Розмежування компетенції між органами прокуратури

Розроблено і сформульовано теоретичні положення розмежування компетенції між органами прокуратури по вертикалі і горизонталі. В основі вертикального розмежування лежить принцип делегування повноважень від Генерального прокурора до нижчестоящих прокурорів. Розмежування компетенції по горизонталі – це розподіл функціональних обов'язків між територіальними і спеціалізованими прокуратурами, структурними підрозділами в межах одного органу, прокурорськими працівниками в одному підрозділі. Ця проблема вирішується на практичному рівні згідно з Законом прокуратуру, наказами Генерального прокурора й підлеглих йому прокурорів, положеннями та іншими актами організаційно-управлінського характеру.

Ефективне функціонування прокурорської системи передбачає розмежування компетенції між вищестоящими і нижчестоящими прокуратурами. Важливе практичне значення в розглядуваному аспекті має розмежування компетенції між прокурорами різних рівнів у сфері управління органами прокуратури.

Відправним моментом у розв'язанні цього питання є те, що основним суб'єктом управління органами прокуратури є Генеральний прокурор України, який згідно з Законом про прокуратуру спрямовує роботу органів прокуратури, здійснює контроль за їх діяльністю, призначає працівників прокуратури на посаду, затверджує штати і структуру Генеральної прокуратури, виконує інші організаційно-управлінські функції.

З урахуванням того, що при розв'язанні кадрових та організаційних питань велику роль відіграє суб'єктивний чинник, науковці вносять низку пропозицій, спрямованих на попередження суб'єктивізму в цій справі. Зокрема, пропонується змінити порядок затвердження штатів і структури Генеральної прокуратури, повернувши це право Верховній Раді України; змінити порядок призначення заступників Генерального прокурора, передбачивши обов'язок Генерального прокурора погоджувати ці питання з парламентом.

Розглядаючи співвідношення управлінської діяльності Генерального прокурора і прокурорів обласних і прирівняних до них прокуратур, положення про розмежування компетенції між органами прокуратури по вертикалі вказують на те, що прокурор області на обслуговуваній ним території, є представником Генерального прокурора і в цій якості організує виконання його наказів, розпоряджень і завдань. З іншого боку, прокурор області сам є керівником підлеглих йому органів і вже в цій якості він спрямовує і контролює роботу підлеглих йому прокуратур.

Значне місце на сучасному етапі відводиться питанням розмежування компетенції прокуратур різних рівнів у межах основних напрямів прокурорської діяльності: при підтримці державного обвинувачення в суді; в межах функції прокурорського представництва в суді; стосовно нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно розшукову діяльність, дізнання й досудове слідство; щодо нагляду за дотриманням законів при виконанні судових рішень по кримінальних справах та ін.

Також для збільшення ефективності органів прокуратури застосовують метод, горизонтального розмежування компетенції органів і структурних підрозділів прокуратури зазначається, що необхідність у цього методу зумовлена тим, що у деяких випадках відбувається не правильний розподіл функціональних обов'язків між структурними підрозділами органів прокуратури.