхід до аналізу інноваційних явищ та процесів, вміти побачити перспективи розв’язання проблем.

Важливим є те, що дослідження кожного аспекту проблеми необхідно завершувати узагальнюючим підсумковим науковим результатом.

В другому розділі (10-15 сторінок) оцінюється стан об'єкта дослідження: дається загальна характеристика об’єкту (техніко-економічні, соціальні показники, динаміка розвитку), результати фінансово-господарської діяльності (аналіз показників загального обсягу інноваційних витрат та характеристика джерел їх фінансування), характеристика інноваційної діяльності (характеристика наукових та науково-технічних робіт), розвиток інтелектуальної власності, методів стимулювання інноваційної діяльності.

Структура та склад розділу носять аналітичний характер і залежать від специфіки виконуємої роботи. У зв'язку з цим обсяг та вибір методів аналізу техніко-екомомічного стану досліджусмого об'єкту повинен бути узгоджений з керівником роботи.

Матеріали цього розділу повинні базуватися на ретельному вивченні законодавчої бази, інструкцій і інших нормативних матеріалів, на всебічному аналізі статистичного і фактичного матеріалу.

Аналіз проводиться на основі розробки аналітичних, порівняльних таблиць, графіків, використання статистично-економічних, економіко-математичних методів, обчислювальної комп'ютерної техніки.

Усі розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Назва параграфів другого розділу може бути такою як: «Характеристика....(предмет дослідження)». «Сучасний стан....(предмет дослідження)». «Дослідження....(предмет».

На основі аналізу визначаються позитивні і негативні аспекти діяльності, узагальнюються причини упущених можливостей для об’єкту дослідження, виявляються резерви по підвищенню ефективності його діяльності, досліджуються сучасні тенденції розвитку нововведень і управління ними.

Результати діяльності підприємства за останні два-три роки, представлені на бланках статистичної звітності, повинні бути розміщені у додатках. Розділ повинен закінчуватися висновками, які містять перелік основних проблем об'єкта дослідження та можливих напрямків їх вирішення.

В третьому розділі (7-10 сторінок)на основі аналізу стану досліджуваної проблеми у попередньому розділі необхідно обґрунтувати пропозиції і рекомендації з інноваційного менеджменту в тому аспекті, який досліджується студентом.

Дослідження інноваційних можливостей підприємства повинно включати 3-4 аспекти з наступних восьми:

1. Корпоративний аспект дослідження: сумісність проекту з поточною стратегією підприємства та довгостроковими цілями; виправданість змін у стратегії підприємства; відповідність проекту відношенню підприємства до ризику; відношення підприємства до нововведень; часовий аспект ризику; потенціал росту підприємства; вплив великих фінансових витрат і відстрочки одержання прибутку на сучасний стан справ на підприємстві; вплив невдачі проекту на стан справ на підприємстві.

2. Маркетинговий аспект дослідження: відповідність проекту основним потребам ринку; оцінка загальної місткості ринку; оцінка частки ринку; позиція в конкурентній боротьбі, оцінка конкурентів; вплив на існуючі продукти; ціноутворення й сприйняття споживачами; існуючі канали розподілу; оцінка стартових витрат.

3. Науково-технічний аспект дослідження: ймовірність технічного успіху; патентна чистота унікальність продукції (відсутність аналогів); наявність науково-технічних ресурсів; відповідність проекту інноваційної стратегії підприємства; патентоспроможність.

4. Виробничий аспект дослідження: гнучкість виробництва; відповідність проекту наявним виробничим потужностям підприємства; потреба в додаткових виробничих потужностях (додатковому встаткуванні); структура й розміщення виробничого встаткування; рівень технології на підприємстві; необхідність технологічних нововведень; вартість і наявність необхідних сировини; величина витрат виробництва, порівняння її з величиною витрат у конкурентів; рівень безпеки виробництва.

5. Фінансовий аспект дослідження: наявність фінансових коштів у необхідний термін; розмір інвестицій (вкладення у виробництво, вкладення в маркетинг); необхідність залучення позикового капіталу (кредитів) для фінансування проекту і його частка в інвестиціях; відповідність проекту критеріям економічної ефективності капіталовкладень, прийнятим на підприємстві; фінансовий ризик, пов'язаний зі здійсненням проекту; погодженість із фінансуванням інших проектів підприємства; потенційний річний розмір прибутку; очікувана норма прибутку; оптимальність структури витрат на продукт, закладений у проекті (використання найбільш дешевих і легко доступних виробничих ресурсів); можливості використання податкового законодавства (податкових пільг).

6. Кадровий аспект дослідження: наявність виробничого персоналу відповідної чисельності й кваліфікації; використання режиму гнучкої зайнятості; мобільність персоналу; готовність персоналу до змін на підприємстві; інноваційний клімат на підприємстві; інноваційна культура підприємства; підтримка ініціативи новаторів; комплексна система мотивації персоналу; система взаємодії працівників у процесі нововведень; наявність підприємницьких автономій, групових організаційних форм.

7. Організаційний аспект дослідження: наявність інноваційно-орієнтованої організаційної структури керування; необхідність кооперації, інтегрування; сприйнятливість виробництва до досягнень науки; гнучкість організаційної структури керування підприємством; система інформаційного забезпечення підприємства.

8. Екологічний аспект дослідження й аспект дослідження, що враховує вплив зовнішнього середовища: загальекономічний стан держави; правове забезпечення діяльності підприємства; інноваційний тип міста; сприйнятливість населення до нововведень (продуктовим, технологічним); можливі шкідливі впливи продукту й процесу його виробництва на навколишнє середовище; дотримання поточного й перспективного законодавства про охорону навколишнього середовища; наявність екологічно чистої енергозберігаючої технології виробництва, технології захисту навколишнього середовища, нових екологічних матеріалів; можливий вплив перспективного законодавства на інноваційну діяльність підприємства; можлива реакція суспільної думки на здійснення проекту.

По кожному запропонованому заходу необхідно дати його техніко-економічне обгрунтування, короткий зміст, характеристику об'єкту до і після впровадження, тривалість впровадження, а також розрахунок передбачуваного економічного ефекту від можливості використання цих заходів.

Проектні заходи повинні бути технічно, організаційно і економічно здійсненими, по своєму змісту прогресивними і направленими на підвищення ефективності виробництва.

Ступінь деталізації розрахунків ефективності запропонованих заходів визначається поставленими в роботі задачами.

Доцільно робити третій розділ з підрозділів, які мають включати зміст інноваційних розробок, при цьому повинно викласти зміст пропонуємих інноваційних заходів, оцінити ресурси, що необхідні для їх втілення і термін впровадження заходів та визначити, які заходи позначаться на показниках роботи об'єкту, оцінити ефект (економічний, соціальний та інш.) від втілення розробок.

Пропозиції і рекомендації до практичного використання висновків щодо вирішення конкретної проблеми у визначених умовах можуть бути актуальними тільки в умовах їхньої перспективності, тому необхідно враховувати не тільки існуючі умови, але й ті зміни, що можуть відбутися в найближчому майбутньому в даній сфері діяльності.

Висуваючи ті чи інші пропозиції, необхідно відзначити їхню ефективність, підтверджену розрахунками.

При проведенні розрахунків варто дотримуватися певних правил:

- дані слід зводити до абсолютних (тис. грн; т; м; шт.) або відносних (%, частки одиниці) показників, а при порівняннях – обов’язково у однакових одиницях виміру;

- для характеристики певної закономірності чи тенденції необхідно навести низку цифр, які розкрили б сутність інноваційного процесу;

- для наочності цифрові дані можуть бути зведені у таблиці, діаграми та графіки (не менш 3-х).

Висновки (2-3 сторінки) повинні бути чіткими, логічно виваженими, не перевантаженими цифровими даними й другорядними матеріалами. Висновки мають означити розв’язання поставлених задач та досягнення мети курсової роботи, окреслити новизну результатів дослідження, визначити їх теоретичне та практичне значення, перспективи розвитку об’єкту дослідження і напрямки подальшого удосконалення наукового підходу до нього.

Якість курсової роботи визначається її змістовністю, логічністю викладу матеріалу, обґрунтованістю та оригінальністю висновків, дотриманням правил оформлення, правильністю і обґрунтованістю розрахунків.

Однією з основних вимог до виконавців наукових робіт – це самостійне та творче їх виконання. Значним недоліком курсової роботи може бути зловживання цитатами, які іноді сполучаються окремими фразами або сполучниками і утворюють часто більшу частину роботи. Таке виконання роботи неприпустиме, оскільки у роботі з’являються невірні положення та застарілі матеріали, які не відображають дійсної картини економічного розвитку. Курсова робота має бути написана грамотною літературною мовою. Мова, стиль викладення, уміння виражати свої думки у зрозумілій, доступній формі, яка не допускає різночитань, грають велику роль. Слід дотримуватися єдності у використанні термінів, умовних позначень, скорочень слів, одиниць виміру.

Мова виконання курсової роботи – українська.

4. ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

Курсова робота складається з трьох розділів.

Перший розділ має бути присвячений аналізу сучасного стану інноваційних процесів, тенденцій розвитку інноваційних систем в світовій і українській практиці.

Другий розділ повинен містити коротку характеристику об'єкту дослідження, особливості його організації управління та використовуємих технологій; відомості про результати фінансово-господарської діяльності підприємства, його проблеми з виробництвом та збутом продукції.

В третьому розділі необхідно розробити заходи (інновації) щодо засобів вирішення досліджуємих питань у відповідності до теми роботи.

Для досягнення означеної мети студентам необхідно розв’язати наступні задачі:

1)визначити актуальність обраної теми для практики господарювання українських підприємств;

2)проаналізувати сучасний стан розробленості відповідної наукової проблеми у вітчизняній та зарубіжній науці;

3)проаналізувати проблеми об'єкта дослідження та можливі напрямки їх вирішення;

4)розробити та теоретично обгрунтувати технічні, організаційні і методичні заходи вирішення проблем, виходячи з доцільності техніко-економічних можливостей;

5)здійснити техніко-економічну оцінку та провести аналіз економічної ефективності впровадження інновацій.

Рекомендовані теми курсової роботи